
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/2211/20
пр. № 2-а/759/123/20
16 квітня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гродського П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві без участі сторін у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Калініна Євгена Ігоровича (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6), департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6) про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
у лютому 2020 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд скасувати постанову головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Калініна Євгена Ігоровича серії №АА №00002922 від 24.10.2019 якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн 00 коп. за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Калініна Є.І. №АА №00002922 від 24.10.2019 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн 00 коп. за ч. 2 ст. 122 КУпАПза те, що 23.10.2019 у м. Києві по бул. Шевченка, 10 транспортний засіб «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 розташовано безпосередньо на місці виїзду з прилеглих територій, чим порушено вимоги п. 15.9 ПДР України, однак позивач вважає, що зазначена постанова є незаконною, оскільки зазначена зупинка була короткочасною та фактично вимушеною, обумовленою необхідністю вчинення заходів для заїзду в гараж, який розташований за цією адресою, зупинка не створювала перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, зупинка в іншому місці, зокрема, на бульварі Шевченка у смузі руху маршрутних транспортних засобів, створила б перешкоди дорожнього руху, а також скарг чи іншого виявлення незгоди з вимушеною зупинкою від інших учасників дорожнього руху не надходило, крім цього заїзд у гараж не є прилеглою територією у розумінні законодавства та свідчить про довільне тлумачення Закону відповідачем по справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 24).
05.03.2020 представником департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради подано відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задовленні позовних вимог з підстав того, позивачем не доведено відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки ним зазначено, що зупинка була короткочасною та фактично вимушеною, чим він визнав факт що ним була здійснена зупинка у місці виїзду де вона заборонена ПДР, крім цього послався на п. 1.10 ПДР, а також зазначив, що з матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що транспортний засіб позивача розташований ближче 10 м від виїздів з прилеглої території, а саме безпосередньо в місці виїзду з прилеглих територій та створює перешкоди для виїзду автотранспортну з прилеглої території будівлі (а.с. 30-35).
05.03.2020 головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Калініним Є.І. надіслано на адресу суду відзив в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що при виконанні своїх службових обов`язків він безпосередньо діяв відповідно до вимог ч. 1 ст. 14-2 КУпАП на виконання приписів чого ним було здійснено фотофіксацію вказаних обставин з різних ракурсів в подальшому ним встановлено відповідальну особу, тобто позивача та винесено постанову про адміністративне правопорушення на підставі ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки транспортний засіб позивача був розташований безпосередньо на місці виїзду з прилеглих територій на підставі чого накладено штраф у розмірі 510 грн 00 коп., а тому позивач безпідставно та необґрунтовано посилається на те, що він не порушував вимог чинного законодавства, а автомобіль не було розташовано безпосередньо на місці виїзду (а.с. 47-52).
27.03.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача по справі в якій він зазначив, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення в порушення положень ст. 280 КУпАП не з`ясовано чи винна особа в його вчиненні, чи підпадає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому позивач вважає, що інспектором при винесені оскаржуваної постанови не дотримано вимог ст.ст. 248, 280 КУпАП, крім цього матеріали фотофіксації не містять даних про замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, а також вони не містить фактичних даних про те, що транспортний засіб розташований ближче 10 м від виїздів з прилеглої території, а саме безпосередньо в місці виїзду з прилеглих територій та створює перешкоди дял виїзду автотранспорту з прилеглої будівлі (а.с. 64-66).
Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням ( викликом) сторін.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА №00002922 від 24.10.2019 о 09 год. 21 хв. водій автомобіля «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: бул. Тараса Шевченка, 10, у м. Києві, здійснив зупинку безпосередньо в місці виїзду з прилеглих територій, чим порушив п. 15.9 ПДР, внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. (а.с. 4).
Відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП, відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 15.1 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Позивач зазначив, що його зупинка була вимушеною з підстав вчинення заходів для заїзду в гараж, однак п. 1.10 ПДР такі підстави для вимушеної зупинки не передбачені.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).
Головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Калініним Є.І. здійснено фотофіксацію (із зазначенням дати, місця розташування транспортного засобу та географічних координат) вказаних обставин в кількостічотирьох зображень з різних ракурсів. (а.с. 36-39).
Згідно з ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 1521 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Також положеннями статті 279-1 КУпАП визначено, що повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Встановивши відповідальну особу, а саме ОСОБА_1 , за якою зареєстровано транспортний засіб «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.10.2019 серії АА №00002922, відповідно до якої на позивача накладено штраф в розмірі 510 грн за порушення вимог ч. 3 ст. 122 КпАП України.
Враховуючи те, що, по-перше, складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва є складовою частиною виконання посадовою особою з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради своїх обов`язків; по-друге, власником транспортного засобу «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 є позивача, по-третє, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, зафіксоване фотозйомкою у кількості чотирьох зображень транспортного засобу, отриманих з різних ракурсів, суд приходить до висновку про правомірність винесення зазначеної постанови.
У відповідності до ч. 1 ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП розглядають органи внутрішніх справ (Національна поліція) та накладають стягнення.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Так, відповідно до постанови Верховного Суду від 17.05.2018, у справі № 753/4366/17 вказано, що не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення факт не надання йому під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху роз`яснень, передбачених положеннями статей КУпАП. Ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУпАП покладено на органи Національної поліції.
Під час судового розгляду справи, встановлено, що позивач не визнав своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, однак не надав суду належних та допустимих доказів відсутності події адміністративного правопорушення що спростовує твердження позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, розмір штрафу відповідає вимогам санкції ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Суд вважає, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах своєї компетенції та відповідно діючого законодавства, а постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00002922 від 24.10.2019 винесена головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської радина підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем не надано доказів того, що ним не порушувалися Правила дорожнього руху України, то суд вважає позов надуманим та необґрунтованим, а тому і підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачається.
У порядку статті 139 КАС судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 7, 122, 222, 251, 268, 283-284, КУпАП, ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 257, 258, 262, 263, 286, 292, 295 КАС України, -
УХВАЛИВ:
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Калініна Євгена Ігоровича (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6), департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6) про скасування постанови відмовити.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його прологошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: О.В. Ул`яновська
Повний текст судового рішення складено 24.04.2020.
Судове рішення № 89273059, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 16.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/2211/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: