Вирок № 89252156, 07.05.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6396/19

1-КП/415/411/20

ВИРОК

Іменем України

07.05.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130240001003 від 02 червня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, не заміжньої, судимої 07 грудня 2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.121 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі, 20 лютого 2012 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 2 років 06 місяців позбавлення волі, 05 червня 2012 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 2 років 06 місяців позбавлення волі, 20 серпня 2014 року звільненої з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованої у АДРЕСА_1 , проживаючої у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.162 ч.1, ст.185 ч.2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Ступченка О.В.,

захисника Толокольнікова С.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

встановив:

01 червня 2019 року, приблизно о 15 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_1 , проходячи повз будинок АДРЕСА_3 вулиці Г.Потапенка міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала – одяг, що, після прання був розвішений на мотузці напроти під`їзду №2, а саме, плаття, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/801-113е від 24 липня 2019 року, 193 гривні 33 копійки, джинсові штани, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/801-113е від 24 липня 2019 року, 155 гривень,та спортивні штани, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/801-113е від 24 липня 2019 року, 168 гривень 27 копійок, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 516 гривень 60 копійок.

12 вересня 2019 року, приблизно об 11 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне проникнення до житла та до іншого володіння особи, умисно, незаконно, без згоди власника, проникнувши на територію подвір`я та до будинку, по АДРЕСА_4 , що на праві приватної власності належать потерпілому ОСОБА_3 , порушила недоторканність житла громадян, і в подальшому, приблизно об 11 годині 10 хвилин, більш точніший час не встановлено, перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3 – у будинку АДРЕСА_4 , та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала – мобільний телефон марки «Nomi», модель «i244», ІМЕІ № НОМЕР_1 , вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-1019е від 09 жовтня 2019 року, 233 гривні 33 копійки, та ресивер супутникового мовлення ТМ «Sat-Integral», модель «S-1228HD Heavy Metal», вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-1019е від 09 жовтня 2019 року, 318 гривень 85 копійок, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 552 гривні 18 копійок.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 вчинила злочини, передбачені ст.162 ч.1, ст.185 ч.2 КК України, а саме:

– незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, що порушило недоторканність житла громадян (ст.162 ч.1 КК України),

– таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно (ст.185 ч.2 КК України).

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.162 ч.1, ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальних актах, визнала повністю, від надання пояснень – відмовилась, і, відповідаючи на питання, зазначила, що час та місце скоєння нею інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, а саме:

викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 , зокрема, жіночого одягу (плаття, джинсових та спортивних штанів), що був розвішений після прання на мотузці, в районі будинку по АДРЕСА_3 , на початку червня 2019 року, в денний час,

проникнення на територію подвір`я та до будинку, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3 , – по АДРЕСА_4 , що належать останньому, без згоди власника, скориставшись відсутністю вдома господаря, та подальшого викрадення майна потерпілого ОСОБА_3 – мобільного телефону марки «Nomi» і ресиверу супутникового мовлення, іноземного виробництва, перебуваючи безпосередньо у будинку, приблизно в середині вересня 2019 року, в денний час,

– викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаялась, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнова шкода – відшкодована частково: потерпілій ОСОБА_2 – повністю (шляхом повернення викраденого), потерпілому ОСОБА_3 – частково (шляхом повернення частки викраденого), залишок – зобов`язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою провину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останньої, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.162 ч.1, ст.185 ч.2 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у скоєнні –

– незаконного проникнення до житла та іншого володіння особи, що порушило недоторканність житла громадян (ст.162 ч.1 КК України),

– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно (ст.185 ч.2 КК України),

– доведено, і дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.162 ч.1, ст.185 ч.2 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої (ст.162 ч.1 КК України) та середньої (ст.185 ч.2 КК України) тяжкості, обвинувачена ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (том 1 а.с.55, том 2 а.с.56), у скоєному – щиро розкаялась.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, часткове добровільне відшкодування завданих збитків (том 1 а.с.34, том 2 а.с.33), наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку – доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1 а.с.64-66, том 2 а.с.63), а також, стан здоров`я та наявність ряду хронічних захворювань (матеріали о/а).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, та, беручи до уваги обставини інкримінованих злочинів, в тому числі, і суму заподіяної потерпілім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнової шкоди, часткове відшкодування останньої, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченої ОСОБА_1 , яка – не працює, при цьому, має постійне місце мешкання, за місцем проживання – позитивно характеризується у побуті, має доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому засіданні – в повному обсязі визнала свою провину, щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, вибачаючись за вчинення останніх, і, одночасно, враховуючи стан здоров`я обвинуваченої ОСОБА_1 , наявність у обвинуваченої ряду хронічних захворювань, і, разом з тим, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, в тому числі, враховуючи також і відсутність тяжких наслідків від скоєного, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наміри обвинуваченої щодо відшкодування залишку завданих протиправними діями матеріальних збитків і думку потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у наданих до суду заявах, які – на призначенні обвинуваченій суворого покарання не наполягали, і, разом з тим, враховуючи суспільну небезпеку злочинних діянь, корисливий мотив вчинених дій, – суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, в тому числі, і, з урахуванням майнового стану винної, – вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання – у виді штрафу, в межах, передбачених санкцією ст.162 ч.1 КК України, відповідно до положень ст.53 КК України, та – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, оскільки, обвинувачена ОСОБА_1 скоїла умисні злочини, частина з яких, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, та, частина епізодів з яких – є корисливими, і, крім того, – в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де відбувала покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, в тому числі, і за аналогічних обставин, у зв`язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням остаточного покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, – у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

І, оскільки, обвинувачена ОСОБА_1 скоїла більш одного злочину, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченій ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , за даним вироком, слід обчислювати з 07 травня 2020 року.

При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 , в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення останньої з 06 листопада 2019 року (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 06 листопада 2019 року, у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 (том 2 а.с.90) – до 06 травня 2020 року, включно: оскільки, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 06 листопада 2019 року, у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 (том 2 а.с.90), строк за яким, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду від 15 квітня 2020 року (матеріали о/а), продовжено до двох місяців – до 14 червня 2020 року, – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 1413 гривень 09 копійок (том 1 а.с.39) і у сумі 942 гривні 06 копійок (том 2 а.с.44), – пов`язані із залученням експертів під час проведення судових товарознавчих експертиз за №19/113/9/801-113е від 24 липня 2019 року (том 1 а.с.40-48) та за №19/113/9/1-1019е від 09 жовтня 2019 року (том 2 а.с.45-50), відповідно, – з метою встановлення заподіяної потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнової шкоди, – в рамках досудового розслідування кримінальних проваджень стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.162 ч.1, ст.185 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – НОМЕР_2 , код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

мобільний телефон марки «Nomi», модель «i244», ІМЕІ № НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (том 2 а.с.32,33),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3 ,

одяг (плаття, джинсові штани та спортивні штани), що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (том 1 а.с.33,34),

– підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2 .

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.162 ч.1, ст.185 ч.2 КК України, та призначити їй покарання:

за ст.162 ч.1 КК України – у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень,

за ст.185 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 06 (шість) місяців.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 06 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1 обчислювати з 07 травня 2020 року.

Зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 в строк відбування покарання – термін попереднього ув`язнення з 06 листопада 2019 року – до 06 травня 2020 року, включно.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – НОМЕР_2 , код класифікації доходів бюджету – 24060300)

– 2355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 15 копійок – за проведення судових товарознавчих експертиз за №19/113/9/801-113е від 24 липня 2019 року та за №19/113/9/1-1019е від 09 жовтня 2019 року.

Речові докази по справі:

мобільний телефон марки «Nomi», модель «i244», ІМЕІ № НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 ,

– повернути потерпілому ОСОБА_3 ,

одяг (плаття, джинсові штани та спортивні штани), що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 ,

– повернути потерпілій ОСОБА_2 .

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: