Рішення № 89254541, 14.05.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/23/20

провадження № 2-а/697/3/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Льон О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову вказує, що 23 грудня 2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, а саме старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Півненко Г.І., в результаті розгляду адміністративної справи було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 589-ДК/0399По/08/01/-19, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. В даній постанові зазначено, що нею порушено вимоги ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим заподіяно матеріальну шкоду на суму 93210,56 грн. Вважає оскаржувану постанову незаконною, такою що підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом порушено процесуальний порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення від 10.12.2019 №589/ДК/0399П/07/01/-19, порушено процесуальний порядок призначення та проведення перевірки, відповідачем невірно встановлено обставини, які підлягають доказуванню. Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає дійсним обставинам справи, носить формальний характер, не містить обов`язкових реквізитів та відомостей для вказаного документу, не може бути доказом самовільного зайняття земельної нею ділянки. Її не було повідомлено про планову чи позапланову перевірку, не надавалися жодні документи, не пояснювалися підстави такої перевірки, а також вона не була присутня під час її проведення. В Акті про обстеження земельної ділянки від 10.12.2019 зазначено, що земельною ділянкою користується ФГ «Агрофермгосп» самовільно під посів озимої пшениці, але протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувану постанову винесено відносно позивача, як фізичної особи. У даному Акті та Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.11.2019 відсутні відомості відносно особи, яка перевіряється та місцезнаходження такої особи. Відповідачем не вжито заходів щодо з`ясування фактичного користувача земельною ділянкою, хоча Степанецькій сільській раді було достеменно відомо, що земельну ділянку оброблено ФГ «АГРОФЕРМГОСП-2». Натомість, в Акті обстеження встановлено, що земельну ділянку самовільно засіяло ФГ «АГРОФЕРМГОСП», але це дві різні юридичні особи. Вказує, що земельна ділянка кадастровий номер 7120085700:01:001:0327, площею 49,0000 га була отримана в 2000 році її покійним чоловіком - ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею для створення фермерського господарства ФГ «АГРОФЕРМГОСП-2» (код 30960547). З моменту державної реєстрації фермерського господарства, вказана земельна ділянка використовується у здійсненні господарської діяльності ФГ «АГРОФЕРМГОСП -2», яке сплачувало та сплачує по даний час земельний податок та відповідно звітує до податкових органів. Смерть засновника та голови ФГ не є підставою для припинення діяльності господарства, оскільки ФГ підлягає успадкуванню. Станом на 23.12.2019 спадкова справа після смерті її чоловіка відкрита, та вирішується питання щодо спадкування майна в тому числі і на ФГ «АГРОФЕРМГОСП-2». Згідно діючого законодавства, щодо створення та діяльності фермерських господарств, ФГ «АГРОФЕРМГОСП-2» має право на безстрокове використання земельної ділянки, яка була надана для фермерського господарства, а здійснення ним діяльності, є законним очікуванням останнього. Вважає, що у старшого держаного інспектора відсутні повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП. Просить суд визнати неправомірною постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення №589-ДК/0399По/08/01/-19 від 23.12.2019 та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Русакова Г.С . від 09.01.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.01.2020. Відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

21.01.2020 судовий розгляд справи у зв`язку з першою неявкою відповідача відкладено на 20.02.2020.

24.01.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.51-60).

31.01.2020 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с.87-91).

У зв`язку з перебуванням головуючого у відпустці, судовий розгляд по справі 20.02.2020 не відбувся.

18.02.2020 на адресу суду від відповідача по справі надійшло заперечення на відповідь на відзив (а.с.99-101).

Ухвалою суду від 17.03.2020 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі Постанови про накладення адміністративного стягнення від 23 грудня 2019 року №589-ДК/0399По/08/01/-19, виданої Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області.

Згідно розпорядження Канівського міськрайонного суду Черкаської області №276 від 16.04.2020, у зв`язку із припиненням повноважень судді Русакова Г.С ., та з метою недопущення порушення строку розгляду справи, 16.04.2020 було проведено повторний автоматичний розподіл справи, справу передано для подальшого розгляду судді Льон О.М.

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Льон О.М. від 22.04.2020 справу прийнято до свого провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, призначено судове засідання на 14.05.2020.

06.05.2020 позивачем подано до суду клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якого ухвалою судді від 14.05.2020 відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач належними чином повідомлявся про розгляд даної справи в суді, ним було отримано копію позовної заяви з доданими до неї додатками та направлено на адресу суду у встановлений судом строк відзив на позовну заяву (а.с.51-60). Представник відповідача у відзиві на позов зазначає, що посилання позивача на протиправність дій інспектора є безпідставними. Сільською радою повідомлено, що земельну ділянку з кадастровим номером 7120085700:01:001:0327, площею 49,0000 га використовують спадкоємці ОСОБА_2 . Позивачем було повідомлено, що дана земельна ділянка використовується для ведення фермерського господарства - ФГ «Агрофермгосп» проте правовстановлюючих документів на земельну ділянку не надано. Після встановлення, що ОСОБА_1 є керівником ФГ «Агрофермгосп» код 21373610, державним інспектором 10.12.2019 відносно останньої складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП у зв`язку з порушенням вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, також роз`яснено її права. Дані документи були складені безпосередньо за адресою вчинення адміністративного правопорушення у присутності ОСОБА_1 проте від підпису остання відмовилася. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

За таких обставин справа розглянута за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

В судовому засіданні встановлено, що 23.12.2019 старшим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Півненко Г.І. винесено оскаржувану постанову №589-ДК/0399По/08/01/-19, якою визнано позивача ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.14).

Підставою винесення даної постанови є протокол про адміністративне правопорушення №589-ДК/0399П/08/01/-19 від 10.12.2019, який складений відносно позивача за ст. 53-1 КУпАП (а.с.13).

Так, з тексту вище вказаних протоколу та постанови, вбачається, що при перевірці дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель комунальної власності сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Павлівського старостинського округу Степанецької сільської ради ОТГ, за межами населеного пункту, встановлено, що 28.11.2019 виявлено порушення вимог земельного законодавства, що полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Павлівського старостинського округу Степанецької сільської ради ОТГ, за межами населеного пункту, площею 49,00 га (вид угідь-рілля) з кадастровим номером 7122085700:01:001:0327, яка використовується для ведення товарного сільгоспвиробництва - під посіви озимої пшениці, що є порушенням ст.ст. 125,126 ЗК України.

Правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 10.12.2019 №№589-ДК/368/АО/10/01/-19 (а.с.10) з якого вбачається, що на земельній ділянці старостинського округу Степанецької сільської ради ОТГ, за межами населеного пункту, площею 49,00 га (вид угідь-рілля) з кадастровим номером 7122085700:01:001:0327, для ведення фермерського господарства використовує ФГ «Агрофермгосп» самовільно - під посів озимої пшениці. В діях фізичної особи вбачається порушення вимог ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, яке полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.

З розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Павлівського старостинського округу Степанецької сільської ради ОТГ Канівського району (а.с.16) вбачається, що розмір заподіяної шкоди наслідок заняття самовільного зайняття земельної ділянки площею 49 га становить 93210,56 грн. Даний розрахунок та повідомлення про сплату шкоди позивачем отримано 23 грудня 2019 року.

З заяви-повідомлення члена ФГ «Агрофермгосп-2» від 15 жовтня 19 року, яка адресована Степанецькій сільській раді ОТГ Черкаської області (а.с.23) вбачається, що ОСОБА_1 як членом ФГ «Агрофермгосп-2» повідомлено про те, що станом на 15.10 2019 земельну ділянку загальною площею 49 га, кадастровий номер 7122085700:01:001:0327, яка розташована за межами населених пунктів Степанецької сільської ради Канівського району Черкаської області (Павлівський старостинський округ) перебуває у користуванні в ФГ «Агрофермгосп-2», було оброблено та засіяно озимою пшеницею. Земельний податок сплачений належним чином. Збір урожаю з вказаної земельної ділянки припадає орієнтовно на серпень 2020 року. Враховуючи положення статті 14 Закону України «Про фермерське господарство», зібраний урожай буде належати членам фермерського господарства. Засновник та голова ФГ «Агрофермгосп-2» ОСОБА_2 помер і на даний час права на вказане фермерське господарство оформлюються в порядку спадкування його дружиною та членом фермерського господарства ОСОБА_1 .

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

У відповідності до частини першої та другої ст.2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно з статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Згідно з пунктом 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Положеннями частини другої ст.188 Земельного кодексу України передбачено, що порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно з визначенням, яке наведено у статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

У відповідності до ст.ст. 5, 6 вищевказаного Закону державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 53-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно зі ст. 244 КУпАП Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, твердження позивача щодо відсутності повноважень у старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Півненко Г.І. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає помилковим. Крім того, посилання ОСОБА_1 на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові №591/2475/17 від 11.04.2018 не підлягає застосування у даній справі, оскільки дану позицію було висловлено щодо неправомірності розгляду справи про адміністративне правопорушення головним спеціалістом ГУ Держгеокадастру, а не старшим державним інспектором.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, адміністративне стягнення на позивача ОСОБА_1 накладено не як на посадову особу - голову ФГ "Агрофермгосп".

Відповідачем, ні в Акті обстеження земельної ділянки від 10.12.2019, ні в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту- земельної ділянки від 28.11.2019 не встановлено особу у діях якої вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, лише у одному із Актів зазначено, що земельну ділянку з кадастровим номером 7122085700:01:001:0327 використовує ФГ «Агрофермгосп» для ведення фермерського господарства, самовільно - під посів озимої пшениці.

З урахуванням приписів статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», відповідач дійшов висновку про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП за порушення ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, про що зазначено у приписі №.589-ДК/0448Пр/03/01/-19 від 10.12.2019 та протоколі про адміністративне правопорушення №589-ДК/0399П/08/01/-19 від 10.12.2019 (а.с.12,13).

З копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.72-80) вбачається, що керівником ФГ «Агрофермгосп» (код 21373610) в с. Мельники Канівського району Черкаської області є ОСОБА_1 , починаючи з 10.12.2019.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка загальною площею 49,0 га, кадастровий номер 7122085700:01:001:0327, яка розташована яка розташована за межами населених пунктів Степанецької сільської ради Канівського району Черкаської області (Павлівський старостинський округ) перебуває у користуванні в ФГ «Агрофермгосп-2» (код 30960547), що також підтверджується податковою декларацією з плати за землю за 2019 рік та квитанціями про сплату земельного податку за жовтень та листопад 2019 року (а.с.17-21).

Згідно змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Ст. 256 КУпАП передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Згідно з наявних обставин справи вбачається те, що протокол про адміністративне правопорушення №589-ДК/0399П/07/01/-19 від 10.12.2019 складений старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України - про охорону земель у Черкаській області - Півненко Г.І. є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, при складанні протоколу не зазначено відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`ясовані всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем, який не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення; крім цього, письмові пояснення позивача, свідків при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися.

Відповідно до п. 5 Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 6 від 19 січня 2017 року, у протоколі зазначаються про заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду земельним ресурсам, що призвело до втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.

Проте, ця інформація також не була відображена у протоколі.

Відповідно ст. 72 КУпАП доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вирішуючи питання по суті адміністративного позову суд також керується законом прямої дії нормою ст. 62 ч. 3 Конституції України, за якою усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Приймаючи до уваги допущені порушення норм КУпАП при підготовці та розгляді адміністративного протоколу та винесення постанови, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки при складанні адміністративного протоколу та винесенні постанови про накладення адміністративного правопорушення відносно позивача не дотримано вимог ст.ст. 256, 283, 383 КУпАП, вина саме ОСОБА_1 , як фізичної особи, у вчиненні зазначеного правопорушення не доведена.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 72-78, 242-246 КАС України, ст. ст. 7, 53-1, 251, 254, 256, 268, 276, 280, 283, 287, 288, 289, 291, 293 КУпАП, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Визнати неправомірною та скасувати постанову №589-ДК/0399По/08/01/-19 від 23.12.2019 винесену старшим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Півненко Г.І. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені цим судовим рішенням процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 14.05.2020.

Суддя О . М . Льон