Рішення № 89278759, 27.04.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/632/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне )

27 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар БАЛКОВИЙ Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного провадження справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

АТ «КБ «Приватбанк» 27.01.2020р. звернулось в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 50 432,45грн. та стягнення судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідно до підписаної Заяви №б/н від 17.03.2011р. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 15 000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами банку» складає між ним і банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідач не надавав своєчасно грошові кошти банку для погашення заборгованості, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, що становить 50 432,45грн., з яких:

заборгованість за тілом кредиту - 21 923,84грн., в тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту - 0,00грн. та заборгованість за простроченим тілом кредиту - 21 923,84грн.;

заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00грн.;

заборгованість за простроченими відсотками - 0,00грн.;

заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦПК України - 3 481,05грн.;

заборгованість за пенею - 22 149,82грн.;

заборгованість за комісією - 0,00грн.;

штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 2377,74грн.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Представник позивача разом з позовною заявою скерував в суд заяву, в якій просив слухати справу без його участі, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Копія позовної заяви з додатками скерована відповідачу за вказаною у матеріалах справи адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Лист повернувся на адресу суду 18.03.2020 року з відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, суд вважає що відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи судом. У встановлений строк відзиву на позов не подав.

Враховуючи наведене, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.03.2011р.. підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку №б/н.

На підставі цієї анкети-заяви позивач надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на суму 15000,00грн. на картковий рахунок.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно наданого банком розрахунку станом на 08.12.2019р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 432,45грн., з яких:

заборгованість за тілом кредиту - 21 923,84грн., в тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту - 0,00грн. та заборгованість за простроченим тілом кредиту - 21 923,84грн.;

заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00грн.;

заборгованість за простроченими відсотками - 0,00грн.;

заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦПК України - 3 481,05грн.;

заборгованість за пенею - 22 149,82грн.;

заборгованість за комісією - 0,00грн.;

штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 2377,74грн.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту -21923,84грн. ґрунтується на законі, а отже, за відсутності будь - яких заперечень зі сторони відповідача, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення відсотків, пені і штрафу, то ці вимоги до задоволення не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦПК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У даній справі кредитний договір укладався на підставі договору оферти розробленої ПриватБанком. У Анкеті-заявці на приєднання відсутні умови щодо процентної ставки та відповідальності за прострочення платежів. У свою чергу банк вказував, що такі умови знаходилися на сайті https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору. У цих умовах і міститься інформацію про процентну ставку та про штрафи за прострочку оплати боргу. Проте, умови на даному сайті не можуть бути застосовані судом, адже, у анкеті-заявці відсутня інформація, що позичальник ознайомився саме з цими умовами, які містяться саме на зазначеному сайті. Отже, позивач не підтвердив, які ж конкретні умови він запропонував позичальнику при підписанні анкети-заявці, так як, на поданому банком екземплярі умов відсутній підпис позичальника.

Пересічний споживач банківських послуг не може ефективно здійснити свої права бути поінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладено правовий висновок, згідно якого, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Оскільки, відповідач не підписала жодного документу, яким би визначалися порядок і умови нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за порушення зобов`язань, вимоги про стягнення відсотків, пені та штрафу не підлягають до задоволення.

Таким чином, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в примусовому порядку, у стягненні заборгованості по відсотках за користування кредитом, пені та штрафів слід відмовити.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

У зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача стягнути на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,280,282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 1436057, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) за кредитним договором від 17.03.2011 року 21 923,84грн. та 2102,00грн. судових витрат.

У задоволенні вимог про стягнення відсотків, пені і штрафів відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська