Рішення № 89249443, 14.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 р. Справа № 520/13970/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування результатів виконання завдань державним службовцем та висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, скасування наказів поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або В за 2019 р. в частині виставлення балів та негативної оцінки начальнику Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головному державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності начальників, перших заступників та заступників начальників територіальних органів та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції у 2019 році, затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 06 грудня 2019 р. № 404-р, в частині оцінювання начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 06 грудня 2019 року № 404-о в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати наказ від 09 грудня 2019 року №410-0, відповідно до якого начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 09 грудня 2019 року, у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області;

- стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2019 по дату поновлення на посаді, (на дату звернення до суду - 4 733 гривень 26 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 із жовтня 2017 року обіймав посаду начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області. Однак, наказом від 09 грудня 2019 року №410-о позивач був звільнений із займаної посади, у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу». Позивач зазначив, що завдання були виконані ним своєчасно, самостійно та в повному обсязі. Оскільки підставою для звільнення позивача є отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, оскаржуваний наказ від 09 грудня 2019 року №410-о, яким позивача звільнено із займаної посади у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач в свою чергу підлягає поновленню на посаді.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №520/13970/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування результатів виконання завдань державним службовцем та висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Призначено підготовче засідання. Запропоновано надати до суду відзив на позов у встановлений КАС України строк.

Представником відповідача 20.01.2020 року надано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що під час оцінювання службової діяльності та звільнення ОСОБА_1 діяв на підставі Конституції України та законів України, ним не допущено перевищення повноважень та порушень законодавства. Щодо стягнення середнього заробітку працівника також зазначив, що Державною екологічною інспекцією України здійснюється оплата праці персоналу виключно центрального апарату в межах відповідного фонду оплати праці. Позивач займав посаду начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської і тому оплата праці позивача здійснювалась Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

Ухвалою суду від 13.02.2020 року залучено в якості співвідповідача Державну екологічну інспекцію у Харківській області. Також запропоновано надати до суду відзив на позов у встановлений КАС України строк.

03.03.2020 року представником співвідповідача - Державної екологічної інспекції у Харківській області, було надано до канцелярії суду відзив на позов, в якому зазначив що враховуючи той факт, що оскаржувані накази від 06 грудня 2019 року № 404-о та від 09 грудня 2019 року №410-0 видані виключно на виконання вимог норм Закону України «Про Державну службу» та постанови КМУ №-640 від 23.08.2017 року, їх протиправності позивачем не доведено належними доказами та доводами, позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, а також стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними. У зв`язку з викладеним, представник співвідповідача зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

16.03.2020 року представником відповідача - Державної екологічної інспекції України надано письмові пояснення, в яких він зазначив про відсутність підстав у позивача для звернення з даним позовом до суду, оскільки позивач не скористався обов`язковим механізмом досудового врегулювання спору. Тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.02.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника Державної екологічної інспекції України надійшло клопотання про призначення судового розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з наданням учасникам справи посилання на призначену відеоконференцію із застосуванням додатку Zoom та ідентифікатору конференції.

Ухвалою суду від 13 травня 2020 року клопотання представника Державної екологічної інспекції України про призначення судового розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням додатку Zoom залишено без задоволення.

14.05.2020 року представник відповідача надав до суду клопотання, в якому просив перенести розгляд справи на іншу дату.

Представник позивача подавав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Наголошував на тому, що провадження по справі було відкрито ще у грудні 2019 року, сторони мали повну можливість висловити свою позицію по справі, розгляд справи неодноразово відкладався з причин встановлення на території України карантину з 11.03.2020 року.

Постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

В листі Ради суддів України від 16 березня 2020 року № 9рс-186/20 зазначено, що враховуючи постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" судам рекомендовано на період з 16 березня до 3 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи, а саме роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Постановою КМУ від 02 квітня 2020 року № 255 внесено зміни до постанови КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, установлено з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.

На офіційному сайті Харківського окружного адміністративного суду за посиланням https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/pres-centr/news/911994/ опубліковано наказ голови Харківського окружного адміністративного суду № 04-05/8 від 18 березня 2020 року "Про внесення змін в режим роботи суду", пунктом 4 якого визначено, що учасники судового процесу можуть бути допущені до участі у судовому засіданні лише у виключному випадку на підставі розпорядження головуючого судді під час розгляду справ в порядку ст. ст. 273, 280 - 281, 283 КАС України.

Згідно пункту 1 постанови КМУ №211 від 11.03.2020 року (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 р. № 343) установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

З інформації, розміщеної на офіційному сайті Урядового порталу за посиланням https://www.kmu.gov.ua/news/denis-shmigal-z-22-travnya-mozhlivij-perehid-do-drugogo-etapu- karantinnih - poslablen вбачається, що на засіданні Уряду від 13 травня 2020 року Прем`єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що якщо буде зберігатися помірна статистика захворюваності, то з 22 травня можливий перехід до другого етапу послаблень, однак не скасування карантину.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (статті 55 Конституції України).

Враховуючи характер спірних правовідносин, які стосуються поновлення позивача на посаді та отримання ним заробітної плати, висловлення сторонами (їх представниками) своєї позиції щодо спору, подання до суду сторонами всіх документів, необхідних для з`ясування обставин справи, зокрема, відзивів на позов та додаткових пояснень, з 17.03.2020 року справа розглядається по суті, а також можливість продовження карантину після 22 травня 2020 року, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Позивач із жовтня 2017 року обіймав посаду начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області.

У грудні 2019 року на виконання вимог Закону Украйні «Про державну службу» та «Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №640 від 23.07.2017 року, проведено оцінювання результатів службової діяльності позивача.

Виконуючим обов`язки Голови Державної екологічної інспекції було погоджено «Завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця категорії «Б» або «В»» (далі - Завдання) щодо позивача, відповідно до яких позивач мав виконати наступні завдання:

1. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців:

1.1. Направлено 15 працівників Інспекції на курси підвищення кваліфікації до Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України. Строк виконання - 25 вересня 2019 року.

1.2. Забезпечено відвідування внутрішніх навчань з питань державної служби, охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, дотримання антикорупційного законодавства 45-ма державними службовцями. Строк виконання: вересень, жовтень, листопад 2019 року.

1.3. Забезпечено участь п`ятнадцяти державних службовців у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за програмами тематичних короткострокових семінарів. Строк виконання - 30 вересня 2019 року.

2. Здійснення заходів щодо взаємодії з місцевими органами влади, державними установами та громадськими організаціями області з метою забезпечення ефективності контролю за дотриманням природоохоронного законодавства:

2.1. За результатами щорічної Всеукраїнської акції «За чисте довкілля» направлено лист Харківській обласній державній адміністрації з пропозиціями щодо вирішення проблем поводження з твердими побутовими відходами. Строк виконання - 30 вересня 2019 року.

2.2. Проведено нараду за участю представників Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, на якій вирішені питання координації дій під час проведення спільних заходів державного нагляду (контролю). Строк виконання - 30 вересня 2019 року.

3. Ведення профілактично-роз`яснювальної роботи:

3.1. Проведено три зустрічі зі студентами вищих навчальних закладів області з питань охорони довкілля, вступу на державну службу та пріоритетів роботи Інспекції. Строк виконання: 31 травня, 30 серпня, 31 жовтня 2019 року.

Відповідно до «Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік», на протязі 2019 року затвердженні завдання позивачем були виконанні наступним чином:

Щодо завдання 1.1. На виконання завдання 1.1 позивачем було направлено 27 працівників Інспекції на курси підвищення кваліфікації до Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України. Дане завдання було виконано до « 25» вересня 2019 року.

Щодо завдання 1.2. позивачем забезпечено відвідування внутрішніх навчань з питань:

- державної служби - 27 осіб, строк виконання - 06.09.2019;

- охорони праці - 21 особи, строк виконання - 15.10.2019;

- охорони навколишнього природного середовища - 24 особи, строк виконання - 21.10.2019;

- дотримання антикорупційного законодавства - 43 особи, строк виконання - 01.11.2019.

Щодо завдання 1.3. позивачем забезпечено учать 3 державних службовців у тематичних короткострокових семінарах на тему: «Лідерство та методи управління персоналом в органах влади»; 7 державних службовців - на тему: «Сучасна гендерна політика», 1 державного службовця - на тему: «Публічне управління та адміністрування», 4 державних службовців - на тему: «Публічні закупівлі в Україні». Строк фактичного виконання складає 30.09.2019.

Щодо завдання 2.1. На виконання завдання 2.1 позивачем 26.04.2019 було направлено лист Харківській обласній державній адміністрації з пропозиціями щодо вирішення проблем поводження з твердими побутовими відходами. Строк фактичного виконання завдання 26.04.2019.

Щодо завдання 2.2. 24 липня 2019 року проведено нараду за участю представників Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та представників інших органів влади, на якій вирішені питання координації дій під час проведення спільних заходів державного нагляду (контролю). Строк фактичного виконання завдання 24 липня 2019 року.

Щодо завдання 3. Позивачем проведено три зустрічі зі студентами вищих навчальних закладів, а саме: 2 зустрічі зі студентами Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна і 1 зустріч зі студентами Харківського національного автомобільно-дорожнього університету з питань охорони довкілля, вступу на державну службу та пріоритетів роботи Інспекції. Зустрічі проведені: 26.04.2019, 27.05.2019, 16.08.2019.

15.10.2019 року прийнято на роботу студента Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Ястребова П. С. на посаду головного спеціаліста сектору державного екологічного нагляду (контролю) надр.

За результатами виконання завдань Позивачу були виставлені наступні бали: завдання №1 - 3 бали, завдання №2 - 3 бали, завдання №3 - 1 бал. Середній бал складає 2,3.

За результатами оцінювання складено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності начальників, перших заступників та заступників начальників територіальних органів та міжрегіональних територіальних органів Державної екологічної інспекції України у 2019 році, який був затверджений Наказом ДЕІ України від « 06» грудня 2019 року №404-0. Відповідно до вказаного висновку, ОСОБА_1 отримав негативну оцінку результатів службової діяльності.

Наказом від « 09» грудня 2019 року №410-о ОСОБА_1 звільнено із займаної посади, у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності на підставі пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись із Наказом від « 09» грудня 2019 року №410-о та висновком щодо оцінювання службової діяльності позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Підстави, порядок проведення щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців, а також процедура оскарження його результатів визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» від 23.08.2017 року №640, Методичними рекомендаціями «Щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29.08.2018 року № 208-18 (далі - Методичні рекомендації) (в редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.

За ч.11 ст.44 Закону № 889-VIII, порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» від 23.08.2017 року № 640 (далі - Типовий порядок №640, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Пунктами 7, 9, 13 Типового порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Відповідно до п.п. 36-39, 41 Типового порядку визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Відповідно до п.п. 2-4 розділу 4 Методичних рекомендацій безпосередньому керівнику рекомендується виставляти бали у значенні від "0" до "4" або "Не підлягає оцінюванню" окремо за кожне завдання відповідно до критеріїв виставлення балів, визначених у додатку 4 до Типового порядку.

У формі щодо визначення результатів виконання завдань у графі "Обґрунтування" безпосередньому керівнику рекомендується аргументувати виставлені ним бали. Наприклад, якщо безпосередній керівник не згоден із досягнутим результатом, який зазначено державним службовцем у формі щодо результатів виконання завдань, такому керівнику рекомендується обґрунтувати незгоду. Якщо державний службовець успішно виконав завдання і безпосередній керівник виставив бал у значенні "4", рекомендується, зокрема, зазначити, до яких документів державним службовцем вносилися пропозиції щодо їх удосконалення.

За результатами розрахунку середнього бала безпосередньому керівнику рекомендується поставити позначку в графі «Оцінка» та заповнити графу «Обґрунтування оцінки», коротко аргументуючи, чому державний службовець отримав відмінну, позитивну або негативну оцінку.

Таким чином, при оцінці службової діяльності керівник визначає бали за кожне виконане завдання та підсумковий середній бал в межах критеріїв виставлення балів, які установлені Додатком 4 до Типового порядку. При цьому у висновку повинно наводитись обґрунтування виставлених балів та оцінки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачу виставлено бали без наведення будь-яких аргументів, в обґрунтуванні результатів оцінювання не міститься жодних зауважень, заперечень, спростувань щодо досягнутих результатів позивача, а на обґрунтування оцінки зазначено загальні фрази, передбачені в Критеріях визначення балів, які установлені Додатком 4 до Типового порядку.

За відсутності будь-яких обґрунтувань неможливо встановити правомірність виставлення відповідного середнього балу.

Такі сумніви суд трактує на користь позивача, і погоджується з його позицією, що оцінка виставлена неправомірно і не відповідає дійсним обставинам справи.

В свою чергу, в матеріалах справи містяться докази повного та своєчасного виконання позивачем визначених для оцінювання завдань.

Так, на підтвердження виконання завдання 1.1 в матеріалах справи містяться свідоцтва про підвищення кваліфікації, які були отриманні працівниками Інспекції за результатами проходження курсів з підвищення кваліфікації, на підтвердження виконання завдання 1.2 в матеріалах справи містяться Протокол проведення зборів з професійного навчання працівників Державної екологічної інспекції у Харківській області №04-2019 від 06.09.2019, Протокол проведення навчання з працівниками Державної екологічної інспекції у Харківській області від 15 жовтня 2019 р., Протокол проведення зборів з професійного навчання працівників Державної екологічної інспекції у Харківській області №05-2019 від 21.10.2019, Протокол проведення навчання з працівниками Державної екологічної інспекції у Харківській області від 01 листопада 2019 р., на підтвердження виконання завдання 1.3 в матеріалах справи містяться наказ №61 від 22 травня 2019 року, Лист Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 09.10.2019 №3760/14-35, Лист Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 05.09.2019 №3266/14-35, Лист Державної екологічної інспекції у Харківській області від 04.04.2019 №1304/14-35 та додаток до Листа, Наказ №258-О від 10 жовтня 2019 року, Сертифікати про підвищення кваліфікації, на підтвердження виконання завдання 2.1 в матеріалах справи містяться Лист Голові Харківській обласній державній адміністрації №1690/03-09 від 26.04.2019, Лист Директору Департаменту екології та природних ресурсів ХОДА №2050/03-09 від 31.05.2019 та Звіт про фактично проведені заходи під час Дня довкілля, Лист Харківської обласної державної адміністрації №01-59/2320 від 25.03.2019, матеріали з офіційного веб-сайту Державної екологічної інспекції у Харківській області, на підтвердження виконання завдання 2.2 в матеріалах справи містяться Лист заступнику Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 15.07.2019 №2590/12-16, Лист начальнику Управління Служби безпеки України в Харківській області від 18.07.2019 №2633/12-17, Лист Начальнику Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.07.2019 №2629/12-17, Лист Прокурору Харківської області від 18.07.2019 №2630/12-17, матеріали з офіційного сайту Харківської обласної державної адміністрації, Протокол розширеної наради з питання вирубки лісів від 24 липня 2019 року, Порядок денний, на підтвердження виконання завдання 3 в матеріалах справи містяться Лист Ректору Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна від 18.03.2019 №1045/12-16, Лист Ректору Харківського національного автомобільно-дорожнього університету від 20.05.2019, Наказ №257-О від 10 жовтня 2019 р., Лист №3532/14-15 від 24.09.2019, Лист №0501/199 від 07.10.2019.

В додаткових поясненнях до відзиву на адміністративний позов від 24.02.2020 року за №1419/6./16-20 (зареєстровані судом 16.03.2020р. за вх. №01-26/20727/2020) відповідач, ДЕІ України, зазначив, що позивачем не надано підтвердження проведення зустрічей зі студентами, а надано два листи, направлені до навчальних закладів, які не підтвердили роботи зі студентами.

Суд зазначає, що Типовим порядком №640 взагалі не передбачено надання державним службовцем будь-яких документів на підтвердження виконання завдань, тоді як пунктом 35 вказаного порядку визначено, що особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вказаному положенню КАС України, відповідач жодних належних та допустимих доказів того, що позивачем не здійснювалися заходи, передбачені відповідно до «Завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця категорії «Б» або «В»» до суду не надано.

Щодо тверджень Відповідача, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду, оскільки останній не скористався обов`язковим механізмом досудового врегулювання спору суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну службу» у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення). У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.

За ч.2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 зазначено, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту. Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Отже, стаття 11 Закону № 889-VIII лише встановлює порядок оскарження дій, рішень, бездіяльності, які порушують права, передбачені вказаним Законом та/або перешкоджають у реалізації цих прав у разі звернення до керівника державної служби, а частина 4 цієї статті акцентує на тому, що й оскарження, подане до керівника державної служби, не є перепоною для подальшого звернення державного службовця до суду. Частину 4 у контексті всієї статті 11 Закону № 889-VIII не можна розуміти як вимогу обов`язкового оскарження протиправних дій, рішень, бездіяльності спочатку до керівника державної служби, а потім - до суду. Безпосереднє звернення до суду є конституційним правом кожного.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно положень ч. 3 ст.87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту, тоді як згідно положень ст.11 вказаного Закону у державного службовця є право протягом місяця, з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, подати керівнику скаргу із зазначенням фактів такого порушення.

Більш того, пунктами 49, 50 Типового порядку №640 передбачено, що висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. У разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання: визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Зазначені етапи оцінювання проводяться: не пізніше одного місяця після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", у порядку, передбаченому пунктами 37-41 цього Порядку.

Таким чином, виникає ситуація коли у суб`єкта призначення є обов`язок в силу ч. 3 ст.87 Закону № 889-VIII у п`ятиденний строк з дня затвердження висновку прийняти рішення про припинення державної служби, тобто про звільнення державного службовця з посади, тоді як у державного службовця відповідно до положень ст.11 зазначеного Закону є право у місячний термін оскаржити висновок.

Яким чином у відношенні особи яка звільнена з посади державного службовця та відповідно втратила статус державного службовця повинні бути проведенні процедури, передбачені пунктами 49, 50 Типового порядку №640 приписами Закону № 889-VIII та вказаного Порядку не визначено.

Отже, суд констатує, що в даному випадку наявна колізія, тобто взаємна невідповідність правових норм, які регулюють однакові суспільні відносини.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України (заяви №№ 23759/03 та 37943/06 від 14 жовтня 2010р.), яке відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає застосуванню судами як джерела права, ЄСПЛ визначено концепцію якості закону, наявна вимога, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Як зазначається в рішенні, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Отже, реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист, тим більш у випадку, коли передбачений діючим законодавством механізмом досудового врегулювання спору є неоднозначним.

Зважаючи на те, що відповідачем - Державною екологічною інспекцією України не було дотримано вимог щодо оформлення оцінювання результатів службової діяльності позивача, оцінка, яка виставлена за виконання позивачем завдань жодним чином не обґрунтована у відповідності до вимог законодавства, суд доходить до висновку про те, що відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування Наказу Державної екологічної інспекції України від 06 грудня 2019 р № 404-о в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 та Наказу від 09 грудня 2019 року №410-о є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Як вбачається із положень Закону № 889-VIII, питання поновлення державного службовця на посаді не врегульовано цим Законом, отже підлягають застосування положення Кодексу законів про працю України.

За ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

В даному випадку судом встановлено протиправність звільнення Позивача, що має наслідком поновлення позивача на державній службі на посаді, з якої позивача було звільнено.

Відповідності до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Разом з цим, суд зазначає, що з розрахунку необхідно виключити виплати, які не підлягають урахуванню, а саме відпускні та лікарняні, а також розрахувати вказаний показник відносно календарних, а не робочих днів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 вересня 2016 року у справі №6-419цс16.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Із довідки про заробітну плату від 14.02.2020, виданої Державною екологічною інспекцією у Харківській області вбачається, що заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці перед звільненням складає 17 557 грн. 01 коп.: листопад - 14 264,72 грн., грудень - 3 292, 29 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів: листопад - 13 днів, грудень - 3 дні. Усього відпрацьовано за два календарні місяці 16 днів. Середньоденна заробітна плата позивача складає: 17 557,01 : 16 = 1 097 грн. 31 коп.

Таким чином, втрачений заробіток за час вимушеного прогулу становить 116 314,86 грн. (1 097,31 х 106 робочих днів), який підлягає стягненню з відповідача - Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.

З урахуванням викладених обставин справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Суд зауважує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX внесено доповнення до ст. 195 та розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України. Закон набирав чинності 02.04.2020 року.

Так, в пункті 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (з урахуванням доповнень) зокрема зазначено, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 295, п.3 Прикінцевих положень, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 37508533, адреса: Новопечерський провулок, б. 3, корп. 2, м. Київ 42, 01042), Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 37999518, адреса: вул. Бакуліна, 6, м. Харків, 61166) про визнання протиправним та скасування результатів виконання завдань державним службовцем та висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, скасування наказів поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 06 грудня 2019 року № 404-о в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 .

Визнати протиправними та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 09 грудня 2019 року №410-о про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області з 10.12.2019 року.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 37999518) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2019 року по 14.05.2020 року у розмірі 116314 (сто шістнадцять тисяч триста чотирнадцять) грн. 86 коп., з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів, підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Обчислення строків оскарження рішення суду здійснюється з урахуванням п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Суддя Шевченко О.В.