Рішення № 89245324, 14.05.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9771/19

Провадження № 2/185/1023/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 травня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Трубіциної А.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, третя особа – ОСОБА_3 про припинення договору довічного утримання,

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, просить:

- припинити дію договору довічного утримання від 09 серпня 2002 року № 1-2841, укладеного між нею та ОСОБА_4 , посвідченого завідуючою Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Шкицькою Ю.А.,

- зняти заборону відчуження АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , накладену завідуючою Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Шкицькою Ю.А.,

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на зазначену квартиру.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 09 серпня 2002 року вона уклала договір довічного утримання зі своєю племінницею ОСОБА_4 , відповідно до умов договору вона передала у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 .

У зв`язку з посвідченням даного договору державним нотаріусом було накладено заборону відчуження вказаної в договорі квартири до припинення дії договору довічного утримання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, спадкоємців після її смерті немає. Тому договір довічного утримання підлягає припиненню у зв`язку зі смертю набувача.

Ухвалою суду від 03 січня 2020 року до участі у справі був залучений ОСОБА_3 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки його місце проживання зареєстровано у квартирі, що є предметом договору довічного утримання.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги.

Представник позивача пояснив, що ОСОБА_5 була направлена письмова заява завідуючій Першою павлоградською державною нотаріальною конторою про припинення договору довічного утримання та скасування заборони відчуження квартири, яке на його думку не залежить від існування відповідного рішення суду і повинно відбуватись автоматично, однак відповіді на цю заяву не надійшло. Тому позасудовий порядок вирішення спору був дотриманий позивачем.

Від представників відповідачів - Павлоградської міської ради, Першої Павлоградської державної нотаріальної контори надійшли заяви про розгляд справи у їхню відсутність, які не містять заперечень проти задоволення позову (а.с.18-20).

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, письмових пояснень щодо позову не надав.

Від представника третьої особи – адвоката Савченка С.А. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином.

З урахуванням думки представника позивача, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність третьої особи та його представника, оскільки ОСОБА_3 отримав копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів 14 січня 2020 року і до початку карантину, тобто до 12 березня 2020 року, мав достатньо часу для подання пояснень щодо позову із викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечень проти позову.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, внесеними постановою КМУ № 343 від 04 травня 2020 року, діяльність адвокатів на період карантину не заборонена. Тому встановлення карантину не є поважною причиною для неявки представника третьої особи.

У судовому засіданні встановлено, що 09 серпня 2002 року між відчужувачем ОСОБА_1 та набувачем ОСОБА_4 був укладений договір довічного утримання, за умовами якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 , взамін чого ОСОБА_4 зобов`язалась надавати відчужувану довічно матеріальне забезпечення (с.с.7).

На підставі цього договору було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.11).

09 серпня 2002 року завідуючою Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Шкицькою Ю.А. у зв`язку з посвідченням договору довічного утримання була накладена заборона № НОМЕР_1 відчуження вказаної у договорі квартири АДРЕСА_2 до припинення дії договору довічного утримання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с.6).

04 вересня 2019 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Іщиком М.В. почато спадкову справу № 45/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

З матеріалів спадкової справи видно, що з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 звернулась її тітка ОСОБА_1 – відчужувач за договором довічного утримання.

Інших заяв про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини не надходило.

Згідно з довідкою № 8577 від 04 вересня 2019 року, наданою КП «Міський інформаційно-розрахунковий аналітичний центр», на день смерті ОСОБА_4 разом з нею за адресою АДРЕСА_3 був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 не є спадкоємцем ОСОБА_4 .

На день смерті ОСОБА_4 була вдовою, її чоловік ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.57, 75).

За інформацією, наданою відділом державної реєстрації актів цивільного стану актові записи про народження дітей у ОСОБА_4 відсутні (а.с.84).

Правові наслідки смерті набувача за договором довічного утримання визначені статтею 757 Цивільного кодексу України.

Згідно зазначеної норми закону обов`язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем. Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється.

У судовому засіданні встановлено, що у набувача за договором довічного утримання ОСОБА_7 немає інших спадкоємців, окрім відчужувача за договором довічного утримання – ОСОБА_1 .

Оскільки сторона у зобов`язанні ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті другої сторони у зобов`язанні - ОСОБА_7 , належним чином прийняла спадщину, наявні підстави для припинення зобов`язання, передбачені ст.606 Цивільного кодексу України.

Тому позовні вимоги про припинення договору довічного утримання є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про зняття заборони відчуження квартири та скасування державної реєстрації права власності на квартиру заявлені передчасно і не підлягають задоволенню. Після набрання законної сили рішенням суду про припинення договору довічного утримання позивач не позбавлена можливості звернутись відповідно до нотаріуса та державного реєстратора для вирішення зазначених питань.

Відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, понесені позивачем при зверненні до суду на сплату судового збору - 768 грн 40 коп.

Однак суд вважає за можливе судові витрати по справі покласти на позивача, оскільки у судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав позивача з боку відповідачів.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, у тому числі строк апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст. 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати припиненим договір довічного утримання, укладений 09 серпня 2002 року між відчужувачем ОСОБА_1 та набувачем ОСОБА_4 , посвідчений завідуючою Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Шкицькою Ю.А. за реєстраційним номером 1-2841, відповідно до якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 , взамін чого ОСОБА_4 зобов`язалась надавати ОСОБА_1 довічно матеріальне забезпечення.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

- Павлоградська міська рада, 51400 Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Соборна, 95, ЄДРПОУ 33892721,

- Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, 51400 Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Харківська, 114, ЄДРПОУ 02891115,

- ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 .

Суддя У.М. Болдирєва