Ухвала суду № 89203136, 08.05.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3510/19

Провадження № 1-кп/727/71/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судового засідання Ільчука М.В.

учасників судового провадження:

- прокурора Дуць О.П.

- обвинуваченого ОСОБА_1 і в його інтересах захисника Котович Ю.;

- обвинуваченого ОСОБА_2 і в його інтересах захисника Бербенюка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотанням про продовження застосованого судом запобіжного заходу, в рамках кримінального провадження № 12019260040000209 від 20.01.2019 року, відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12019260040000209 від 20.01.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Прокурором Калинчук М. в суд подано клопотання про продовження терміну дії застосованого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою

Доводи клопотання озвученого в судовому засіданні прокурором Дуць О.П., мотивовані тим, що ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України. Прокурор, вважає доведеними обставини кримінального правопорушення встановлені органом досудового розслідування, а також і те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, зокрема - вчинення ОСОБА_1 нового злочину, у разі перебування на волі; ризик переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує; ризик впливу на потерпілого та переховування від суду. Просить, в установленому законом порядку, зважаючи на відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, продовжити термін дії, застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1 строком на 60 діб, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, визначеному судом.

Сторона захисту, захисник Котович Ю. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання прокурора не заперечували. Обвинувачений ОСОБА_2 і в його інтересах захисник Бербенюк М.В. вирішення клопотання прокурора віднесли на розсуд суду.

Заслухавши доводи клопотання, думку учасників процесу, суд зважає на наступне.

Судом установлено, що на підставі ухвали слідчого судді від 31.01.2019 року, під час досудового розслідування кримінального було застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

27.03.2019 року судом до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, з застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави.

В установленому законом порядку, запобіжний захід обраний ОСОБА_1 було продовжено; термін його дії спливає 15.05.2020р. Судовий розгляд справи не завершено, не допитаний обвинувачений ОСОБА_1 , не вирішено ряд клопотань.

Статтею 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються, продовжуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: ризики: - переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватими у вчиненні злочину; враховується і ризик вчинення ОСОБА_1 перебуваючи на волі нових кримінальних правопорушень. З врахуванням вказаних ризиків, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутності в нього міцних соціальних зв`язків, а саме постійного зареєстрованого місця проживання, те, що останній не працює, суд вважає, що слід продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до 60 діб., який не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою за наявності передумов регламентованих пп. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуються вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, зокрема в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. п. 79….зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно, воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти…

Тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Рішенням, у справі «Москаленко проти України» визначено, що тримання особи під вартою, завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги.

Разом з цим, суд, виходячи з вимог ч.3 ст. 183 КПК України, якою визначено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. Застосування альтернативного запобіжного заходу при вирішенні питання щодо обрання (продовження) запобіжних заходів визначена і практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішення в справі «Марченко проти України», яким визначено, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Визначаючи розмір застави, відповідно до абзацу другого ст. 182 КПК України, суд бере до уваги обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_1 його матеріальний стан, та вважає за необхідне визначити розмір застави - 150.000 грн. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок НОМЕР_1 . Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу прокурора і суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 176-178, 183, 193-194, 199, 331, 376 КПК України, суд УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження терміну дії, застосованого запобіжного заходу до ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України - задовольнити

Продовжити, застосований судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України на строк до 60 діб - до 07 липня 2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150.000 грн. (сто п`ятдесят тисяч грн..), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 548201720355279001000008745.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною першою вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання, утримуватись від спілкування з потерпілим. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07.07.2020 року.

При цьому, роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)», негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора.

Секретарю судового засідання Ільчуку М.В. вручити копію даної ухвали стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити для виконання до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор (33).

Ухвала підлягає оскарженню в термін семи діб з моменту проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці

Суддя Слободян Г.М.