Ухвала суду № 89262299, 15.05.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.05.2020 Справа № 554/6606/18

Провадження №1-кс/554/6457/2020

УХВАЛА

Іменем України

15 травня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави А.М.Чуванова, при секретарі Таран В.І., за участю представника заявника Ягодка А.А., слідчого Мороз Д.А., розглянувши скаргу начальника Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64) Алєксєєнко В.М. на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання, в порядку ст.303 КПК України,-

В С Т А Н О В И В:

Начальник Державної установи ««Полтавська виправна колонія (№64) Алєксєєнко В.М. звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання, в порядку ст.303 КПК України, в якій просить скасувати постанову старшого слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області Мороз Д.А. від 28.04.2020 року; надати дозвіл на знищення - м`ясо птиці патраної (куряча четвертинка) заморожене масою 1960 кілограмів, яке передано на зберігання та поміщено до морозильних камер продовольчого складу ДУ «Полтавська ВК (№64).

На обґрунтування поданої скарги заявник вказав, що у провадженні СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42018171010000230, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 325 КК України. Вказівкою Полтавської місцевої прокуратури від 17.08.2018 року № 110-15407 вих. 18 заборонено використання для харчування засуджених м`ясо птиці патраної (куряча четвертинка) заморожене (виробник: ТОВ «ЛЕОПОЛІС-МАРКЕТ» виготовленої 01.06.2018 року) отриманих у червні 2018 року від постачальника ТОВ«ФІНІНТЕРТЕХНОЛОГІЯ», оскільки відповідно до експертного висновку №0020987 п/18 від 17.08.2018 року зазначене м`ясо не відповідає вимогам ДСТУ 8253;2015 та в подальшому воно не може використовуватись для споживання. Згідно даних, що містяться у відповіді Полтавської місцевої прокуратури під час проведення огляду місця події м`ясо птиці патраної (куряча четвертинка) заморожене вилучено. Відповідно до винесеної постанови визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та в подальшому передано на зберігання завідувачу складу ОСОБА_1 та поміщено до морозильних камер продовольчих складів установи.

Проте, строк придатності м`яса птиці патраної (куряча четвертинка) заморожене сплинув 18.01.2019 року у відповідності до декларації виробника. Враховуючи, що м`ясо птиці патраної (куряча четвертинка) заморожене не може бути визнано речовим доказом в контексті ст. 98 КПК України, оскільки після сплину терміну придатності воно не може містити слідів правопорушення та інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

М`ясо зі спливом терміну придатності вже не може бути предметом жодного експертного дослідження, оскільки невідомо, які в такому м`ясі можуть відбуватись хімічні та бактеріологічні процеси. Установа виконання покарань належним чином зберігала м`ясо як речовий доказ, проте 18.01.2019 року сплинув його термін придатності, у зв`язку з чим зберігати його в придатному стані не можливо.

Державна установа «Полтавська виправна колонія (№64) неодноразово зверталась до слідчого з клопотанням про знищення речових доказів по справі. 28.04.2020 року слідчим було винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання про знищення речових доказів.

Представник заявника Ягодка А.А. в судовому засіданні скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав, зазначених в ній.

Слідчий Мороз Д.А. в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення скарги. Вказав, що власник самостійно може прийняти рішення про знищення м`яса, оскільки арешт на нього не накладався.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги та надані матеріали кримінального провадження, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судом установлено, що в провадженні слідчого СВ Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Мороз Д.А. перебувають матеріали кримінального провадження № 42018171010000230 від 17.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.325 КК України.

Постановою слідчого СВ Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Мороз Д.А. від 28 квітня 2020 року у задоволенні клопотання начальника ДУ «Полтавської виправної колонії (№64)» Алексєєнко В.М. про знищення речових доказів відмовлено (арк.крим.провадж.173-174).

Мотивами винесеної постанови слідчий зазначив, що фактично речовий доказ - м`ясо птиці патраної (куряча четвертина) заморожена масою 1960 кг. передано на відповідальне зберігання ввіреній установі, яка є його власником.

На підставі цього, слідчий дійшов до висновку про відмову у знищенні речових доказів.

Відповідно до ч.2 ст.100 КПК України встановлено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.8 ст.100 КПК України реалізація, технічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому КМУ.

Відповідно до п. 29 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року №1104, речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан, знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду.

Відповідно до ст.110 КПК України в постанові слідчого обов`язково повинні бути зазначені зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Суд вважає, що висновки в оскаржуваній постанові відповідають фактично встановленим обставинам та їм надана правильна правова оцінка, оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, тому в даному випадку підстави для скасування постанови про відмову у знищенні речових доказів у кримінальному провадженні відсутні.

Також судом установлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №№ 42018171010000230 від 17.08.2018 року наразі триває.

Зі змісту абз.2 п.12 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 року № 1640/0/4-12 вбачається, що якщо підстави для задоволення скарги відсутні, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги, яка не підлягає оскарженню.

Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмова у задоволенні скарги.

Ураховуючи встановлені по кримінальному провадженню обставини, суд приходить до висновку, що постанова слідчого від 28 квітня 2020 року є обґрунтованою та винесеною відповідно до вимог КПК України на даному етапі досудового розслідування. При цьому, слідчий суддя також виходить з того, що відповідних належних та допустимих доказів заявником при розгляді даної скарги також не надано, інші дані в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу начальника Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64) Алєксєєнко В.М. на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання, в порядку ст.303 КПК України - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.М. Чуванова