Рішення № 8926886, 30.07.2008, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа №2-149/2008 p.

РІШЕННЯ

IМ»ЯМУКРАЇНИ

30 липня 2008 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Жмайло Н.В.

при секретарі Тіщенко Т.О.

за участю позивача ОСОБА_1В

представника відповідача ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 27.11.1974 року по 17.03.1997 року він знаходився у трудових відносинах з ДХК ВАТ "Павлоградвугілля" й працював за різним фахом.

За час роботи на шахті Самарська" ДХК ВАТ "Павлоградвугілля" 10.07.1995 року позивач отримав виробничу травму: відкрита черепно-мозкова травма.

Окрім того, за час роботи він захворів професійним захворюванням — пильовий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст.

За висновком МСЕК від 16 квітня 2003 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 45 %( 15% - по травмі, 30% - по професійному захворюванню).

Внаслідок втрати професійної працездатності він вважає, що у нього наявна моральна шкода, оскільки: він втратив професійну працездатність; він став інвалідом; він постійно відчуває наслідки травми та професійного захворювання; стан його здоров'я став незадовільним; він став дратівливий; йому неможливо займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль; відчуває великі незручності при ведені домашнього господарства; він втратив впевненість у майбутньому; відчуває депресивний стан; та інші обставини.

Позивач просить стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівки на його користь страхової виплати за моральну шкоду, з урахуванням вище наведених ним обставин, у розмірі 103 000 грн.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав посилаючись на вищенаведені обставини та просив суд стягнути моральну шкоду у розмірі 103 000 грн.

Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка позов не визнав, вважаючи, що правовідносини, які виникли у позивача, регулюються матеріальним законом, який діяв на момент отримання позивачем професійного захворювання - 17.12.1996 р. та отримання позивачем виробничої травми -10.07.1995 p., тобто Законом України „Про охорону праці" та "Правилами відшкодування шкоди власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків". Крім того, позивач в 2003 р. проходив МСЕК повторно для визначення виду додаткових послуг, на які він має право.

Третя особа - представник ВАТ "Павлоградвугілля" в судове засідання не з'явився, але була належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволені позовних вимогах позивачу слід відмовити з наступних підстав.

Встановлено, що позивач з 27.11.1974 року по 17.03.1997 року він знаходився у трудових відносинах з ДХК ВАТ "Павлоградвугілля" й працював за різним фахом, що підтверджується копією трудової книжки.

За час роботи на шахті "Самарська" ДХК ВАТ "Павлоградвугілля" 10.07.1995 року позивач отримав виробничу травму, згідно акту Н-1 №69 від 12.07.1995 р.

За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах він також захворів професійними захворюваннями: пильовий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст., згідно акту П-4 від 17.12.1996 року.

Первинно позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 45 % - із них: 15% - первично за виробничу травму, 30 % - за професійне захворювання та визнано інвалідом третьої групи 04 лютого 1997 року, що підтверджується копією довідки МСЕК.

Дійсно за висновком МСЕК від 16 квітня 2003 року позивачу було повторно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 45 %( 15% - по травмі, 30% - по професійному захворюванню), але позивачу не було підвищено процент втрати професійної працездатності, а було встановлено втрату професійної працездатності за тією самою виробничою травмою та тим самим професійним захворюванням і в тих самих відсотках.

Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються матеріальним законом, який діяв на момент отримання позивачем професійного захворювання - 17.12.1996 р. та отримання позивачем виробничої травми - 10.07.1995 p., тобто Законом України „Про охорону праці" від 14.10.1992 року / з наступними змінами та доповненнями/ та п. 11 "Правил відшкодування шкоди власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків" (затверджених постановою Кабміну України від 23.06.1993 року №472). Крім того, ці правовідносини випливають з трудових відносин, які передбачені спеціальним матеріальним законодавством, які не покладають обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду.

Тобто, вимоги позивача про стягнення моральної шкоди до Фонду з посиланням на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХГУ, діючий з 01.04.2001 року, - є необгрунтованими.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинило застрахованному професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у Законі, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або/ соціальних послуг.

Враховуючи ту обставину, що страхові випадки з позивачем настали - 10.07.1995 р. Коли з ним стався нещасний випадок та 04.02.1997 року, коли йому було встановлено втрату професійної працездатності і з цього часу в нього виникло право на відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що на дані правовідносини не поширюєься дія норм ст.ст. 1,15,21,28,34 Закону, що передбачають обов'язок Фонду відшкодувати моральну шкоду у разі настання страхового випадку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8,58 Конституції України, ст. ст. 13,34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Законом України „Про охорону праці" від 14.10.1992 року, Правилами відшкодування шкоди власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (затверджених постановою Кабміну України від 23.06.1993 року №472), ст. ст. 10,60,212-215, 81 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКУ м. Тернівка ГУДКУ в Дніпропетровській області, Код ЄДРПОУ: 23929856, р/р: 31214259700035, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО банку: 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 1 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього у 20-ти денний строк апеляційної скарги, або без подання заяви про оскарження шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.