Ухвала суду № 89221372, 14.05.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4609/20

1-кс/357/1091/20

Категорія 94

У Х В А Л А

14 травня 2020 року м. Біла Церква. Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Буцмак Ю. Є., за участі секретаря судового засідання Макійчук К.С., прокурора Корнієнко Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Заворотнього А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області Зейналова Алі Ілхам огли про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого, проживаючого АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України

У С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області Зейналова Алі Ілхам огли, погоджене з прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Корнієнко Ю.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Білоцерківського ВП ГУНП в Київської області перебувають матеріали кримінального провадження №12020110030001910 від 12.05.2020, по факту вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.05.2020 близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, маючи намір на вчинення грабежу, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, заздалегідь розподіливши свої ролі вчинили злочин за наступних обставин.

ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 , усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, підійшов до потерпілого ОСОБА_3 , де застосовуючи фізичну силу схопив обома своїми руками дві руки потерпілого, тримаючи його, щоб останній не міг чинити опір.

Після чого, маючи єдиний умисел на вчинення грабежу, ОСОБА_1 підійшов до потерпілого ОСОБА_3 , де з лівої кишені джинсів останнього відкрито, повторно, викрав мобільний телефон марки «HUAWEI dra-121 5», вартістю 3500 гривень.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, спричинивши своїми умисними та протиправними діями потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 3500 гривень.

Тим самим встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

За підозрою у вчиненні даного злочину 12.05.2020 затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 раніше судимого: 1) 03.09.2003 Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 2, 186 ч.2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік; 2) 16.08.2004 Білоцерківським міськрайонним судом ст.ст. 185 ч.3, ст186 ч.2, 70 ч. 4 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. 3) 09.04.2009 Білоцерківським міськрайонним судом за ст. ст. 121 ч.1, 198, 70, 71 КК України до 7 років позбавлення волі, 30.05.2013 року на підставі постанови Березанського міськрайонного суду Київської області з застосування ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 8 днів. 4) 28.02.2014 Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 22.07.2018 звільнений по відбуттю покарання.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:

- протоколом затримання особи ОСОБА_1 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 12.05.2020 року під час особистого обшуку якого було виявлено та вилучено квитанцію з ломбарду «Найкращій»;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 12.05.2020 року, який розповів про обставини відкритого заволодіння мобільним телефоном;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_3 від 12.05.2019 року, який вказав на особу зображену на фото під №2, де зображений ОСОБА_2 та який за характерними ознаками схожий на чоловіка, який 12.05.2020 утримував його під час того як ОСОБА_1 забирав мобільний телефон із кишені його штанів;

- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_3 від 12.05.2020 року, який вказав на відомі йому обставини вчинення злочину та як само його схопив ОСОБА_4 під руку та як само ОСОБА_1 дістав з лівої кишені мобільний телефон;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 12.05.2020 який розповів про обставини вчинення злочину.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_5 від 12.05.2020, який вказав на особу зображену на фото під №2, де зображений ОСОБА_1 та який за характерними ознаками схожий на чоловіка, який 12.05.2020 був у компанії з ОСОБА_2 та як стало йому відомо, у подальшому заволоділа мобільний телефоном потерпілого ОСОБА_3

- протокол проведення слідчого експерименту від 12.05.2020 за участю свідка ОСОБА_5 , який повідомив про обставини, які трапилися 12.05.2020.

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 12.05.2020, який вказав на обставини вчинення ним злочину;

- протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 який вказав та відтворив обставини вчинення ним злочину.

- Протокол затримання ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 12.05.2020, який розповів про обставини, які трапилися 12.05.2020 разом з ОСОБА_1

- протоколом огляду предмету від 13.05.2020 року, де було оглянуто квитанцію від ломбарду «Найкращій», який було вилучено під час проведення обшуку затриманого ОСОБА_1 .

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, вчиненого повторно, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років.

На даний час ОСОБА_1 не працевлаштований, немає постійного джерела доходів, розлучений, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за умисні тяжкі злочини, зокрема 09.04.2009 Білоцерківським міськрайонним судом за ст. ст. 121 ч.1, 198, 70, 71 КК України до 7 років позбавлення волі, 30.05.2013 року на підставі постанови Березанського міськрайонного суду Київської області з застосування ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 8 днів; 28.02.2014 Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 22.07.2018 звільнений по відбуттю покарання.

Сукупність даних обставин дає підозрюваному можливість легко змінити місце свого проживання без наслідків для його сімейного та матеріального благополуччя, а також дає йому можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Ризик вчиняти інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимості, на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність, що дає підстави вважати, що він схильний до їх вчинення, а тому існує загроза того, що ОСОБА_1 , може продовжувати вчиняти інші злочини.

Ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, адже свідок та потерпілий вказаного кримінального правопорушення так чи інакше вказують на його причетність до вчинення злочину, на яких він, з метою ухилення від відповідальності за вчинене діяння, може здійснювати вплив, для зміни ними показів, щодо дійсних обставин події. Крім того, підозрюваний безпосередньо знайомий тривалий час з потерпілим.

Враховуючи викладене та беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 є обґрунтована необхідність у застосуванні щодо останнього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Більш м`які запобіжні заході, до підозрюваного ОСОБА_1 , не можуть бути застосовані, у зв`язку з тим, що: особисте зобов`язання - у зв`язку зі скоєнням ОСОБА_1 повторно кримінального правопорушення з корисливих мотивів, відсутність стійких соціальних зв`язків; особистої поруки - у зв`язку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; застава - в зв`язку з тим, що підозрюваним ОСОБА_1 , скоєно корисливий злочин із можливим застосуванням насилля; домашній арешт - в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_1 , з огляду на наявність високого ступеню ризику переховування від суду, вчинення нових умисних злочинів і відсутності сталих соціальних зв`язків.

Більш м`які запобіжні заходи жодним чином не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та не зможуть перешкодити спілкуванню підозрюваного зі свідками, які можуть під впливом відмовитись надати показання чи змінити їх.

Встановлені ризики не дозволяють застосувати стосовно ОСОБА_1 більш м`які запобіжні заходи, а ніж тримання під вартою. Окрім цього, вважаю за доцільне визначити ОСОБА_1 мінімальний розмір застави, у разі внесення якого, останнього буде звільнено з під варти, а саме у розмірі 42 040 гривень, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальний розмір застави, передбачений ч.5 ст.182 КК України обґрунтований тим, що ОСОБА_1 вчинив корисливий злочин та до теперішнього часу не відшкодував шкоду за викрадене майно, незважаючи на свій працездатний вік не працює для покращення свого життя у законний спосіб, обрав для себе інших шлях, пов`язаний з вчиненням корисливого злочину.

Таким чином, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків у провадженні, беручи до уваги неможливість запобіганню вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою та враховуючи особу підозрюваного, є обґрунтована необхідність у застосуванні підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання, та його доводи на переконання слідчого судді у необхідності задоволення клопотання, підозрюваного та захисника, які заперечують проти задоволення клопотання, дослідивши клопотання та приєднані до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у п.п.1-11 цієї статті. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді клопотання знайшли своє підтвердження, прокурором доведені обставини передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України; 2) наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п. 1,5 КПК України, на які вказує слідчий, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Обставинами, що дають підстави слідчому судді визнати наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є докази досліджені слідчим суддею.

ОСОБА_1 слідчому судді повідомив, що він дійсно раніше судимий. Вказаний у клопотанні злочин вчиняв, але не при тих обставинах, які вказані в повідомленні про підозру. Просить застосовувати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_1 має бути застосований запобіжний захід тримання під вартою, тому, що слідчим у клопотанні та доданими документами, прокурором у судовому засіданні, доведені обставини передбачені ст. 194 ч.1 п.п.1-3 КПК України.

При застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 слідчий суддя також враховує, передбачені ст. 178 ч.1 КПК України, обставини, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі його визнання винуватим у вчинені злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України (позбавлення волі до 6 років), раніше судимий, офіційно не працюючий, не має міцних соціальних зв`язків, а ті які є, не являються стримуючим фактором його поведінки.

Слідчий суддя вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 може запобігти ризикам, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, є недостатніми для запобігання ризикам, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 197 ч.1 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Слідчому судді не надані документи, які перешкоджають утриманню ОСОБА_1 під вартою.

Слідчий суддя вважає, що підстав не визначати розмір застави у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 , які передбачені ст. 183 ч.4 п.1-3 КПК України не має.

При визначені ОСОБА_1 розміру застави, слідчий суддя, враховує майновий стан підозрюваного, який є працездатним, підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України. Вважає, що застава ОСОБА_1 має бути визначена у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних, оскільки він підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, відбував покарання у місцях позбавлення волі, офіційно не працюючий. На переконання слідчого судді саме вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків та не є для нього та його родичів завідомо непомірним.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176,177 ч.1 п.1,5,178,182,183,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Застосувати стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, які обчислювати з 19 години 00 хвилин 12 травня 2020 р.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується о 19 годині 00 хвилин 10 липня 2020 р.

Визначити заставу для ОСОБА_1 - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 168160 грн.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Зобов`язати ОСОБА_1 з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурору, слідчого судді, суду за першою їх вимогою, та у визначене ними місце, день та час.

У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяЮ. Є. Буцмак

Білоцерківського міськрайонного суду

Київської області