Рішення № 89219715, 13.05.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/483/20

Провадження № 2/359/1411/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.,

при секретарі Івановій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В середині січня 2020 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК", через свого уповноваженого представника, звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву б/н від 18.11.2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 2100,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала. Тому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив суд примусово стягнути з неї заборгованість за кредитним договором, що становить 11322,33 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 1057,57 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 7549,41 грн., заборгованості за пенею - 1700,00 грн., а також штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафу (процентна складова) - 515,35 грн. Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача на його користь витрати на оплату судового збору у розмірі 2102,00 гривень.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, позов підтримує та просить суд його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, відзив на позов не надала та про причини неявки суд не повідомила.

На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, про що в судовому засіданні проголосив протокольну ухвалу.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, 18.11.2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг на отримання кредиту та платіжної кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що підтверджується анкетою-заявою від 18.11.2010 року (а.с.10).

Так, за змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог ч.1-3 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

При цьому, суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено зі змісту Заяви ОСОБА_1 від 18.11.2010 року, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору та шляхом підписання зазначених письмових документів, а також скріплення їх печаткою юридичної особи - позивача.

Окрім того, відповідач ОСОБА_1 18.11.2010 року підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.11). Відповідно до якої, базова процентна ставка в місяць становить 3 %. У разі порушення позичальником термінів платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, у зв`язку з чим банк буде змушений звернутись до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил, при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку в тому числі з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань.

Також вказаними Умовами та правилами передбачено, що за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.6.

У відповідності до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.549 цього Кодексу у разі порушення зобов`язання боржник зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.6-9) встановлено, що станом на 18.12.2019 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 11322,33 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 1057,57 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 7549,41 грн., заборгованості за пенею - 1700,00 грн., а також штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафу (процентна складова) - 515,35 грн.

Оскільки розмір заборгованості за використаними кредитними коштами підтверджено уповноваженою банком особою у вищезазначеному розрахунку, підстави сумніватися в дійсності наведеної в розрахунку інформації в частині використаних відповідачем кредитних коштів, у суду відсутні.

В зв`язку з цим суд прийшов до переконання, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом - 1057,57 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте суд вважає, що проведений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, а також процентна ставка, за якою позивач нараховував проценти за користування кредитом, не відповідають умовам укладеного сторонами договору, як визнано позивачем, були ним змінені в односторонньому порядку.

Так, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним окремо проводилось нарахування відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом та на залишок простроченої заборгованості за кредитом.

Крім того, дослідженням долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості встановлено, що позивачем нараховувались проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки: 3 %, а починаючи з 01.04.2015 р. розмір процентної ставки було збільшено банком до 3,6 % (а.с.6-9).

Таке нарахування, вочевидь, не відповідає відсотковій ставці визначеній сторонами при укладенні договору 3 % (36 % річних).

Даючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам та встановленим на підставі цих доказів обставинам справи, суд приходить до висновку, що у позивача не було підстав для збільшення процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, оскільки це суперечить вимогами ст.1056-1 ЦК України.

Так, за змістом ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до вимог ч.3 вказаної статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з вимогами ч.4 вказаної статті, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Частиною 5 та 6 ст.1056-1 ЦК України передбаченого, що індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об`єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Крім того, встановлено, що укладеним між сторонами Договором, в тому числі вищезазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг, затвердженими наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, не передбачено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки, який би дозволяв точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, не передбачено формули визначення змінюваної процентної ставки, а також максимального розміру збільшення процентної ставки.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог, визначена при укладенні договору процентна ставка - 36 % річних є фіксованою та не може змінюватись, зокрема в сторону її збільшення, протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до договору, оскільки без дотриманням ст.1056-1 ЦК України, така умова договору є нікчемною.

Виходячи з наведеного, а також досягнутих сторонами істотних умов при укладенні договору, з урахуванням фактично використаних позивачем кредитних коштів (сум заборгованості за кредитом як поточної так і простроченої), зазначеної в розрахунку кількості днів користування коштами та відсоткової ставки 36 % річних, а також, враховуючи, що згідно з умовами кредитування нарахування відсотків здійснюється на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 календарних днів на рік, відсотки за використані відповідачем кредитні кошти (кредитний ліміт) мали бути нараховані та становлять наступні суми:

За період з 18.11.2010 по 31.03.2015 включно, банком нараховано відсотків, правильність нарахування яких у суду не викликає сумнівів, заборгованість за якими становить у сумі 3153,00 грн.

За період з 01.04.2015 по 31.10.2019: (1057,57 грн. заборгованість за кредитом : 360 днів х 1655 день/днів (фактична кількість днів користування кредитними коштами) х 36 % (відсоткова ставка визначна сторонами при укладенні договору) = 1750,28 грн.

Таким чином, сума заборгованості за процентами становить 4903,28 грн., з яких: заборгованість за процентами нарахована банком за період з 18.11.2010 по 31.03.2015 включно в сумі 3153,00 грн. + перераховані судом проценти за період з 01.04.2015 по 31.10.2019 в сумі 1750,28 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині нарахованої неустойки, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості вбачається, що за порушення грошових зобов`язань за один і той самий період позивачем нараховано як пеню так і штрафи, внаслідок чого відповідача двічі притягнуто до одного і того ж виду відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідна правова позиція Верховного суду України, викладена в постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

З цього приводу у задоволені вимог банку про стягнення з відповідача нарахованої заборгованості за пенею в сумі 1700,00 грн. слід відмовити.

Заявлені позовні вимоги в частині сплати штрафів також підлягають частковому задоволенню, а саме відповідач має сплатити позивачу штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 гривень - фіксована частина та 298,04 грн. - процентна складова, враховуючи наступний розрахунок: (1057,57 грн. + 4903,28 грн.) х 5% = 298,04 грн.).

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме відповідач має сплатити позивачу заборгованість за кредитом - 1057,57 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 4903,28 грн., а також штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 298,04 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору підлягають також частковому задоволенню. Так, ціна позову 11322,33 грн.; задоволено повні вимоги в сумі 6758,89 грн. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., а тому підлягає відшкодуванню з відповідача судовий збір в розмірі пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 1254 грн. 79 коп. (2102 х 6758,89 / 11322,33).

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.526, ч.1 ст.549, ч.1 ст.1054 ЦК України ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Бориспільським РВ Управління ДМС України в Київській області 03.10.2013 року, на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором у розмірі 6758 (шість тисяч сімсот п`ятдесят вісім) гривень 89 копійок, а також частину витрат на оплату судового збору у розмірі 1254 (одна тисяча двісті п`ятдесят чотири) гривні 79 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст заочного рішення складено 13 травня 2020 року.

Суддя В.В.Журавський