Ухвала суду № 89212112, 14.05.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"14" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1289/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

розглянувши заяву акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову (вх.№ 2-1304/20 від 12.05.2020р.)

по справі № 916/1289/20

за позовом акціонерного товариства «Райффазейн Банк Аваль» (01011, м.Київ, вул. Лєскова, буд.9, код ЄДРПОУ 14305909; адреса для листування: 73003, м.Херсон, проспект Ушакова, буд.53)

до відповідача 1 - фізичної особи - підприємця Арабаджи Віталія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача 2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

про стягнення 102 707,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020р. акціонерне товариство «Райффазейн Банк Аваль» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Арабаджи Віталія Сергійовича, ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з солідарно з відповідачів 102 707,32 грн. заборгованості, у тому числі: 88 343,78 грн. - заборгованості за кредитом та 14 363,54 грн. - заборгованості за відсотками, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачами умов укладеного між сторонами кредитного договору №011/0022/401632 від 16.05.2018р. та договору поруки № 119766/0022/328351 від 16.05.2018р. в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду, позивачем - АТ «Райффазейн Банк Аваль» до Господарського суду Одеської області було подано заяву про забезпечення позову (вх.№ 2-1304/20), відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 , а саме на: громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою : АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48583674 від 09.09.2019р.

В обґрунтування заяви, позивач посилається на те, що станом на 18.02.2020р. заборгованість ФОП Арабаджи Віталія Сергійовича за кредитним договором №011/0022/401632 від 16.05.2018р. становить 102 707,32 грн.

Так, позивач зазначає, що дії ФОП Арабаджи Віталія Сергійовича свідчать про його намір уникнути від сплати кредитної заборгованості та заборгованість за кредитним договором є суттєвою, а обставини, що породили виникнення заборгованості вказують на неплатоспроможність боржника (він не виконує взяті на себе боргові зобов`язання), у зв`язку з чим вважає, що існують всі підстави для забезпечення позову, шляхом накладання арешту на додаткове майно позичальника.

Разом з тим, позивач вважає, що накладання арешту на дане нерухоме майно стане стимулюванням щодо виконання боргових зобов`язань перед Банком та гарантією виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно зі статтями 73, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому, суд зазначає, що достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

З огляду на предмет спору у даній справі та заходи забезпечення позову, які позивач просить вжити, звертаючись із даною заявою про забезпечення позову, позивач повинен довести, що, як наявне у відповідача нерухоме майно можуть зникнути або зменшитись в результаті об`єктивних (незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов`язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідачів тощо) або суб`єктивних (вчинення відповідачами умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення виконання зобов`язань за спірним договором) причин.

Так, позивач в своїй заяві зазначає, що дії ФОП Арабаджи Віталія Сергійовича свідчать про його намір уникнути від сплати кредитної заборгованості та заборгованість за кредитним договором є суттєвою, а обставини, що породили виникнення заборгованості вказують на неплатоспроможність боржника (він не виконує взяті на себе боргові зобов`язання), у зв`язку з чим вважає, що існують всі підстави для забезпечення позову, шляхом накладання арешту на додаткове майно позичальника.

Разом з тим, суд зазначає, що визначені заявником обставини щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, як то: не погашення заборгованості відповідачем та заборгованості по відсоткам за кредитним договором №011/0022/401632 від 16.05.2018р., судом не приймаються до уваги, оскільки, обставини щодо належності виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором є предметом позову у даній справі, а факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань не є встановленим та підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та не може свідчити про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову в майбутньому.

При цьому, АТ «Райффазейн Банк Аваль» в обґрунтування своєї позиції не надало жодного належного та допустимого доказу для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно ОСОБА_1

Також, в своїй заяві позивач зазначає, що накладання арешту на нерухоме майно відповідача стане стимулюванням щодо виконання боргових зобов`язань перед банком та гарантією виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, суд, також не приймає до уваги зазначені посилання АТ «Райффазейн Банк Аваль» , оскільки ГПК України не передбачено вжиття заходів забезпечення позову як механізму стимулювання боржника до виконання грошових зобов`язань.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви АТ «Райффазейн Банк Аваль» , оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому у разі невжиття таких заходів.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви акціонерного товариства «Райффазейн Банк Аваль» про забезпечення позову (вх.№ 2-1304/20 від 12.05.2020р.) у справі №916/1289/20 - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 14.05.2020 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Ю.І. Мостепаненко