Ухвала суду № 89248572, 12.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 травня 2020 року м. Київ № 320/2803/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

позивачка звернулась до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Київській області, яка виявилась у нескладанні подання про повернення збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11601,90 грн. та ненаправленні його до ГУ Державної казначейської служби України у Київській області.

Ухвалою суду від 26.03.2020 позовну заяву було залишено без руху, позивачеві визначено спосіб та встановлено десятиденний строк з моменту її одержання позивачем для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви, оформленої із дотриманням ст.ст.160,161 КАСУ, із зазначенням у ній: коду ЄДРПОУ відповідача, його електронної адреси та засобів зв`язку; обґрунтування підстав для сплати пенсійного збору як помилково сплаченої суми та послатися на докази, якими підтверджено цей факт, за відсутності, станом на момент сплати коштів, об`єкту оподаткування збором на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; посилання на докази, якими підтверджено факт сплати суми у розмірі 1106190,00 грн. у якості оплати придбаної земельної ділянки та представлення такого доказу суду; надання повної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність у позивачки на момент укладання договору нерухомого майна та відомостей про не реалізацію нею права щодо безкоштовного придбання земельної ділянки у власність; зазначення обставин та підстав для сплати 11 601,90 грн. та надання доказів оскарження дій нотаріуса, у разі відмови у вчиненні нотаріальної дії без сплати збору на пенсійне страхування; надання обґрунтованого розрахунку суми, на стягнення якої заявлені вимоги та розкриття змісту неправомірності дій нотаріуса та/чи органу, на рахунок якого була сплачена спірна сума; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявниці із розкриттям змісту порушених прав; надання оригіналу квитанція про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

На виконання вимог ухвали суду позивачкою була надіслана позовна заяви та квитанція № 80877 від 21.04.2020 про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн., решта позовних вимог не виконані.

За результатом дослідження поданої заяви та документів, суд констатує не повне виконання вимог судового рішення, яке набуло законної сили, що є підставою для повернення позову з усіма приєднаними до нього документами.

Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов`язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов`язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід`ємною частиною права на доступ до суду.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

При цьому, вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя. У даному випадку право на доступ до правосуддя позивача було поставлено в залежність від його особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили.

Позивачка на власний розсуд та свідомо розпорядилася своїм правом та не надала суду витребуваних документів, в тому числі: позовної заяви у новій редакції, оформленої із дотриманням ст.ст.160,161 КАСУ, із зазначенням у ній: коду ЄДРПОУ відповідача, його електронної адреси та засобів зв`язку; обґрунтування підстав для сплати пенсійного збору як помилково сплаченої суми та послатися на докази, якими підтверджено цей факт, за відсутності, станом на момент сплати коштів, об`єкту оподаткування збором на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; посилання на докази, якими підтверджено факт сплати суми у розмірі 1106190,00 грн. у якості оплати придбаної земельної ділянки та представлення такого доказу суду; надання повної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність у позивачки на момент укладання договору нерухомого майна та відомостей про не реалізацію нею права щодо безкоштовного придбання земельної ділянки у власність; зазначення обставин та підстав для сплати 11 601,90 грн. та надання доказів оскарження дій нотаріуса, у разі відмови у вчиненні нотаріальної дії без сплати збору на пенсійне страхування; надання обґрунтованого розрахунку суми, на стягнення якої заявлені вимоги та розкриття змісту неправомірності дій нотаріуса та/чи органу, на рахунок якого була сплачена спірна сума; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявниці із розкриттям змісту порушених прав.

Суд наголошує, що вказані документи були обов`язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою справи з дотриманням положень про її відкриття, економії часу для своєчасного ухвалення рішення.

За приписами частини четвертої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як вбачається із ст.160 КАСУ, зміст позовної заяви фактично повинен складатися із: а) вступної, б) мотивувальної та в) прохальної частин, а також з г) додатку до позовної заяви та повинен бути підписано особою, яка її подає або представником із зазначенням дати її подання та надання довіреності чи іншого документу, що підтверджує його повноваження. Таким чином, вже на цій стадії адміністративного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо несення обов`язку доказування обґрунтованості заявлених вимог з посиланням на докази, якими ці вимоги підтверджені та зазначити при пред`явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі факти наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його звернення.

Аналогічно виникає і обов`язок судді у з`ясуванні на цій стадії процесу - оцінка наявності у заявника права на пред`явлення позову і дотримання ним порядку реалізації цього права, тобто суд встановлює факти процесуального характеру. За висновком Великої Палати Верховного Суду «форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України. Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання їх викладу зміст має бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною... Суд першої інстанції у цій частині правильно виходив з того, що вказані ним недоліки позову були очевидними та суттєвими, а тому унеможливлювали відкриття провадження в адміністративній справі та використання стадії судового провадження для виправлення помилок позивача, що можуть і повинні усуватися на стадії подання позову/виправлення його недоліків. Отож, оскільки ОСОБА_1 не усунув усіх указаних судом в ухвалі від 30 липня 2019 року недоліків позовної заяви, суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву позивачу, як це передбачено пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України».

Таким чином, позиція Верховного Суду зводиться до того, що наявність очевидних та суттєвих недоліків є підставою для повернення позовної заяви. Ці висновки, на підставі ч.5 ст.242 КАСУ, ураховані судом і при вирішенні питання щодо відкриття провадження у даній справі.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ - 22933548, м.Київ, вул.Ярославська, 40) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачці.

Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.