Ухвала суду № 89217965, 07.05.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7260/20

Провадження № 1-кс/234/3226/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

07 травня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

слідчого судді Данелюк О.М.,

при секретарі Антоненко О.В.,

за участю прокурора Сергєєва А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Соколова Р.Г.,

розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Дрозда А.М., яке погоджено прокурором третього відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області Сергєєвим А.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, який має вищу освіту, одруженого, працюючого на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Центрального ВП ГУНП Донецькій області, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого та постійно проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2020 року до суду надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Дрозда А.М., яке погоджено прокурором третього відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області Сергєєвим А.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР у м. Краматорську проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16.04.2020за № 42020050000000161, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом ГУНП в Донецькій області №425 о/с від 29.12.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, майор поліції.

Перебуваючи на вказаній посаді в спеціальному званні майор поліції, відповідно ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» №3781-XII від 23.12.1993, ОСОБА_1 являється працівником правоохоронного органу, та здійснюючи функції представника влади, тобто будучи службовою особою в силу статей 3, 7, 18 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон) №580-VIII від 02.07.2015, маючи обов`язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини, а згідно вимог ст.23 Закону володіючи повноваженнями здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального та адміністративного правопорушення.

Так, 28.03.2020 (більш точний час під час досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_1 разом із старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, капітаном поліції ОСОБА_3 М ОСОБА_4 , отримали повідомлення від ОСОБА_5 про вчинення крадіжки мобільного телефону ОСОБА_6 .

Ввечері, цього ж дня (більш точний час під час досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_1 та ОСОБА_7 прибули до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час розмови із ОСОБА_6 , у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 виник умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , як у особи, яка можливо вчинила кримінально каране діяння.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_7 , діючи умисно групою осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, достовірно розуміючи протиправний характер своїх дій висунули ОСОБА_6 вимогу про надання неправомірної вигоди у сумі 20000 гривень, за непритягнення до кримінальної відповідальності.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди, 27.04.2020 приблизно о 09год. 20хв. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_7 , перебуваючи в будівлі Центрального ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 87, знову висунули вимогу ОСОБА_6 про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі 20000 гривень.

05.05.2020 близько 13:00год., продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 разом із ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік від будівлі Центрального ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 87, знову висунули вимогу ОСОБА_6 про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі 20000 гривень. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 повідомили про наявність у них інформації про вчинення останнім іншої крадіжки та задля уникнення кримінальної відповідальності, необхідно якомога швидше надати ним обумовлені раніше грошові кошти. ОСОБА_6 повідомив, що дані грошові кошти є в його брата в смт. Розівка Запорізької області.

Після цього ОСОБА_1 разом із ОСОБА_7 висунули вимогу їхати із ними до смт. Розівка Запорізької області за вищезазначеними грошовими коштами.

В цей же день, 05.05.2020, близько 15:40год. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 рушили до смт. Розівка Запорізької області на автомобілі Skoda Superb, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 .

В цей же день, 05.05.2020, близько 16:50год. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , перебуваючи біля буд.1 по вул. Миру смт. Розівки Запорізької області в автомобілі Skoda Superb, реєстраційний номер НОМЕР_1 , діючи умисно групою осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, достовірно розуміючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, отримали неправомірну вигоду для себе від ОСОБА_6 у розмірі 20000 гривень за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки та направились до м. Маріуполь Донецької області, де були затримані слідчими ТУ ДБР у м. Краматорську в порядку ст.208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, що вчинено групою осіб та поєднано з вимаганням неправомірної вигоди.

05.05.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України, 06.05.2020 останньому у визначеному ст.278 КПК України порядку здійснено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Діяння ОСОБА_1 кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколами допиту свідка ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 ;

- протоколом обшуку автомобіля Skoda Superb, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- матеріалами виконаних доручень;

- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій;

- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Зважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказаний запобіжний захід застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Аналізуючи матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:

1. ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Крім того, сторона обвинувачення бере до уваги факт намагання ОСОБА_1 зникнення з місця вчинення злочину та уникнення його затримання.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, стороною обвинувачення вживаються всі заходи, направлені на збирання доказів вчинення злочину, у тому числі речей та документів.

Підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, використовуючи своє становище, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п.2 ч.1 ст.177 КПК України, – знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3. ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Крім того, на теперішній час проводяться слідчі та оперативні заходи на встановлення інших свідків злочинної діяльності ОСОБА_1 .

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на кримінальне правопорушення – злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та його особу існують ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Висновок про наявність вказаних ризиків зроблено виходячи з наступних обставин, які містяться в матеріалах кримінального провадження:

- ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, а згідно примітки до ст.45 КК України даний злочин є корупційним;

-не дивлячись на те, що ОСОБА_1 фактично був затриманий на місці вчинення злочину, він своєї вини у вчиненні вказаного злочину не визнав;

З огляду на ці обставини запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою неможливо.

Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та наявність ризиків, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою для запобігання цим ризикам є недостатнім, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що йому загрожує, вік, стан здоров`я та майновий стан, його репутацію, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам реалізувати ризики, що існують.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити та обрати у відношенні підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник просив відмовити в задоволенні клопотання, вказуючи про недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри його підзахисному, та застосувати до ОСОБА_1 будь-який інший більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів – підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч.3 ст.368 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Судом встановлено, що 06.05.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Щодо доводів захисників про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо доводів захисників про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється, обвинувачується, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне корупційне правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 03.07.2020 включно.

Враховуючи, що підозрюваний був затриманий в порядку ст.208 КПК України, строк його знаходження під вартою треба обчислювати з дня затримання, тобто з 05.05.2020 року.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частино четвертою цієї статті. Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, характеризуючи особу данні, вважає за необхідне визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 84080 (вісімдесяти сорока тисяч вісімдесяти)грн.

Керуючись ст.ст.7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Дрозда А.М., яке погоджено прокурором третього відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області Сергєєвим А.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк 60 днів.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 днів з дня затримання, тобто з 05.05.2020 року й до 03.07.2020 року, включно.

На підставі ч.4 ст.182 КПК України визначити ОСОБА_1 , заставу 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 84080 (вісімдесяти сорока тисяч вісімдесяти) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні реквізити: отримувач коштів – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, розрахунок отримувача: НОМЕР_2 , Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ 26288796).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_1 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) не відлучатись із Донецької області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

3) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд з України.

Роз`яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_1 ,будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

На ухвалу судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя Краматорського

міського суду О.М. Данелюк