Рішення № 89266213, 18.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/584

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м. Київ № 640/20625/18

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2018р.Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування:

податкового повідомлення - рішення від 20.11.2018р. № 0119684204;

податкового повідомлення - рішення від 20.11.2018 р. № 0119664204;

податкової вимоги від 20.11.2018 р. № 367;

податкового повідомлення-рішення від 20.11.2018р. № 0119714204;

податкового повідомлення-рішення від 20.11.2018р № 0119674204;

податкового повідомлення-рішення від 20.11.2018 р. № 0119694204;

податкового повідомлення-рішення від 20.11.2018 р. № 0119704204;

податкового повідомлення-рішення від 20.11.2018 р. №0119754204;

податкового повідомлення-рішення без номера та без дати на суму 170 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.

10.01.2019 р. відповідачем надано відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 29.12.2015 р.; перебуває на обліку в якості платників податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Дніпровському районі; Код КВЕД 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, пп.13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", наказу Головного управління ДФС у м. Києві №12896 від 28.08.2018 р. та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 р., проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період 29.12.2015 року по 31.12.2017 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 29.12.2015 року по 31.12.2017 року, про що складено акт від 17.10.2018 р. №4109/26-15-42-04-30-2474714230.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення:

пп.49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 р.;

пп. 177.4.1, 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 197 380, 56 грн., у т.ч. за 2016 р. - 151 568, 29 грн., за 2017 р. - 45 812, 27 грн.;

п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого не нараховано та не перераховано до бюджету військовий збір на загальну суму 16 448, 38 грн., в тому числі за 2016 рік - 12 630, 69 грн., за 2017 рік - 3 817, 69 грн.;

пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплачених доходів фізичним особам на загальну суму 2 520 грн. (жовтень 2016 р. - 1800 грн., вересень 2017 р. - 720 грн.);

п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого не нараховано та не утримано з виплачених сум доходу фізичним особам військовий збір на загальну суму 210 грн., в тому числі за 2016 рік - 150 грн., за 2017 рік - 60 грн.;

ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 141 415, 28 грн., в т.ч. за 2016 р. у сумі 86 141 грн., за 2017 р. - 55 274, 28 грн.;

ст. 6 п. 2 пп. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого не подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2015 р.;

п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 275 654 грн., у т.ч., за 2016 р.: травень - 7771 грн., червень 10894 грн., липень 20171 грн., серпень 9292 грн., вересень 102202 грн., жовтень 25 769 грн., листопад 26 962 грн., грудень 24 904 грн., 2017 р.: лютий 5893 грн., березень 13506 грн., квітень 3303 грн., травень 7098 грн., червень 3718 грн., липень 5000 грн., серпень 3043 грн., вересень 79 грн., жовтень 2895 грн., грудень 3154 грн.;

а) п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, внаслідок чого не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 р.;

п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, внаслідок чого не подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) на фізичних осіб за ІІ-ІІІ квартали 2016 р., несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за IV квартал 2016 р.;

пп.16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, внаслідок чого не подано до податкового органу за місцем реєстрації повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з таких підстав.

Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій встановлено порушення пп.49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 р. (п. 2.1.1).

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних зі здійсненням діяльності, відображених у додатку до податкової декларації, встановлено їх завищення на загальну суму 1 096 558, 64 грн., в т.ч., у 2016 р. - 842 046, 05 грн., 2017 р. - 254 512, 59 грн., у зв`язку з ненаданням документів, які свідчать про їх використання у підприємницькій діяльності з метою отримання доходу, згідно з наведеним переліком: 2016 р. - придбання бензину марки А-95 для власного легкового транспортного засобу, будівельні матеріали (цемент та бетон), запчастини та витратні матеріали, спецодяг, послуги з оренди бетононасосу марки МВП 1609 D MRIYA за договором оренди №01/08-1 від 01.08.2016 р. з ТОВ БРК "Сем", транспорті послуги; 2017 р. - придбання бензину марки А-95 для власного легкового транспортного засобу, будівельні матеріали (цемент та бетон), запчастини та витратні матеріали, придбання станини, двигуна, глибинного вібратора, транспортних послуг.

Згідно з наданими документами неможливо встановити, які саме критерії слугували необхідністю та доцільністю використання у господарській діяльності вищевказаних товарів і послуг, так як відсутні договори, заявки на транспортні послуги та товарно-транспортні накладні щодо виду та кількості товару, який перевозився, акти щодо використання та заміни витратних матеріалів та запчастин, розрахунки амортизації, тощо.

Таким чином, в порушення вимог п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 завищено витрати за 2016-2017 роки на загальну суму 1 096 558, 64 грн. (п. 2.1.3)

За результатами перевірки чистий оподатковуваний дохід за 2016 р. складає 886 372, 34 грн., за ставкою 18% податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб становить 159 547, 02 грн., тоді як ФОП ОСОБА_1 визначив до сплати податок у сумі 7 978, 73 грн., що свідчить про його заниження на 151 568, 29 грн.

За результатами перевірки чистий оподатковуваний дохід за 2017 р. складає 289 646, 89 грн., за ставкою 18% податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб становить 52 136, 44 грн., тоді як ФОП ОСОБА_1 визначив до сплати податок у сумі 6 324, 17 грн., що свідчить про його заниження на 45 812, 27 грн. (п. 2.1.5).

В результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 2.1.3 та 2.1.4 акту, встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2016 р. та 2017 р., на який нараховується військовий збір, а саме: за 2016 р. - на суму 12 630, 69 грн. та 2017 р. на суму 3 817, 69 грн. (п. 2.2)

Перевіркою дотримання самозайнятою особою обов`язків щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) встановлено порушення вимог п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, а саме - не було подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утримуваного з них податку (форма №1ДФ) за ІІ-ІІІ квартали 2016 р., в яких не відображено виплачені суми доходу за договором цивільно-правового характеру фізичній особі ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ) в розмірі 2 900 грн.

Також перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за IV квартал 2016 р. (п. 2.3.2)

Перевіркою встановлено виплату гр. ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 р. готівкових коштів з розрахункового рахунку через касу банка у розмірі 10 000 грн. та 11.09.2017 р. готівкових коштів гр. ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ) у розмірі 4 000 грн.

Таким чином, отримані фізичними особами кошти вважаються виплатами на користь таких фізичних осіб та відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

В порушення вказаних положень ФОП ОСОБА_1 як податковим агентом не було утримано та перераховано до бюджету податок з доходу фізичних осіб за 2016 р. у розмірі 1800 грн. та 2017 р. - 720 грн. (18%), не утримано та не перераховано військовий збір в розмірі 150 грн. за 2016 р. та 60 грн. за 2017 р. (п. 3.3)

За наслідками перевірки встановлено порушення ст. 6 п. 2 пп. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого не подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2015 р. (п. 2.4.2)

Перевіркою встановлено, що у періоді з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. ФОП ОСОБА_1 придбавав товари та послуги, які не відносяться до його господарської діяльності. Отримані податкові накладні на товари та послуги включені до податкового кредиту підприємця у відповідних періодах на загальну суму 227 966 грн. у 2016 р. та 48 419, 56 грн. у 2017 р. згідно з наведеним переліком (п. 2.5.1)

Перевіркою встановлено порушення вимог а) п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, внаслідок чого не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 р.

06.11.2018 р. позивачем подано заперечення до акту перевірки, частково враховані згідно з листом Головного управління ДФС у м. Києві від 15.11.2018 р. №73658/К/26-15-42-04-27.

Зокрема, контролюючий орган погодився з позивачем щодо необґрунтованості висновків акту перевірки щодо неправомірності включення до складу витрат платіжних доручень, якими позивач сплачував ТОВ БРК "Сем" за оренду бетононасосу і обов`язку донарахування ПДВ з цього приводу; неправомірності включення до складу витрат платіжних доручень, якими позивач сплачував за послуги транспортування і обов`язок донарахування ПДВ з цього приводу; неправомірне включення до складу витрат платіжних доручень, якими оплачено бетон і цемент та обов`язок донарахування ПДВ з цього приводу.

П. 2.1.3 акту перевірки викладено у новій редакції, а саме: перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних зі здійсненням діяльності, відображених у додатку до податкової декларації, встановлено їх завищення на загальну суму 1 347 310, 61 грн., в т.ч. по періодах, 2016 р. - 815 818, 42 грн., 2017 р. - 531 492, 19 грн.

Цим же листом визначено додатково порушення щодо неправомірного включення до витрат витрати на придбання дизельного палива у 2016 р. на суму 612 174, 75 грн., у 2017 р. - 412 192, 6 грн., оскільки не надано документів, які б підтверджували зв`язок цих витрат з господарською діяльністю.

Згідно з відкоригованими висновками акту перевірки встановлено порушення:

пп.49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 р.;

пп. 177.4.1-177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 195 772, 42 грн., у т.ч. за 2016 р. - 122 371, 76 грн., за 2017 р. - 73 399, 66 грн.;

п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого не нараховано та не перераховано до бюджету військовий збір на загальну суму 16 841, 39 грн., в тому числі за 2016 рік - 10197, 73 грн., за 2017 рік - 6 643, 66 грн.;

пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплачених доходів фізичним особам на загальну суму 2 520 грн. (жовтень 2016 р. - 1800 грн., вересень 2017 р. - 720 грн.);

п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого не нараховано та не утримано з виплачених сум доходу фізичним особам військовий збір на загальну суму 210 грн., в тому числі за 2016 рік - 150 грн., за 2017 рік - 60 грн.;

ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 182 862, 78 грн., в т.ч. за 2016 р. у сумі 86 141 грн., за 2017 р. - 96 721, 78 грн.;

п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 247 755 грн., у т.ч., за 2016 р.: березень 21572 грн., квітень 29 375 грн., травень - 12 146 грн., червень 14960 грн., липень 34 728 грн., вересень 11 288 грн., жовтень 4 589 грн., листопад 17 848 грн., грудень 4 857 грн., 2017 р.: лютий 763 грн., березень 15 492 грн., травень 3 249 грн., червень 5 549 грн., липень 7 998 грн., серпень 13 755 грн., вересень 13 488 грн., жовтень 12 846 грн., листопад 5 748 грн., грудень 17 513 грн.;

а) п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, внаслідок чого не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 р.;

п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, внаслідок чого не подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) на фізичних осіб за ІІ-ІІІ квартали 2016 р., несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за IV квартал 2016 р.;

пп.16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, внаслідок чого не подано до податкового органу за місцем реєстрації повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 20.11.2018 р.:

№ 0119684204, згідно з яким за порушення п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 309 693, 75 грн., в т.ч. 247 755 грн. основного зобов`язання та 61 938, 75 грн. штрафних санкцій;

№ 0119664204, згідно з яким за порушення п. 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 244 715, 53 грн., в т.ч. 195 772, 42 грн. основного зобов`язання та 48 943, 11 грн. штрафних санкцій;

№0119694204, згідно з яким за порушення пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, на суму 4274, 34 грн., в т.ч., 2520 грн. основного зобов`язання, 810 грн. штрафу та 944, 34 грн. пені;

№0119674204, згідно з яким за порушення п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України позивачу збільшено зобов`язання з військового збору в розмірі 21 051, 74 грн., в т.ч., 16 841, 39 грн. основного зобов`язання та 4210, 35 грн. штрафних санкцій;

№0119754204, згідно з яким за порушення пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 179.1 ст. 177 Податкового кодексу України з урахуванням пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України позивачу нараховано штраф у розмірі 170 грн.;

№0119744204, згідно з яким за порушення пп.16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України позивачу нараховано штраф у розмірі 170 грн.;

№б/н, згідно з яким за порушення п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України з врахуванням пп.49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України позивачу нараховно штраф в розмірі 170 грн.;

рішення №0119714204 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.11.2018 р., згідно з яким за порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ст. 7, ч. 11 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 26 900, 38 грн.;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2018 р. № 367, яким позивачу виставлено до сплати недоїмку в розмірі 182 862, 78 грн. зі сплати збору та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважає вказані рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що перевірка проводилася в приміщенні контролюючого органу, хоча в наказі на перевірку зазначено про те, що перевірка виїзна.

Позивачем надано для перевірки всі первинні документи, а також письмові пояснення.

Також відповідачем порушено п. 866 ст. 86 Податкового кодексу України щодо направлення податкових повідомлень-рішень на адресу позивача.

Під час розгляду заперечень на акт перевірки розглянуто не лише ті питання, які позивачем включені в заперечення на акт перевірки, але й інше питання - щодо включення до витрат витрати на придбання дизельного палива у 2016 р. на суму 612 174, 75 грн., у 2017 р. - 412 192, 6 грн., яке відсутнє у акті перевірки.

Щодо встановлених порушень по суті позивач зазначає наступне.

У позивача наявні всі документи на підтвердження понесених ним витрат з використання дизельного палива, включених до податкової звітності за 2016-2017 роки, і вони пов`язані зі здійснюваною позивачем господарською діяльністю на підставі укладених ним договорів, що свідчить про відсутність порушення ст. 177 Податкового кодексу України щодо формування витрат та ст. 198 Податкового кодексу України щодо нарахування ПДВ.

Зважаючи на те, що керівником ФОП є позивач особисто, роботи по заміні запасних частин виконувались ним особисто, витрати по заміні запасних частин на основних засобах, які безпосередньо пов`язані з отриманням доходу, правомірно включені до складу витрат; амортизаційні відрахування не нараховувалися.

Будівельні матеріали були придбані позивачем для виконання робіт на об`єктах у ТОВ "Геос-УКБ", і до заперечень на акт перевірки була надана видаткова накладна від ТОВ "Гіротеп"; кошторисна та проектна документація на виконання робіт не передбачена Податковим кодексом України, тому позивачем не велася, тоді як наявні платіжні доручення видаткові накладні.

Позивач зазначає, що він як фізична особа-підприємець має право включати до складу витрат вартість використаних пально-мастильних матеріалів, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, тому позивачем включено до витрат витрати на бензин 95, придбаний у ПП "Окко Бізнес Контракт". Паливо використовувалось для виїздів впродовж робочого дня на об`єкти будівництва, де безпосередньо надавав послуги, до складу, де зберігалася техніка, здійснення контролю використання техніки, яка здається в оренду, самостійного підвезення матеріалів, тощо.

Також позивачем для здійснення господарської діяльності придбавався спецодяг у ТОВ "КВП "Сван", який також було включено до витрат.

Щодо виплат гр. ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ) 07.10.2016 р. готівкових коштів з розрахункового рахунку через касу банка у розмірі 10 000 грн. та 11.09.2017 р. готівкових коштів гр. ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ) у розмірі 4 000 грн., позивач зазначає, що вказані особи є касирами Приватбанку, а не працівниками позивача, і жодні кошти їм не видавалися.

Щодо неподання декларації з ПДВ за лютий 2016 р. позивач зазначає, що вона ним не подавалася, оскільки були відсутні об`єкти оподаткування та показники, що підлягають декларуванню.

Оскільки позивачем у 2015 р. не здійснювалася господарська діяльність, ним не подавалася податкова декларація.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції станом на 17.10.2018 р.) контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1, 77.2 ст. 77 Податкового Кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI органи доходів і зборів мають право: 2) проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Документальна планова виїзна перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період 29.12.2015 року по 31.12.2017 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 29.12.2015 року по 31.12.2017 року, про що складено акт від 17.10.2018 р. №4109/26-15-42-04-30-2474714230, проведена на підставі пп. 20.1.4 п. 201. ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, пп.13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", наказу Головного управління ДФС у м. Києві №12896 від 28.08.2018 р. та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 р., тобто, з передбачених законодавством підстав.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

В даному випадку позивачем подано заперечення на акт перевірки з додатковими документами (тобто, попередньо акт перевірки ним було отримано), і була забезпечена його участь у розгляді заперечень.

За таких обставин суд не вбачає підстав для надання оцінки посиланням позивача на порушення строків скерування йому документів, оскільки на висновки акту перевірки по суті це не впливає.

Щодо твердження позивача про проведення перевірки в приміщенні контролюючого органу, а не за місцем знаходження позивача, то згідно зі змістом акту перевірки в ньому зазначено про те, що її проведено з відома ФОП ОСОБА_1 та за його згодою в приміщенні ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Лескова, 4 (арк. 2).

У суду відсутні підстави для висновку про те, що вказана інформація не відповідає дійсності, зокрема, проте, що позивач заперечував проти проведення перевірки за адресою контролюючого органу або наполягав на її проведенні саме за його місцезнаходженням.

Щодо розгляду відповідачем питання про включення позивачем до витрат витрати на придбання дизельного палива у 2016 р. на суму 612 174, 75 грн., у 2017 р. - 412 192, 6 грн. під час розгляду заперечень на акт перевірки суд зазначає наступне.

Згідно зі змістом заперечень на акт перевірки, зареєстрованих 06.11.2018 р., до них додано, зокрема, договір оренди бетононасосу Mriya з ТОВ "Геос-УКБ" та інші документи щодо вказаних взаємовідносин, які і були досліджені під час розгляду заперечень згідно зі змістом листа Головного управління ДФС у м. Києві від 15.11.2018 р. №73658/К/26-15-42-04-27 (п. 2.7).

Також посилання на договір оренди бетононасосу Mriya з ТОВ "Геос-УКБ" від 01.08.2016 р. №01/08-1 міститься в акті перевірки (арк. 12 п. 2.1.3).

При цьому, в акті перевірки відсутнє посилання на дослідження питання правомірності включення до складу витрат на придбання дизельного пального для заправки бетононасосів та крана-маніпулятора.

Відповідно, під час проведення перевірки це питання не було предметом дослідження, хоча безпосередньо стосується предмету перевірки

П. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України не містить обмежень щодо розгляду питань, не висвітлених під час проведення перевірки, під час розгляду заперечень, якщо надані під час розгляду заперечень документи або пояснення містять нову інформацію щодо предмета перевірки.

Оскільки позивачем оскаржено, в тому числі, податкове повідомлення-рішення, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб з огляду на завищення витрат, то правомірність відповідних висновків контролюючого органу є предметом розгляду справи по суті.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень по суті суд зазначає наступне.

Податкове повідомлення-рішення №0119754204

Згідно з вказаним рішенням за порушення пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України з урахуванням пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України позивачу нараховано штраф у розмірі 170 грн.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно з п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

В даному випадку позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 29.12.2015 р., в той же день взятий на податковий облік, відповідно, на нього поширюється обов`язок з подання податкової звітності за 2015 р., незважаючи на те, що фактично до завершення 2015 р. господарську діяльність він не проводив.

Зокрема, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України визначає випадки, коли податкова декларація не подається, і відсутність факту ведення господарської діяльності до таких випадків не відноситься.

Згідно зі змістом декларації про майновий стан і доходи, вона є загальною щодо майнового стану і доходів фізичної особи незалежно від того, чи вона проводить господарську діяльність чи ні, тобто, навіть за відсутності факту ведення господарської діяльності у 2015 р., проте отримання будь-яких доходів як фізичною особою, декларація мала подаватися позивачем.

Листи контролюючих органів, на які посилається позивач у позові, стосуються оподаткування юридичних осіб, які завідомо подають декларації лише пов`язані зі здійсненням ними господарської діяльності, тому ситуації позивача не стосуються.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про наявність у позивача обов`язку подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2015 р. незалежно від ведення господарської діяльності у 2015 р.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З врахуванням викладеного в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Податкове повідомлення-рішення №б/н

Згідно з вказаним рішенням за порушення п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України з врахуванням пп.49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України позивачу нараховно штраф в розмірі 170 грн.

Згідно з п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Згідно з матеріалами справи позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві 01.02.2016 р. (свідоцтво №200249568).

Також згідно зі змістом акту перевірки перші задекларовані позивачем зобов`язання з ПДВ датуються квітнем 2016 р.

У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від`ємного значення попередніх періодів), то податкова декларація з ПДВ за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платником може не подаватися.

Вказана позиція, зокрема, відображена у листі ДФС від 24.11.2015 р. № 25043/6/99-99-19-03-02-15, на який посилається позивач.

За таких обставин висновок контролюючого органу щодо наявності обов`язку подавати декларацію з ПДВ за лютий 2016 р. не може бути визнаний обґрунтованим, і вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Податкові повідомлення-рішення №0119694204, №0119704204

Згідно з вказаними рішеннями позивачу збільшено податкове зобов`язання з єдиного внеску, військового збору та застосовано штрафні санкції за порушення позивачем як податковим агентом пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України у зв`язку з неутриманням та перерахуванням до бюджету податок з доходу фізичних осіб за 2016 р. за наслідками виплати коштів гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 .

Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Позивач зазначає, що кошти з розрахункового рахунку через касу банка у розмірі 10 000 грн. та 11.09.2017 р. у розмірі 4 000 грн. він отримував особисто, тоді як гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 є касирами, зазначеними у платіжних документах.

Оскільки до матеріалів справи не додано копій відповідних платіжних документів, суд позбавлений можливості вивчити їх зміст та становити, хто є отримувачем коштів за ними.

За таких обставин, з врахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України, у суду відсутні підстави для того, щоб вважати вказаний висновок контролюючого органу обґрунтованим.

Відповідно, податкові повідомлення-рішення №0119694204, №0119704204, згідно з якими позивачу збільшено суму зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, на суму 4274, 34 грн., в т.ч., 2520 грн. основного зобов`язання, 810 грн. штрафу та 944, 34 грн. пені, 201 грн. військового збору, 67, 5 грн. штрафних санкцій та 78, 69 грн. пені є протиправним та підлягають скасуванню.

Податкові повідомлення-рішення № 0119664204, №0119674204, вимога про сплату боргу (недоїмки) № 367 та рішення №0119714204

Вказаними рішеннями позивачу збільшено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, військового збору, єдиного внеску за 2016-2017 років.

Зокрема, контролюючий орган дійшов висновку про неправомірне формування позивачем витрат, на які зменшено оподатковуваний дохід, що є підставою для його збільшення, донарахування податкових зобов`язань з податку на доходу фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.

Згідно з п.176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані:

а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;

в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`являти документи і відомості, пов`язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;

Згідно з п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з п. 16 прим 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно з п.1, 4 ч.2 ст. 6, п.2 ч.1 ст.7, п.8 ст.9 Закону №2664-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Єдиний внесок нараховується: 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

В даному випадку згідно з висновками акту перевірки встановлено завищення витрат на загальну суму 1 096 558, 64 грн., в т.ч., у 2016 р. - 842 046, 05 грн., 2017 р. - 254 512, 59 грн., у зв`язку з ненаданням документів, які свідчать про їх використання у підприємницькій діяльності з метою отримання доходу, згідно з наведеним переліком: 2016 р. - придбання бензину марки А-95 для власного легкового транспортного засобу, будівельні матеріали (цемент та бетон), запчастини та витратні матеріали, спецодяг, послуги з оренди бетононасосу марки МВП 1609 D MRIYA за договором оренди №01/08-1 від 01.08.2016 р. з ТОВ БРК "Сем", транспорті послуги; 2017 р. - придбання бензину марки А-95 для власного легкового транспортного засобу, будівельні матеріали (цемент та бетон), запчастини та витратні матеріали, придбання станини, двигуна, глибинного вібратора, транспортних послуг.

Згідно з наданими документами неможливо встановити, які саме критерії слугували необхідністю та доцільністю використання у господарській діяльності вищевказаних товарів і послуг, так як відсутні договори, заявки на транспортні послуги та товарно-транспортні накладні щодо виду та кількості товару, який перевозився, акти щодо використання та заміни витратних матеріалів та запчастин, розрахунки амортизації, тощо.

При цьому, згідно з листом Головного управління ДФС у м. Києві від 15.11.2018 р. №73658/К/26-15-42-04-27 про розгляд заперечень до акту перевірки встановлено, що сплачені у 2016 р. платежі ТОВ "БРК "СЕМ" за оренду бетононасосу марки MRIYA 1609D у розмірі 290 000 грн. з ПДВ, включаються до складу витрат за 2016 р.; також підтверджено правомірність включення до складу витрат витрат на придбання бетону та цементу у 2016 р. на суму 355 000 грн., в т.ч. ПДВ 59 166,67 грн., у 2017 р. - 102 523 грн., у т.ч. ПДВ 17 087, 17 грн.; транспортних послуг по вивезенню будівельного сміття у 2016 р. на суму 198 600 грн., в т.ч. ПДВ 33 100 грн. та у 2017 р. на суму 33800 грн., в т.ч. ПДВ 5633, 33 грн.

При цьому, додатково встановлено безпідставне включення до складу витрат вартості дизельного пального, придбаного для заправки бетононасосів та крана-маніпулятора, тощо, на суму 612 174, 75 грн., в т.ч. ПДВ 102029, 12 грн. за 2016 р. та 412 192, 6 грн., в т.ч. ПДВ 68 698, 77 грн. за 2017 р.

Вказані висновки вплинули на перерахунок наведених у висновках акту перевірки сум донарахованих податків.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Згідно з відомостями акту перевірки протягом 2016-2017 років позивач займався наступними видами діяльності: надання в оренду будівельних машин і устаткування, інші будівельні і спеціальні роботи (з залученням сторонніх організацій) (п. 1.7)

Відповідно, задекларовані позивачем витрати повинні бути пов`язані з вказаними видами діяльності і підтверджуватися відповідними первинними документами.

Згідно з відомостями акту перевірки у власності позивача є легковий автомобіль TOYOTA CAMRY AA4241HI, зареєстрований 09.06.2017 р.

При цьому, позивачем укладено договір з ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" №31ОБКПК-1687 від 11.03.2016 р. купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток (паливно-мастильні матеріали), і витрати на придбання бензину марки А-95 включені позивачем до складу задекларованих витрат у 2016-2017 роках.

Позивач посилається на використання власного автомобіля в господарській діяльності, що підтверджується відповідним наказом, списання пального в межах витрат, звітом про рух авто.

Суд зазначає, що позивач має право використовувати належне йому авто для здійснення підприємницької діяльності, проте, для включення понесених у зв`язку з цим видатків до витрат таке використання має належним чином підтверджуватися, зокрема, відомості про використання автомобіля мають відповідати об`єктам, на яких позивач у відповідний період проводив роботи.

Згідно з матеріалами справи інформація щодо переліку об`єктів з відповідними адресами, договорами на виконання робіт, тощо, відсутня.

За таких обставин суд погоджується висновком контролюючого органу про відсутність підстав для включення вказаних видатків до складу задекларованих витрат.

Щодо витрат вартості дизельного пального, придбаного для заправки бетононасосів та крана-маніпулятора суд зазначає наступне.

Згідно з залученими до матеріалів справи копіями договору оренди засобів від 01.02.2016 р. №01/02-16/1-1, укладеного позивачем з ТОВ "Геос-УКБ", позивач як орендодавець передав у платне користування на умовах оренди бетононасос до 31.12.2016 р. Згідно списків техніки та механізмів, що передаються в оренду за вказаним договором та актами прийому-передачі засобу від 01.02.2016 р. та 01.08.2016 р. в оренду передано бетононасос "Zoomlion HBT60" та бетононасос MBP "MRIYA 1609D".

Згідно з договором суборенди транспортних засобів від 01.02.2016 р. №01/02-16, укладеним позивачем з ТОВ "Геос-УКБ", позивач як суборендодавець передав у платне користування на умовах суборенди автотранспорті засоби (вантажний автомобіль з краном-маніпулятором MAN білого кольору НОМЕР_5 , 1995 р. до 31.12.2016 р.

Згідно з калькуляцією договірної ціни до вказаних договорів до неї входять також витрати на дизельне пальне, придбане орендодавцем, списане в межах встановлених норм.

Тобто, витрати на дизельне пальне включені до орендної плати і відшкодовані позивачем у її складі.

За таких обставин суд погоджується висновком контролюючого органу про відсутність підстав для включення вказаних видатків до складу задекларованих витрат.

При цьому, згідно з копією наданого позивачем договору №01/03/16-1 від 01.03.2016 р., укладеного позивачем з ТОВ "Будівельна компанія "СТРОЙКОМ", позивач як виконавець взяв на себе зобов`язання надати послуги роботи вантажним автомобілем з краном-маніпулятором MAN білого кольору НОМЕР_5 , 1995 р., який ним же попередньо 01.02.2016 р. передано в суборенду ТОВ "Геос-УКБ" до кінця 2016 р., що взагалі унеможливлює ні контролюючому органу, ні суду встановити, хто, коли і на яких підставах користувався

Щодо включення до складу витрат 2016 р. витрат на придбання спецодягу на загальну суму 5477, 64 грн., в т.ч. ПДВ 912, 94 грн., то як було зазначено вище, інформація щодо переліку об`єктів з відповідними адресами, договорами на виконання робіт, тощо, які виконував позивач, у матеріалах справи відсутня. Також згідно зі змістом листа Головного управління ДФС у м. Києві від 15.11.2018 р. №73658/К/26-15-42-04-27 про розгляд заперечень до акту перевірки позивачем на підтвердження понесення вказаних витрат у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності надано копію наказу про придбання спецодягу.

Будь-яких інших доказів на підтвердження використання придбаного спецодягу у господарській діяльності не надано.

За таких обставин суд погоджується висновком контролюючого органу про відсутність підстав для включення вказаних видатків до складу задекларованих витрат.

Щодо включення до складу витрат витрат на придбання запчастин та витратних матеріалів, станини, двигуна, глибинного вібратора, катаючого елемента суд зазначає наступне.

Згідно з поясненнями позивача і наданими копіями наказів придбання вказаних запчастин та матеріалів потрібне для обслуговування основних засобів, проте, вказані основні засоби на балансі у позивача не перебувають, оскільки ним відповідний облік не ведеться.

Суд погоджується з відповідачем, який зазначає, що можливість віднесення вказаних видатків до витрат передбачає ведення відповідного обліку, збільшення балансової вартості та нарахування амортизації.

Якщо позивач як фізична особа-підприємець не вважає за необхідне такий облік запроваджувати, то він не має підстав включати відповідні видатки до витрат.

За таких обставин підстави для скасування вказаних рішень відсутні.

Податкове повідомлення-рішення № 0119684204

Згідно з вказаним рішенням за порушення п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 309 693, 75 грн., в т.ч. 247 755 грн. основного зобов`язання та 61 938, 75 грн. штрафних санкцій.

Згідно з п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у операціях згідно з переліком.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з відкоригованими висновками акту перевірки у періоді з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. ФОП ОСОБА_1 придбавав товари та послуги, які не відносяться до його господарської діяльності. Отримані податкові накладні на товари та послуги включені до податкового кредиту підприємця у відповідних періодах на загальну суму 247 755 грн.

Тобто, вказане рішення також є наслідком необґрунтованого збільшення витрат, і з огляду на вищевикладене підстави для його скасування відсутні.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.11.2018 р. №№0119694204, №0119704204 та б/н.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 39439980) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 5 286 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 18.05.2020 р.