Рішення № 89233103, 12.05.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2060/20

2/212/1907/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Федотова К.Е., у порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка, -

встановив:

23 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком»), про відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю чоловіка, посилаючись на те, що позивач переносить моральні страждання та переживання у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 , який працював на ПублічноМУ акціонерноМУ товаристві «Криворізький залізорудний комбінат».

Позивачка ОСОБА_1 у позові зазначила, що 08 вересня 1971 року, був зареєстрований шлюб між нею та чоловіком ОСОБА_2 .

Чоловік ОСОБА_2 працював у відповідача з 17.01.1995 року по 01.03.1997 року, а потім в зв`язку із ліквідацією ремонтно - механічного управління, був 01.03.1997 року прийнятий в порядку переводу до повторно створеного ремонтно - механічного заводу ПАТ «Кривбасзалізрудком», електрогазозварювальником, де пропрацював до 19.02.2002 року та звільнився за власним бажанням. 11.11.2002 року знову був прийнятий на роботу до відповідача електрогазозварювальником, де працював до 01.03.2007 року та звільнився, в зв`язку із виходом не пенсію.

30.12.2009 року було складено Акт про виникнення у чоловіка позивача професійного захворювання, в якому в пункті 17 зазначено: причиною професійного захворювання є робота чоловіка в умовах впливу зварювальної аерозолі, концентрація якої перевищує ГДК.

Спочатку чоловіку було встановлено 20% втрати працездатності, потім встановлено 50%, а 05.10.2017 року, чоловік позивача проходив МСЕК, де було встановлено 90% втрати працездатності та перша група інвалідності, безстроково.

Після встановлення професійного захворювання чоловік постійно хворів та регулярно лікувався, але стан його здоров`я погіршувався та погіршувався. Згодом у чоловіка виявили рак легень.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік помер. Відповідно до довідки від 13.02.2020 року про причинний зв`язок смерті від професійного захворювання, відданої Обласним клінічним центром медико - соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, встановлений зв`язок смерті чоловіка від професійного захворювання.

Позивачка вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці для чоловіка, що в подальшому призвело для встановлення професійного захворювання для чоловіка, втрати працездатності, тяжкої хвороби та передчасної смерті чоловіка, їй завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні моральні страждання, наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв`язків між позивачем та покійним чоловіком. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 200 000,00 гривень, яку просила стягнути з відповідача.

24 березня 2020 року судом постановлена ухвала про прийняття позову до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу призначено до розгляду на 17 квітня 2020 року.

17 квітня 2020 року судом постановлена ухвала про відкладення розгляду справи, справу призначено до розгляду на 12 травня 2020 року без повідомленням (виклику) учасників справи.

27 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

27 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

12 травня 2020 року судом було постановлена ухвала про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням (виклику) сторін.

Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, з письмових матеріалів справи встановлено, що позивач по справі є дружиноюОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №560 від 08 вересня 1971 року народження, що підтверджується свідоцтвом про одруження, видане відділом РАГС Тернівського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2002 року.

Судом встановлено, що відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 30 грудня 2009 року, зазначено, що професійне захворювання виникло за таких обставинах, працюючи на протязі 9 років 9 місяців електрозварювальником на дільниці №14 РМЗ ВО «Кривбасруда» та ВАТ «Кривбасзалізрудком», ОСОБА_3 , виконував роботи по зварювання, ремонту та виготовленню металевих конструкцій, обладнання, устаткування різного виду та складності, які через особливості технологічного процесу зварювання металів та несистематичного застосування засобів пилоподавлення, характеризувалися виділенням зварювальної аерозолі концентрація якої, в повітрі робочої зони, перевищувала ГДК.

Встановлено, що відповідно до Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 05.10.2017 року, повторно ОСОБА_2 встановлено 90% втрати працездатності з 02 жовтня 2017 року, безстроково.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, актовий запис про смерть №1003 від 26 серпня 2019 року, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.10.2019 року, видане Тернівським районним у місті Кривому Розі відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Встановлено, що згідно Довідки про причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом, серія НОМЕР_2 , виданою Комунальним закладом «Клінічний центр медико - соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» Обласна МСЕК №2 (м.Кривий Ріг) від 13 лютого 2020 року, за направленням ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» було встановлено причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням, щодо померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28 січня 2020 року.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали ;з нею однією сім`єю (ч. 2 ст. 1168 ЦК України).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Дослідженими актом розслідування хронічного професійного захворювання від 30 грудня 2009 року, Довідкою про причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом, серія НОМЕР_2 , виданою Комунальним закладом «Клінічний центр медико - соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» Обласна МСЕК №2 (м.Кривий Ріг) від 13 лютого 2020 року, встановлено що професійне захворювання виникло, в тому числі з вини підприємства - ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», що потягло за собою в подальшому смерть ОСОБА_2 .

Право члена сім`ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю особи, спричиненню професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв`язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім`ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.

Згідно ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст.13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У зв`язку зі смертю батька позивача, причиною якої є недотриманням відповідачем вимог чинного законодавства у сфері безпеки праці, позивачу спричинено моральну шкоду, пов`язану із втратою рідної людини, люблячого батька, опори та моральної підтримки, що призвело до душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків.

Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є обґрунтованими, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

В даному випадку, суд враховує що внаслідок смерті батька, позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку зі смертю рідної людини, що призводить до порушення її звичайного способу життя та вимагає від неї додаткових зусиль для його організації.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (справа «Станков проти Болгарії», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, враховує той факт, що дійсно позивач є донькою померлого; наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю батька, час, що пройшов з моменту смерті близької людини та до моменту звернення до суду, вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька, грошові кошти в сумі 160000 гривень.

Суд зазначає, що при визнання розміру стягнення моральної шкоди в сумі 160000 гривень з відповідача, суд враховує період роботи покійного ОСОБА_2 на інших підприємствах в шкідливих умовах, що є відмінними від відповідача - ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат».

Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, а тому підстав до стягнення з відповідача таких судових витрат не має.

Позивача згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 1600 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , моральну шкоду в розмірі 160 000 гривень (сто шістдесят тисяч гривень) 00 копійок без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави України судовий збір в розмірі 1600 гривень (одна тисяча шістсот гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зазначений в цьому рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50037, м.Кривий Ріг, вулиця Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.

Повне рішення складено 14 травня 2020 року.

Суддя: Р. В. Дехта