Ухвала суду № 89250069, 15.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

15 травня 2020 року м. Київ№ 640/2683/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження питання щодо залишення без розгляду позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:

-визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення відомостей щодо ОСОБА_1 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною;

-зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк" шляхом внесення відомостей щодо ОСОБА_1 на суму 117 902,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та постановлено здійснити розгляд заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом під час розгляду справи по суті.

Так, в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом представник позивача вказує, що має місце триваюча бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо включення відомостей щодо ОСОБА_1 до Переліку вкладників АТ "Дельта Банк" для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 117 902,00 грн з огляду на відсутність судового рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 23 лютого 2015 року №003-21907-230215.

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 укладено з Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 23 лютого 2015 року №003-21907-230215, відповідно до якого позивачу відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 вихідний залишок коштів становить 117 902,00 грн.

Позивачем надано суду копію листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 13 листопада 2018 року №7547 на запит представника позивача від 01 листопада 2018 року, яким повідомлено про залишок коштів на рахунку та про те, що за результатом перевірки виявлено, що договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 23 лютого 2015 року №003-21907-230215 є нікчемним відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з огляду на що, інформацію щодо позивача згідно названого договору не включено до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі №826/8908/17 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо не включення повної інформації до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) протиправною; зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. внести зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення інформації про депозитний рахунок № НОМЕР_1 відкритий у АТ "Дельта Банк" на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та суми гарантованої виплати у розмірі 117 902,00 грн.

Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі №826/8908/17 набрала законної сили 30 серпня 2018 року.

Так, зі змісту згадуваної ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва вбачається, що позивачем 09 жовтня 2015 року отримано гарантовану суму в розмірі 37 077,70 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичним особам.

Доказів, які б підтверджували факт звернення позивача до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо включення позивача на залишкову суму до переліку вкладників, суду не надано.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач дізнався про порушення своїх прав у жовтні 2015 року, заяви щодо обґрунтування підстав пропущення та поновлення строку на звернення від позивача не надходило.

З урахуванням частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України факт обізнаності позивача про порушення своїх прав та інтересів з жовтня 2015 року не потребує доказування.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, встановленим частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 120 цього Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таке законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після спливу таких строків відносини вважаються стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ілхан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey № 22277/93).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Предметом спору наразі є визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення відомостей щодо ОСОБА_1 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також зобов`язання Уповноваженої особи Фонду вчинити у зв`язку із цим певні дії.

Відповідно до інформації КП "Діловодство спеціалізованого суду" з первісним позовом (адміністративна справа №640/2683/19) позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 17 липня 2017 року.

Проте, з запитом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо грошового вкладу ОСОБА_1 представник позивача звернулась лише в листопаді 2018 року, після набрання законної сили ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі №826/8908/17.

З даною позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 звернувся в лютому 2019 року.

Суд зауважує, що не знання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду по справі К/800/18034/16 від 01 лютого 2017 року, по справі 826/26674/15, К/800/19683/16 від 14 вересня 2017 року, по справі №826/26666/15, К/800/10240/16 від 16 червня 2016 року, по справі №826/26659/15 та в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року по справі №826/5905/16.

Щодо посилання представника позивача на триваючу бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, яка полягає у не зверненні останнього до суду з позовом про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 23 лютого 2015 року №003-21907-230215, суд зазначає, що вказаний правочин є нікчемним в силу Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним у спірних правовідносинах.

Крім того, ймовірна бездіяльність відповідача щодо звернення до суду з позовом про визнання правочину нікчемним не позбавляє права позивача на звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, вказано, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Будь-яких доказів та/або обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного позивачем не надано.

У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 123, пункту 8 частини 1 статті 240, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

2. Роз`яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко