Ухвала суду № 89248573, 12.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 травня 2020 року м. Київ № 320/2667/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А3085 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами про визнання бездіяльності в/ч А 3085 щодо непроведення остаточного розрахунку грошового забезпечення при звільненні з військової служби на день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, стягнення з відповідача компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 01.11.2019 по 22.12.2019 у сумі 18 777,20 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2020, позивачку було зобов`язано усунути виявлені судом недоліки позову шляхом подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: відповідача (в/ч чи Міністерство оборони); викладення обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги з посиланням на докази, якими ці обставини підтверджуються, зокрема, але не виключно, що відповідач є розпорядником грошових коштів для здійснення компенсаційних виплат за затримку повного розрахунку при звільненні; порядку звільнення з військової служби позивачки та дії, які були вчинені позивачкою для одержання компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні; зазначення загального розміру виплат на виплату яких претендує заявниця у розрізі кожного виду та розміру грошового забезпечення, який було одержано позивачкою за спірний період, тобто з 01.11.2019 по 22.12.2019 у розрізі кожного виду визначення їх розміру та представленням суду відповідних доказів, якими підтверджені суми нарахованих та одержаних виплат (довідки з в/ч; копії відомості; копії витягу про рух коштів банківської картки тощо); конкретизації розрахункового періоду, тобто періоду із включенням святкових та вихідних, днів відпустки та тимчасової непрацездатності позивачки, за який необхідно здійснити нарахування та виплату спірних сум; зазначення алгоритму розрахунку суми компенсації; розміру посадового (місячного) окладу (тарифної ставки), установленого позивачці на момент нарахування компенсаційних виплат та надбавок та доплат до посадового окладу, які одержувала заявниця за останні 3 роки до звільнення. Також позивачці слід було сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

На виконання вимог ухвали, ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої були додані копія позовна заява, копії витягів з наказів командира військової частини А3085 № 394 від 04.04.2018, №268 від 30.09.2016, довідки № 260 від 02.04.2020 про перебування позивачки на обліку Державного центру зайнятості; довідки № 261 від 02.04.2020 про її дохід за період з 07.11.2019 по 31.03.2020; копія довідки про нараховані суми при звільненні; копія супровідного листа про перенаправлення заяви позивачки на кошти начальнику тилу командування сухопутних військ збройних сил України; копія заявки на кошти до кінця 2019; детальний розрахунок потреби в коштах; роздавальна відомість № 517; рапорт позивачки від 24.10.2019 про виплату грошової компенсації; копія довідки № 129 на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна від 31.10.2019.

За результатом дослідження поданої заяви та документів, суд констатує неповне виконання вимог судового рішення, яке набуло законної сили, зокрема не були надані: позовна заява із визначенням конкретного відповідача в/ч чи Міністерство оборони України; підстави для зазначення в/ч, яка не є розпорядником грошових коштів для виплати відповідної компенсації заявниці; порядку звільнення з військової служби та дії, які були вчинені заявницею для отримання компенсаційних виплат; зазначення загального розміру виплат, на які претендує ОСОБА_1 та у розрізі помісячних виплат; надання доказів про одержані суми грошових виплат за період з 01.11.2019 по 22.12.2019 з представленням доказів тощо.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Таким чином, позовну заяву і додані до неї документи слід повернути позивачеві. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Як вбачається із ст.160 КАСУ, зміст позовної заяви фактично повинен складатися із: а) вступної, б) мотивувальної та в) прохальної частин, а також з г) додатку до позовної заяви та повинен бути підписано особою, яка її подає або представником із зазначенням дати її подання та надання довіреності чи іншого документу, що підтверджує його повноваження.

Таким чином, вже на цій стадії адміністративного процесу позивачка зобов`язана виконувати вимоги щодо несення обов`язку доказування обґрунтованості заявлених вимог з посиланням на докази, якими ці вимоги підтверджені та зазначити при пред`явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі факти наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його звернення.

Аналогічно виникає і обов`язок судді у з`ясуванні на цій стадії процесу - оцінка наявності у заявниці права на пред`явлення позову і дотримання нею порядку реалізації цього права, тобто суд встановлює факти процесуального характеру.

Ухилення від виконання таких обов`язків позивачкою тягне за собою наслідки, встановлені п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.

При цьому, суд зазначає, що на учасника справи, положеннями ч.5 ст.44 КАСУ, покладені певні обов`язки, зокрема і сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Ураховуючи, що справи даної категорії розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, питання про встановлення належного відповідача на стадії відкриття провадження має важливе практичне значення, позаяк убезпечує суд від необхідності здійснювати заміну сторони у справі та проводити її розгляд з проведенням судового засідання, а це в свою чергу, впливає на строк розгляду спору.

Щодо клопотання позивачки про відстрочення від сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд зазначає наступне:

відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказане положення Кодексу кореспондується із ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце лише за наявності виключних обставин. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази. За офіційними даними Держстату України незадовільний матеріальний стан має 80% населення України, натомість відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати судового збору є заходом виключного характеру, а відтак потребує доказового обґрунтування.

Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру, а не звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивачка вказала, що має статус учасника бойових дій, а тому, у відповідності до вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", звільнена від його сплати .

Натомість, суд зазначає, що п.13 ч.1 ст.5 вищезгаданого Закону, право на звільнення від сплати судового збору надано учасникам бойових дій виключно у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, тобто прав як учасника бойових дій.

Позивачка звернулась в порядку оскарження бездіяльності відповідача в межах Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" тобто як військовослужбовець , а не в порядку захисту права учасника бойових дій, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому на неї пільга щодо сплати судового збору не розповсюджується.

Оскільки позивачка не включена до числа осіб, звільнених від сплати судового збору при подачі позову, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України "Про судовий збір", а тому є його платником на загальних підставах.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивачки про відстрочку сплати судового збору.

Стосовно клопотання заявниці щодо витребування доказів по справі, суд зазначає наступне:

положеннями п.5 ч.5 ст.160 КАСУ встановлено, що при зверненні до суду позивач зобов`язаний викласти обставини заявленого позову з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину. Вказана стаття кореспондується з ч.1 ст.77 КАСУ, в якій передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Також суд звертає увагу заявниці, що витребування доказів судом за клопотанням учасника справи є правом, а не обов`язком суду і реалізація цього права поставлена в безпосередню залежність від добросовісного виконання учасником покладеного на нього обов`язку довести належними та допустимими доказами свою правову позицію у спорі.

На підставі ч.1 ст. 80 КАСУ, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Позовна заява була подана 19.03.2020, відтак клопотання про витребування доказів повинно було бути подано у цей же строк.

Крім того, за змістом та формою, клопотання повинно відповідати вимогам, встановленим ч.2 ст.80 КАСУ.

Оскільки звернення до суду про витребування доказів подано з порушенням строків, встановлених ч.2 ст.79 КАСУ, а також без додержання форми, визначеної КАСУ, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись статтями 79, 80, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до військової частини А3085 (ЄДРПОУ - 26615319, с.Дівички, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, вул.Артилеристів, 1) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні, - повернути позивачці.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору, - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, - відмовити.

Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.