Рішення № 89252630, 06.05.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/284/2020

Справа № 537/20/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2020 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Маслій М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Кременчук» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ТОВ «Місто для людей Кременчук» на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 73 227 грн. 00 коп., та моральну шкоду, завдану внаслідок квартири в розмірі 150 000 грн. 00 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , у якій зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначений будинок знаходиться в управлінні ТОВ «Місто для людей Кременчук». Позивач зазначає, що 29 жовтня 2019 року вона звернулась до ТОВ «Місто для людей Кременчук» у зв`язку із аварійною ситуацією, внаслідок якої сталося залиття належної їй квартири, та отримала відповідь про те, що 30 жовтня 2019 року було проведено обстеження на предмет залиття квартири та складено відповідний акт, за змістом якого встановлено наявність слідів затікання на стелі та стінах, здуття покриття (підлоги), та залиття приміщення сталося внаслідок аварійної ситуації, а саме передчасного виходу з ладу ділянки трубопроводу центрального опалення.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, вона неодноразово зверталась до керівництва ТОВ «Місто для людей Кременчук», однак їй було відмовлено, оскільки відповідач не погодився із наведеними позивачем причинами виникнення аварійної ситуації, а саме запуск опалення 28 жовтня 2019 року в будинку з порушенням умов регламенту з підготовки будинку до опалювального періоду. Окрім того, позивачу було відмовлено у здійсненні доопрацювання акту обстеження квартири від 30 жовтня 2019 року, зміст якого, на її думку, не відповідає фактичним обставинам щодо об`ємів пошкоджень, завданих аварійною ситуацією, реального стану квартири після залиття.

Окрім того, як вказує позивач ОСОБА_1 , у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем та необхідністю проведення термінового ремонту квартири, вона була вимушена звернутись за матеріальною допомогою до Крюківської районної адміністрації виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області. Актом обстеження матеріально – побутових умов від 13 листопада 2019 року встановлено, що санітарний стан проживання у належній позивачу квартирі є незадовільним, а саме квартира повністю затоплена після аварії, вся побутова техніка та меблі знищені, стеля та стіни вологі та у грибку, шпалери відстають, освітлення відсутнє.

Висновком експерта №81-19 від 26 листопада 2019 року за результатами проведення будівельно – технічного дослідження встановлено, що вартість відновлювального ремонту приміщень квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку із залиттям становить 55 215 грн. 00 коп. Окрім того, відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження від 25 листопада 2019 року №П-115, величина матеріальної шкоди внаслідок пошкодження майна в результаті дії негативних факторів (залиття квартири) за адресою: АДРЕСА_2 , на момент проведення дослідження 18 листопада 2019 року, складає 13 992 грн. 00 коп.

Також позивач зазначає, що внаслідок залиття і бездіяльності управляючої компанії вона пережила нервовий стрес, повністю змінився нормальний життєвий ритм, у зв`язку із чим виникла необхідність докласти зусилля для нормалізації життя.

Таким чином, у зв`язку із неналежною якістю надання послуг з управління багатоквартирним будинком ТОВ «Місто для людей Кременчук», що призвело до залиття належної позивачу квартири та пошкодження майна, була спричинена матеріальна шкода у розмірі 73 227 грн. 00 коп., та моральна шкода, яку ОСОБА_1 оцінює у 150 000 грн. 00 коп.,та оскільки даний спір не було вирішено в позасудовому порядку, позивач і вимушена звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Марискіна О.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на викладені вище обставини.

Представник відповідача, ТОВ «Місто для людей Кременчук» - Коноваленко О.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, прохала суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з визначених у поданому останніми відзиві на позовну заяву, підстав.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника – адвоката Марискіної О.О., представника відповідача, ТОВ «Місто для людей Кременчук» - Коноваленко О.Г., вивчивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами статті 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов`язків, передбачений пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень частини 1 статті 81 Цивільного кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу квартири, посвідченого 26 вересня 2003 року державним нотаріусом Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори Литвиненко Л.І., та зареєстрованого в реєстрі за номером 1-894, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним договором, а також Витягом з Державного реєстру правочинів №1291390 від 29 липня 2005 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №1842585 від 28 жовтня 2003 року.

Згідно змісту довідки ТОВ «Місто для людей Кременчук» за вих. №806/36 від 04 листопада 2019 року, у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як встановлено в судовому засіданні, 29 жовтня 2019 року сталася аварійна ситуація, внаслідок якої відбулося залиття належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_1 , що не оспорюється сторонами.

Зазначений вище факт підтверджується: змістом акту обстеження квартири АДРЕСА_1 , складеного 30 жовтня 2019 року комісією у складі начальника юридичного відділу ТОВ «Місто для людей Кременчук» Коноваленко О.Г., інженера відділу з управління ЖФ ТОВ «Місто для людей Кременчук» Сергієнко В.І., інженера відділу управління ЖФ ТОВ «Місто для людей Кременчук» Журавльової О.М.; повідомленням ТОВ «Місто для людей Кременчук» від 07 листопада 2019 року за вих.№01-03/2014.

У відповідності до змісту зазначеного вище акту від 30 жовтня 2019 року, залиття приміщення сталося внаслідок аварійної ситуації, а саме передчасного виходу з ладу ділянки трубопроводу центрального опалення, та за результатами обстеження виявлено сліди затікання стелі, здуття підлоги у кімнатах, кухні та коридорі, із відповідними зазначеннями площі пошкодження.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 не погодилась із обставинами, зазначеними в акті від 30 жовтня 2020 року щодо об`ємів пошкоджень, завданих аварійною ситуацією, а також із вказаною у акті причиною аварії, вважаючи, що вона трапилась внаслідок запуску опалення будинку з порушенням умов регламенту з підготовки будинку до опалювального періоду, звернувшись із відповідними зауваженнями до керівництва ТОВ «Місто для людей Кременчук», однак відповідями від 07 листопада 2019 року за вих.№01-03/2014 та за вих.№01-03/2023 позивачу повідомлено про те, що всі заходи та роботи з підготовки будинку до опалювального сезону були проведені згідно з регламентом, у зв`язку із чим твердження ОСОБА_4 , що аварія сталася по причині запуску опалення, не відповідають дійсності, а також про відсутність підстав для доопрацювання акту у зв`язку із вказаною позивачем обставиною її незгоди із зазначеними у ньому об`ємами пошкоджень.

В обґрунтування твердження представника відповідача щодо того, що проведення всіх належних заходів та робіт з підготовки будинку до опалювального сезону було вчинено відповідно до регламенту, суду надано: паспорт готовності до роботи в опалювальний період 2019/2020 року будинку АДРЕСА_3 ; акт приймання – здачі виконаних робіт по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем за жовтень 2019 року від 31 жовтня 2019 року; заказ – наряд №00000014750 від 28 жовтня 2019 року; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року №1-02-2-1; акт №1-02-2-1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року; відомості ресурсів до акту №1-02-2-1; локальний кошторис з розрахунком договірної ціни №1-02-2-1; акт №17 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року.

У відповіді за вих.№01-03/2014 від 07 листопада 2019 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у відшкодуванні їй моральної та матеріальної шкоди з підстав, які, за змістом цієї відповіді, були повідомлені позивачу особисто директором Товариства під час прийому 04 листопада 2019 року.

14 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Крюківської районної адміністрації виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем внаслідок аварії на горищі будинку, що сталася 29 жовтня 2019 року, та в результаті якої відбулося затоплення квартири позивача.

За результатами вказаного звернення позивача було складено акт обстеження матеріально – побутових умов, підписаний провідним спеціалістом відділу по роботі з населенням ОСОБА_5 та завідувачем відділу по роботі з населенням ОСОБА_6 , за змістом якого, зокрема: санітарний стан проживання в квартирі АДРЕСА_1 , не задовільний; квартира повністю затоплена після аварії, яка сталася 29 жовтня 2018 року; вся побутова техніка та меблі знищені; стеля та стіни вологі та у грибку; шпалери відстають, освітлення відсутнє.

З метою визначення вартості ремонтно – будівельних робіт по відновленню приміщень квартири АДРЕСА_1 внаслідок її залиття, позивачем судовому експерту Маківському М.В. було замовлено проведення будівельно-технічного дослідження.

Так, згідно Висновку експерта №81-19 за результатами проведення будівельно – технічного дослідження квартири АДРЕСА_1 , від 26 листопада 2019 року, вартість відновлювального ремонту приміщень квартири у зв`язку з її залиттям становить 55 215 грн. 00 коп.

Окрім пошкодження приміщень квартири також було нанесено матеріальну шкоду у вигляді пошкодження майна, та з метою визначення величини такої матеріальної шкоди син позивача ОСОБА_2 звернувся до судового експерта Власенко Л.В.

Згідно Висновку №П-115 експертного товарознавчого дослідження від 25 листопада 2019 року, величина матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2 внаслідок пошкодження майна в результаті дії негативних факторів (залиття квартири) за адресою: АДРЕСА_2 , на момент проведення дослідження 18 листопада 2019 року, складала 13 992 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Рішенням виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області №839 від 13 липня 2018 року «Про призначення управителів багатоквартирних будинків у місті Кременчуці» ТОВ «Місто для людей Кременчук» на підставі проведеного конкурсу було призначено управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

ТОВ «Місто для людей Кременчук» надає співвласникам будинку АДРЕСА_3 послуги з управління багатоквартирним будинком на підставі Договору №2/95 від 17 липня 2018 року, укладеного між ТОВ «Місто для людей Кременчук» та співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в особі міського голови Малецького В.О.

Згідно умов Договору №2/95 від 17 липня 2018 року, укладеного між ТОВ «Місто для людей Кременчук» та співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в особі міського голови Малецького В.О., а саме відповідно до пункту 2, послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належним умов проживання і задоволення господарсько – побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прилеглої території; послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема: прибирання прилеглої території, виконання санітарно – технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфті тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 3 зазначеного вище Договору, послуга з управління надається відповідно до Переліку складових послуги з управління багатоквартирним будинком та періодичність їх надання згідно з додатком 1 до договору, що є його невід`ємною чатсиною.

В свою чергу, за змістом додатку №1 «Перелік складових послуги з управління багатоквартирним будинком та періодичність їх надання» до Договору №2/95 від 17 липня 2018 року, укладеного між ТОВ «Місто для людей Кременчук» та співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в особі міського голови Малецького В.О., до нього відносяться функції, зокрема, щодо технічного обслуговування внутрішньоюудинкових систем; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на прилеглій до будинку території.

Постановою Кабінету Міністрів Украйни №712 від 05 вересня 2018 року затверджено Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, які визначають порядок надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного відповідно до Законів України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” та “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до пункту 9 вказаних вище Правил, послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 5 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року до житлово – комунальних послуг включено послугу з управління багатоквартирним будинком, а саме утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

За змістом статті 7 зазначеного вище Закону, споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна); на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг.

Окрім того, відповідно до статті 7 вказаного Закону, виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини;

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Положеннями частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Суд вважає помилковим посилання позивача на вимоги Закону, що регулює деліктну відповідальність, оскільки така відповідальність в даних правовідносинах відсутня, виходячи із того, що дані відносини між співвласником (позивачем) та управителем (відповідачем) врегульовані Договором №2/95 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 17 липня 2018 року, в якому чітко визначені права та обов`язки сторін.

Так, згідно зі змістом пункту 7 зазначеного Договору, управитель, зокрема, зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прилеглої до будинку території відповідно до вимог договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Згідно із пунктом 21 вказаного Договору, управитель несе відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору згідно вимог чинного законодавства.

Разом з цим, в розумінні вимог Закону, це не є підставою для визнання позовних вимог незаконними, як стверджує відповідач, оскільки суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, зобов`язаний самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію та застосувати для прийняття рішення ті норми, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Обставина, на яку посилається представник ТОВ «Місто для людей Кременчук» в обґрунтування його твердження, що аварійна ситуація сталася не з вини управителя, а саме що запуск опалення в будинку було проведено з дотриманням встановленого регламенту, а аварійна ситуація сталася з причин передчасного виходу з ладу ділянки трубопроводу центрального опалення, суд не приймає до уваги, та із врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, приходить до висновку, що докази, на які посилається ТОВ «Місто для людей Кременчук» як на підставу своїх заперечень, свідчить лише про формальну реалізацію останнім покладеного на нього як на управителя за наведеним вище договором №2/95 від 17 липня 2018 року обов`язку з належного утримання будинку та обслуговування його внутрішньобудинкових систем.

Також суд зазначає про відсутність в даному випадку форс – мажорних обставин, передбачених пунктом 28 Договору №2/95 від 17 липня 2018 року, що призвели до виникнення аварії, та що, в свою чергу, за умовами пункту 27 Договору, звільняє сторони від відповідальності за невиконання або часткове невиконання зобов`язань за цим договором.

Вказана представником відповідача, ТОВ «Місто для людей Кременчук», обставина, що аварія трапилася з причин передчасного виходу з ладу ділянки трубопроводу центрального опалення, не передбачена як форс – мажорна відповідно до перелічених у пункті 28 Договору №2/95 від 17 липня 2018 року, обставин.

На думку суду, заперечення сторони відповідача щодо відсутності причинного зв`язку між неправомірними діями останніх та заподіяною шкодою, наряду з наведеними вище доказами, також спростовуються змістом дослідженного в судовому засіданні відео, зробленого ТРК “Візит” яким відповідною аварійною службою фактично зафіксовано причина аварії у вигляді пошкодження ділянки трубопроводу центрального опалення, на підтвердження чого останніми проведено заміну частини трубопроводу та надано на огляд пошкоджену частину останнього яка має візуально непридатний для експлутування вигляд та на поверхні якої вбачається дірка, яка за висловленням працівників аварійної служби не була виявлена працівниками відповідача при проведенні чергового огляду.

Крім того, суд вважає недоречним посилання сторони відповідача на неналежність та недопустимість наданого стороною позивача доказу, а саме акту обстеження від 30.10.2019 з тих підстав що останній було складено саме працівниками відповідача, які мають виключне право на складання зазначених вище документів і які в свою чергу, на неодноразові звернення позивача доопрацювати останній, відповідали відмовою з підстав законності, зазначеного вище документу.

У зв`язку із викладеними вище обставинами, суд приходить до висновку, що шкода внаслідок залиття квартири спричинена позивачу саме з вини відповідача ТОВ «Місто для людей Кременчук», на яке відповідно до наведених вище вимог чинного законодавства, покладено обов`язок належного утримання та ефективної експлуатації об`єктів житлового фонду, переданих в управління останньому, в тому числі житлового будинку, в якому розташована квартира позивача.

Згідно статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, висновком експертного будівельно-технічного дослідження №65-16 від 29 липня 2016 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту приміщень квартири АДРЕСА_1 з підстав залиття останньої становить 55 215 грн. 00 коп.

Суд вважає наданий стороною позивача доказ на підтвердження завданої їй матеріальної шкоди, належним та допустимим в розумінні вимог цивільного процесуального законодавства, оскільки цей висновок відображає дійсний розмір пошкодженого майна позивачки, так як у ньому дано категоричну відповідь на питання щодо визначення вартості відновлювальних робіт по усуненню наслідків зазначенної вище події.

Щодо позовних вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна, та вартість якої визначена Висновком №П-115 експертного товарознавчого дослідження від 25 листопада 2019 року, суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 79 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог статті 80 Цивільного процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Однак, всупереч положень статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, позивачем ОСОБА_1 не надано до суду жодних належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту належності саме їй на праві власності пошкодженого майна.

Окрім того, у Висновку №П-115 експертного товарознавчого дослідження від 25 листопада 2019 року зазначено, що шкода заподіяна не позивачу ОСОБА_1 , а її сину (замовнику дослідження) ОСОБА_2 .

Тобто, зазначеним вище Висновком №П-115 визначено іншу особу, аніж позивач, яка зазнала матеріальних збитків.

Інших будь – яких доказів на підтвердження обставини, що пошкоджене майно належить на праві власності саме позивачу, суду не надано.

За викладених вище обставин, оскільки в судовому засіданні не доведено факт належності пошкодженого майна саме позивачу, то, в свою чергу, у останньої відсутнє право на відшкодування матеріальних збитків в розмірі 13 992 грн. 00 коп., сума яких визначену у Висновку №П-115 експертного товарознавчого дослідження від 25 листопада 2019 року.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем до заявленої нею суми матеріальної шкоди в розмірі 73 227 грн. 00 коп., до яких вона віднесла матеріальну шкоду, завдану приміщенням квартири в розмірі 55 215 грн. 00 коп., та матеріальну шкоду, завдану майну в розмірі 13 992 грн. 00 коп., вона також включила суму вартості послуг експертів за виготовлення висновків в розмірах 1 500 грн. 00 коп. та 2 520 грн. 00 коп. відповідно.

Однак, суд зазначає, що витрати, понесені на оплату послуг експертів, чинним цивільним процесуальним законодавством, а саме статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, віднесено до судових витрат, у зв`язку із чим їх розмір не може бути включено до розміру матеріальної шкоди, та питання щодо їх розподілення під час розгляду справи вирішується в іншому порядку, а саме в передбаченому статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно вказаної Постанови, особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду лише у випадку доведеності її вини та коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, іншими нормативними актами, які встановлюють відповідальність за заподіяння такої шкоди.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Позивач ставить питання про відшкодування моральної шкоди, яка завдана їй в результаті винних дій відповідача, внаслідок яких відбулося затоплення належній позивачу на праві власності квартири, та в результаті чого ОСОБА_1 переживала нервовий стрес, змінився її нормальний життєвий ритм, у зв`язку із чим виникла необхідність докладати зусилля для нормалізації життя.

Водночас, при вирішенні питання відшкодування моральної шкоди, суд не приймає до уваги зазначені стороною позивача обставини отримання останньою травми, яка, за її твердженням, отримана під час чергового провітрювання залитої квартири, а також втрати невісткою позивача дитини, та що ці обставини слугували нервовим потрясінням для всієї сім`ї, в обґрунтування чого ОСОБА_1 надала до суду повідомлення КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» за вих.№608/01-16 від 19 грудня 2019 року та виписку № НОМЕР_1 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки між вказаними позивачем обставинами та завданням їй шкоди у виді залиття квартири суд не вбачає причинно – наслідкового зв`язку, та наявність останнього стороною позивача не доведено.

За таких обставин, приймаючи до уваги зазначені вимоги Закону, суд приходить до висновку про те, що позивачці ОСОБА_1 з вини відповідача була заподіяна моральна шкода, яка полягає у перенесеному позивачем нервовому стресі внаслідок пошкодження належного їй майна, а також наведені вище обставини свідчать про те, що внаслідок залиття був суттєво порушений її нормальний життєвий ритм, соціальне благополуччя останньої і все це в сукупності вимагає від неї додаткових зусиль для нормалізації свого життя.

Виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що розмір суми, достатньої для компенсації заподіяної моральної шкоди позивачу, становить 25 000 грн. 00 коп., у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, до яких статтею 133 цього Кодексу віднесено витрати, пов`язані із проведенням експертиз, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 сплатила грошові кошти в розмірі 4 020 грн. 00 коп. за проведення будівельно – технічного дослідження (1 500 грн. 00 коп. згідно квитанції №70 від 04 листопада 2019 року) та експертного товарознавчого дослідження (2 520 грн. 00 коп. згідно рахунку № НОМЕР_2 від 20 листопада 2019 року)

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено на 35,93 % (задоволено позов на суму 80 215 грн. 00 коп. при заявленій сумі позову 223 227 грн. 00 коп.), суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ТОВ «Місто для людей Кременчук» інші судові витрати у виді оплати послуг експерта в розмірі 1 444 грн. 39 коп. (4 020 грн. 00 коп. * 35,93 %).

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «Місто для людей Кременчук» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 837 грн. 98 коп. (2 332 грн. 27 коп. (згідно квитанції №0.0.1541869987 від 03 грудня 2019 року) * 35,93 %, який було сплачено позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись статтями 2, 5, 10, 13, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Кременчук» (код ЄДРПОУ 35868931, адреса: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Велика Набережна, будинок 17) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття, – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Кременчук» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 55 215 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Кременчук» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Кременчук» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на оплату послуг експерта, в розмірі 1 444 грн. 39 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Кременчук» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на оплату судового збору, в розмірі 837 грн. 98 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя: Д.О. Зоріна

Повний текст судового рішення виготовлено 12 травня 2020 року.