Ухвала суду № 89202925, 13.05.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/479/18

Номер провадження 1-кп/573/6/20

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Замченко А.О.,

суддів - Терещенко О.І., Черкашиної М.С.,

з участю секретаря - Сітало Ю.С.,

прокурора - Тимошенка Є.І.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Ковальової О.М., Щербак С.В.,

представника - Семиволоса В.В.,

перекладача - Галич О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля клопотання прокурора Тимошенка Є.І. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, та про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Білопільського районного суду Сумської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

13 травня 2020 року прокурор Тимошенко Є.І. заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може незаконно впливати на обвинуваченого ОСОБА_1 , а також на потерпілих і свідків. Оскільки останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ст. ст. 185, 186 КК України, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але на шлях виправлення не став і продовжив вчиняти нові умисні злочини проти власності, а тому перебуваючи на свободі може продовжити свою злочинну діяльність або, побоюючись тяжкості покарання за вчинені діяння, може переховуватися від суду, має не зняту та не погашену судимість, а тому існує ризик вчинення останнім інших тяжких кримінальних правопорушень. ОСОБА_2 не має сталих соціальних зв`язків, а саме: сім`ї, малолітніх дітей. Будучи особою працездатного віку обвинувачений упродовж тривалого часу ніде не працює, не має постійного джерела доходів, за місцем проживання характеризується негативно. Під час вчинення кримінального правопорушення йому було байдуже, чи є його дії помітними для інших осіб, які тілесні ушкодження він завдав потерпілій та які наслідки від його дій настануть, вів себе особливо цинічно, погрожував потерпілій тим, що підпалить легкозаймисту речовину, яку попередньо вилив на потерпілу, принижував її честь і гідність, змусивши при цьому останню зняти частину одягу та перебувати в нижній білизні, наносив удари. Наявність наведених ризиків свідчить про те, що лише продовження застосування відносно ОСОБА_2 найбільш тяжкого запобіжного заходу здатне припинити його подальшу злочинну поведінку і повністю забезпечити виконання покладених на нього обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження.

На даний час ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.

Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків на обвинуваченого: не відлучатися з м. Білопілля, в якому він зареєстрований, без дозволу прокурора або суду; повідомляти їх про зміну свого місця проживання та /або місця перебування; утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 , потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і свідками в даному кримінальному провадженні. Клопотання мотивовано тим, що один із злочинів, які вчинив ОСОБА_1 , відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання строком до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На даний час продовжує існувати ризик, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, які проживають у м. Білопіллі та Білопільському районі і, таким чином, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім цього, ОСОБА_1 зможе вчиняти інші злочини, тим самим не припинить своєї злочинної діяльності, може переховуватися від суду, що не забезпечить належної поведінки останнього під час судового розгляду провадження, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов`язків під час судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Щербак С.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ковальова О.М. не заперечували проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання.

Представник Семиволос В.В. при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали в межах заявленого клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

З огляду на положення ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ст. 194 КПК України).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що в розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки із суспільством.

Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, не має постійного місця проживання, роботи, раніше засуджувався за вчинення тяжких злочинів проти власності, а також приймаючи до уваги підвищену ступінь суспільної небезпечності злочинів, які ставляться останньому в вину та існування обґрунтованих ризиків, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти тиск на потерпілих, свідків, враховуючи ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді не завершено, зокрема, ще не допитані потерпілі, свідки, обвинувачений ОСОБА_1 , не досліджені докази, а тому суд вважає, що останньому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доказів, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу на більш м`який або його скасування на даний час суду не надано. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Щербак С.В. щодо обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки в останнього відсутнє постійне місце роботи, легальні джерела для існування, сталі соціальні зв`язки на території Білопільського району.

При цьому суд також враховує, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 неоднократно зазначав, що будинок у АДРЕСА_1 , згорів. Доказів того, що останній має постійне місце проживання на території Білопільського району, суду надано не було, а тому суд позбавлений можливості застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд також вважає, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження необхідність продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання, враховуючи, що на даний час продовжує існувати ризик, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню, зможе вчиняти інші злочини, тим самим не припинить своєї злочинної діяльності, може переховуватися від суду, що не забезпечить належної поведінки останнього під час судового розгляду провадження. Саме такий запобіжний захід забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов`язків. При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи.

Враховуючи, що судове провадження не завершено, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та особистого зобов`язання не зменшилися та продовжують існувати, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179, 194, 331, 372 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Щербак Світлани Володимирівни про зміну раніше обраного запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ромської національності, громадянину України, уродженцю Донецької області , м . Дзержинськ, мешканцю АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 11 липня 2020 року включно з утриманням його в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українцю, громадянину України, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_3 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці до 12 липня 2020 року включно та покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований, а саме: АДРЕСА_3 , без дозволу прокурора або суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 , потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом 7 діб з дня оголошення.

Головуючий суддя -

Судді -