
Справа № 277/364/20
У х в а л а
"11" травня 2020 р. смт Ємільчине
Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Прищепа Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
заінтересована особа: місцева територіальна громада в особі Зеленицької сільської ради, Ємільчинського району Житомирської області,
в с т а н о в и л а:
Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Заявниця просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 , 1908 року народження, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ № 033466, складеного Ємільчинською районною державною адміністрацією 10 червня 2002 року, на підставі розпорядження голови Ємільчинської РДА від 20 травня 2002 року за № 132, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 392, на ім`я ОСОБА_3 , тобто заява подана не в інтересах заявниці, а в інтересах померлої особи ОСОБА_2 , що суперечить вимогам ст. 25 ЦК України, відповідно до якої цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а тому суд не може встановити факт належності померлій правовстановлюючого документу, отже заявниці необхідно уточнити свої вимоги щодо встановлення даного факту.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України. У зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Пунктами 5, 6, 7, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, ОСОБА_1 в порушення вимог пунктів 6, 7, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у поданій заяві не зазначила відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; не вказала відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не провела попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявниця понесла, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; не підтвердила про те, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимог; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Заявницею не надано доказів того, що вона зверталася до органу, який видав державний акт на право приватної власності на землю (Ємільчинська РДА) із заявою про внесення виправлень у вказаному законом порядку в державний акт, і їй було відмовлено.
Разом з тим, згідно частини третьої статті 42 ЦПК у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ЦПК справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
В поданій заяві зазначено заінтересованою особою місцеву територіальну громаду в особі Зеленицької сільської ради, Ємільчинського району Житомирської області, однак не вказано орган який видав державний акт на право приватної власності на землю, відповідно не долучено до матеріалів справи копії заяви з копіями додатків у відповідності до кількості заінтересованих осіб.
А також заявницею долучено заяву про розгляд справи без її участі, що не передбачено нормами ЦПК України у справах окремого провадження, вказана категорія справ розглядається за участю заявника і заінтересованих осіб, про що зазначено у ч. 4 ст. 294 ЦПК України.
Нормами ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Заявниця на підтвердження заявленої вимоги долучила до матеріалів справи тільки ксерокопію довідки Зеленицької сільської ради № 318 від 19.12.2018 року, що є недостатнім для встановлення вказаного факту.
Згідно з ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У порушення зазначених норм, заявницею до заяви та до примірника (примірників) заяви, що підлягає направленню на адресу заінтересованої особи (заінтересованих осіб), долучено незавірені належним чином копії письмових доказів, що наявні у заявниці в оригіналі.
Крім того письмові докази: ксерокопія свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; ксерокопія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ксерокопія свідоцтва про народження ОСОБА_7 не можна визнати належними доказом, оскільки їх неможливо прочитати, ксерокопії зроблено неякісно. Ксерокопії довідок Зеленицької сільської ради від 19.12.2018 № 317, 318, 319 теж є неналежними доказами, оскільки подані в копіях, копіювання нечітке, не можливо розпізнати кутовий штамп органу, який видав довідки, а також печатку органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, суддя вважає необхідним надати заявниці строк для усунення зазначених недоліків з виправленням вищевказаних невідповідність Закону.
Керуючись ст.174-175,185 ЦПК України, суддя,
п о с т а н о в и л а:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишити без руху, надавши заявниці строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Попередити заявницю, що, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, в разі невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде вважатись неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
С Суддя Т. П. Прищепа
Судове рішення № 89245839, Ємільчинський районний суд Житомирської області було прийнято 11.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 277/364/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: