Ухвала суду № 89249953, 14.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 травня 2020 року м. Київ № 640/25733/19

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася адвокат Тарасова-Патрай Ксенія Андріївна в інтересах ОСОБА_1 та Чернова Анатолія Петровича з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2020р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачам строк десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків, а саме: позивачам необхідно подати до суду оригінали документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі на рахунок Окружного адміністративного суду м. Києва, а також заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав поважності причин пропуску строку з обов`язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів та докази на підтвердження вчинення всіх залежних від позивача дій.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернення громадян (канцелярія) від представника позивачів надійшло клопотання про усунення недоліків позову, до якого додано копію платіжного доручення на суму 768,40грн, а також зазначено про поновлення строку звернення до суду. Заявник обґрунтовує початок перебігу строку на звернення до суду тією обставиною, що відшкодування коштів триває протягом всього строку ліквідації банку, про порушене право позивачі дізналися лише у 2019р., на її думку строк відліку позовної давності у даному випадку повинен обраховуватися з 12.12.2019р.

Водночас суд не може прийняти зазначені доводи заявника як поважні, оскільки положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначені строки для формування переліків вкладників, кошти яких підлягають/не підлягають відшкодуванню Фондом. В той же час представником позивачів у клопотанні не вказано причин неможливості звернення позивачів до відповідача у встановлений законом строк.

Крім того, суд не приймає до уваги, що спірні правовідносини є триваючими, оскільки, дійсно, як зазначив позивач Фондом здійснюється відшкодування коштів упродовж ліквідації банку за заявами, які були подані вкладниками у строки, встановлені Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". До того ж, інформація про ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" є загальновідомою, яка опубліковано офіційному веб-сайті Фонду, в газеті голос «Голос України» та інших джерелах, що виключає ймовірність того, що позивачі не знали про вказані обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не звернення позивачів із заявою про включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів у строки, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є персональною відповідальністю останніх, а відтак, не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із даним позовом.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

За практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням наведеного суд не приймає наведені представником позивачів доводи поважності причин пропуску строку звернення до суду. Крім того, позивачами не надано суду доказів сплати судового збору за подання даного позову (оригіналів), відтак позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню.

Керуючись п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва.

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву адвоката Тарасової-Патрай Ксенія Андріївна в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з адміністративним позовом та доданими до нього матеріалами надіслати позивачам.

3. Роз`яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська