Ухвала суду № 89195968, 12.05.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 220/438/16-к

Провадження № 1-кп/265/46/20

У Х В А Л А

12 травня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І.Г.,

суддів Гноєвого С.С., Шиян В.В.

за участю секретаря судового засідання Муратової Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката Бодягіна І.Б., заявленого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 по кримінальному провадженню внесеному 09 серпня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050000000474 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іскра Великоновосілківського району Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого юрисконсультом ПП «Скіф», інваліда 2 групи, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 206, ч.2 ст.146 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Смирнова Д.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Бодягіна І.Б.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілих Лукашкова В.О.,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_1 органами досудового розслідування обвинувачується в тому, що 18.05.2014 року приблизно о 15.00 годині, більш точний час в ході слідства не встановлено, ОСОБА_1 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з трьома невстановленими особами, одягнутих у одяг чорного кольору, масках на обличчях та з предметами схожими на автомати, маючи намір на незаконне викрадення ОСОБА_4 та незаконне позбавлення його волі на автомобілі «ACURA MDX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованому на ПП «Скіф» (ЄДРПОУ 30844654), яким фактично користувався єдиний засновник цього підприємства ОСОБА_1 , прибули до помешкання ОСОБА_4 , розташованого за адресою АДРЕСА_3 надалі озброєні особи без дозволу власника помешкання перетнули територію домоволодіння через паркан, відкрили хвіртку, через яку на подвір`я також увійшов ОСОБА_1 . Після цього, ОСОБА_1 разом із трьома озброєними автоматами та в масках особами без дозволу увірвався у дім, де перебував ОСОБА_4 , якому в той же час пластиковими затяжними хомутами ззаду зв`язали руки та виклали претензії у його зв`язках із сепаратистами. Після цього, ОСОБА_1 та троє озброєних осіб вивели ОСОБА_4 на вулицю та посадили на заднє сидіння автомобілю «ACURA MDX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , де одягли на його голову маску, тим самим позбавивши можливості спостерігати за подіями навколо. В подальшому ОСОБА_4 на вищевказаному автомобілі, за кермом якого сидів ОСОБА_1 та у супроводі трьох озброєних осіб, відвезли до господарських приміщень ПП «Скіф», розташованого за адресою: АДРЕСА_5, де в одному із підвальних приміщень із зв`язаними руками утримували на протязі приблизно 2-х годин, тим самим його помістили в таке місце де він знаходитись не бажає, та яке він не може вільно залишити та самостійно керувати своїм переміщенням в просторі, при цьому ОСОБА_1 та невідомі особи висловлювали загрози заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Після цього, ОСОБА_4 знову на автомобілі «ACURA MDX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та у супроводі трьох озброєних осіб в масках, відвезли до блок-посту, який був розташований біля лісосмуги с. Золота Нива Великоновосілківського району Донецької області, де також незаконно утримували без його волі близько 2-х годин без будь-яких пояснень. Надалі, ОСОБА_4 на тому ж автомобілі та в присутності тих же осіб, в тому числі і ОСОБА_1 знову відвезли у підвал господарських приміщень ПП «Скіф» за вищевказаною адресою, де останнього без його волі утримували ще декілька годин з перев`язаними руками. Після цього, приблизно о 23 годині ОСОБА_4 з маскою на голові, що перешкоджала його зору та зв`язаними руками невстановлені озброєні особи відвели до центральної площі смт. Велика Новосілка, де зняли маску, розв`язали руки та відпустили.

Кримінальна відповідальність за вказаний злочин передбачена ч. 2 ст.146 КК України, а саме за незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинені за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням зброї, здійснюване протягом тривалого часу.

Крім того, приблизно в період з 05.06.2014 року по 31.07.2014 року ОСОБА_1 маючі намір у власних цілях протидіяти законній господарській діяльності ТОВ «Торгівельний Будинок «Добробут» (ЄДРПОУ 30739312) неодноразово (не менше 7 разів) зі свого мобільного телефону - НОМЕР_2 телефонував засновнику та фактичному керівнику вищевказаного підприємства ОСОБА_2 , та примусово наполягав всі питання щодо ведення господарської діяльності підприємства, а саме укладання будь-яких угод, здійснення підбору контрагентів для подальшої реалізації всій продукції підприємства, вирішення питань щодо руху коштів по рахунках, а також вирішення інших фінансових питань погоджувати з ним та терміново з`явитися до нього для обговорення цих питань. При цьому, ОСОБА_1 при розмові посилався на допомогу озброєних осіб з добровольчого батальйону «Донбас», тим самим погрожуючи насильством у разі невиконання його умов.

В цей же проміжок часу, ОСОБА_1 згідно розпоряджень голови райдержадміністрації Великоновосілківського району № 41рк від 09.07.2014 та № 52рк від 30.07.2014 був призначений на керівну посаду виконуючого обов`язки першого заступника голови райдержадміністрації, тобто в період часу з 10.07.2014 по 22.08.2014 був службовою особою та здійснював функції представника влади та місцевого самоврядування, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Приблизно в кінці липня 2014 року, ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на протидію законній господарській діяльності ТОВ «Торгівельний Будинок «Добробут» (ЄДРПОУ 30739312) надав усну вказівку підпорядкованому йому загону місцевої самооборони у складі ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13 , одягнутих у камуфляжну форму і балаклави та маючи при собі предмет схожий на пістолет, а також представникам виконавчої служби - заступнику начальника відділу Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Періг С.М., державному виконавцю відділу Пуценко С.Б. та дільничному інспектору міліції Великоновосілківського РВ ГУМВС України в Донецькій області Потурвай А. М., здійснити виїзд до будівлі господарства ТОВ «ТБ «Добробут», розташованого за вищевказаною адресою: АДРЕСА_6, з метою перешкоджання господарській діяльності підприємства та доставляння до нього ОСОБА_2 , при цьому ніяких письмових розпоряджень як керівник райдержадміністрації не надавав.

В свою чергу вищевказані представники самооборони району, представники виконавчої служби та дільничний інспектор міліції, виконуючи усні незаконні вказівки ОСОБА_1 , знаходячись біля будівлі господарства, без будь-яких законних підстав заблокували роботу підприємства, провели огляд всіх приміщень, тим самим обмежили робітників підприємства займатися своєю повсякденною роботою, пов`язаною з діяльністю підприємства ТОВ «ТБ «Добробут», а саме перешкоджали нормальній її діяльності.

В цей же день, вказані особи також за усною вказівкою ОСОБА_1 відвідали місце проживання засновника ТОВ «ТБ «Добробут» ОСОБА_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_4 , з метою його доставлення до ОСОБА_1 , однак ОСОБА_2 дома не було.

Після чого, ОСОБА_2 , побоюючись погроз з боку ОСОБА_1 та невстановлених осіб, був вимушений покинути керівництво підприємством та виїхати за межі Донецької області.

Кримінальна відповідальність за вказаний злочин передбачена ч. 1 ст.206 КК України, а саме за протидію законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим.

Захисник, обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Бодягін І.Б. звернувся до суду із письмовим клопотанням, яке підтримав під час судового розгляду справи про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за епізодами скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.146 КК України відносно потерпілого ОСОБА_4 , яке мало місце 18.05.2014 року, а також за епізодом скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.206 КК України відносно потерпілого ОСОБА_2 , яке мало місце 05.06.2014 року, оскільки минули строки притягнення до кримінальної відповідальності, визначені ст.49 КК України, і обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вказані злочини та кримінальне провадження в даній частині підлягає закриттю.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника щодо звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.146 ч.2, 206 ч.1 КК України та закриття відносно нього кримінального провадження в даній частині, в зв`язку закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор підтримав клопотання захисника та обвинуваченого щодо закриття провадження у справі та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за злочині, передбачені ст.ст.146 ч.2, 206 ч.1 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Суд роз`яснив обвинуваченому наслідки закриття провадження, а саме, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності є нереабілітуючою підставою, з чим останній був згоден та підтримав клопотання.

Потерпілий ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився, надавав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутністю.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представник потерпілих Лукашков В.О . залишили вирішення даного питання на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із роз`яснень, які містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до дня набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Згідно ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Дані підстави кореспондуються також зі ст.44 КК України.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 206 КК України, а саме протидія законній господарській діяльності, яке відбулося 05.06.2014 року та вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, а саме незаконне позбавлення волі та викрадення людини, яке відбулося 18.05.2014 року.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання, в тому числі у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян; злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Згідно ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

п.1 два роки, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

п.3 п`ять років, у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, за епізодом ч.1 ст. 206 КК України - 05.06.2014 року, за епізодом ч. 2 ст.146 КК України - 18.05.2014 року, що учасниками кримінального провадження не заперечується.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні на день розгляду клопотання сторони захисту, закінчилися строки давності, передбачені п.1,3 ч.1 ст.49 КК України.

Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з огляду на те, що злочині за якими він обвинувачується є злочинами невеликої (передбачено покарання у виді штрафу від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та середньої тяжкості (передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі на строк до п`яті років), з дня вчинення ним зазначених злочинів минули строки притягнення до кримінальної відповідальності, перебіг, яких в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, колегія суддів приходить до переконання, що клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню. Обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п.1,3 ч.1 ст.49 КК України, із закриттям відносно нього кримінального провадження за ч.1 ст. 206, ч.2 ст.146 КК України.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є недопустимим.

Керуючись ст.ст. 284,288, 369-372 КПК України, ст.49 КК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.206, ч.2 ст.146 КК України, на підставі п.1,3 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.206, ч.2 ст.146 КК України, - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Судді І.Г .Мельник

С.С. Гноєвий

В.В. Шиян