Ухвала суду № 89214912, 14.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

14 травня 2020 р. Справа № 520/6023/2020

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1. Визнати противоправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №2040/6213/18 в частині виплати загальної заборгованості невиплаченої пенсії за період з 27 грудня 2017 року по 20 травня 2019 року. 2. Визнати противоправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів в зв`язку із порушення встановлених строків виплати загальної заборгованості невиплаченої пенсії за період з 27 грудня 2017 року по 20 травня 2019 року.

3. Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, виплати ОСОБА_1 загальну заборгованість невиплаченої пенсії за період з 27 грудня 2017 року по 20 травня 2019 року в сумі 61741,24 гри. (Шістдесят одна тисяча сімсот шістдесят одна грн. 24 коп.) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №2040/6213/18, однією сумою.

4. Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в зв`язку із порушення встановлених строків виплати загальної заборгованості невиплаченої пенсії за період з 27 грудня 2017 року по 20 травня 2019 року на дату виплати основної суми боргу, однією сумою.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання судового рішення по справі від 17.02.2019 №2040/6213/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії позивачу була перерахована пенсія в бік збільшення, проте після перерахунку не виплачена заборгованість пенсії яка складає 61741,24 грн. за період з січня 2018 року по травень 2019 року.

Не погодившись із діями відповідача щодо не нарахуванні та не виплати заборгованості за період з січня 2018 року по травень 2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 4 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що постановою Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 по справі №520/6023/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не перерахунку не вірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 02 січня 2018 року в розмірі який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі зазначеному в довідках військової частини А 0501 № 10/491 від 29 травня 2018 року і фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України № 305/390 від 05 червня 2018 року про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії підполковнику ОСОБА_1 виданих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року №820/741/18 та не здійснення виплат сум перерахунку, починаючи з 02 січня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 02 січня 2018 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі зазначеному в довідках військової частини А 0501 № 10/491 від 29 травня 2018 року і фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України № 305/390 від 05 червня 2018 року про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії підполковнику ОСОБА_1 виданих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року № 820/741/18 та здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 02 січня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 20.05.2019 року.

Про наявність вказаного рішення у позовній заяві зазначив і позивач.

Суд зазначає, що у даній справі, предметом спору є правомірність дій відповідача під час виконання рішення суду. При цьому, вказані дії, як встановлено з матеріалів позову, стосуються невиконання саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2019 року по справі №520/6023/2020.

Відтак, спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2019 року по справі №520/6023/2020, що набрало законної сили.

При цьому, позивач у своїй позовній заяві та в своїх позовних вимогах безпосередньо зазначає, що передумовою виникнення даного позову є невиконання відповідачем рішення суду.

Частина 1 статті 382 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-2 ст. 267 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).

З аналізу норм статей 382-383 КАС України, вбачається виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ).

З огляду на викладене, суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, 383), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Таким чином, проаналізувавши предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на належне виконання інших судових рішень.

Отже, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту визнання протиправними дій відповідача під час виконання рішень судів по суті є способом виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2019 року по справі №520/6023/2020.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судових рішень, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Вищевказані висновки узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, якими вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, через що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 170 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що вказані питання щодо правомірності рішень, дій або бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду можуть бути заявлені позивачем в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.