
Справа № 204/1123/20
Провадження № 2/204/820/20
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
13 травня 2020 рокуКрасногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючий – суддя Книш А.В.,
секретар судового засідання Олексієнко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 35379,79 грн, яка складається з наступних складових: заборгованість за тілом кредиту – 25392,85 грн; заборгованість за нарахованими відсотками – 3093,25 грн; заборгованість за простроченими відсотками – 4970,84 грн; штраф (відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг) – 250 грн (фіксована частина) та 1672,85 грн (процентна складова), а також судових витрат у справі. В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 26 липня 2007 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 27500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. У порушення умов договору відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав. Таким чином, станом на 22 січня 2020 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 35379,79 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, а також відзив не подавав, у зв`язку із чим, суд, враховуючи згоду представника позивача, ухвалив відповідно до ст. 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.
26 липня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання заяви з базовою процентною ставкою за кредитом у розмірі 3% на місяць на залишок заборгованості (а.с.16).
Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», підписаними відповідачем, визначено: строк внесення щомісячних платежів – до 25 числа місяця, наступного за звітним; базову процентну ставку в місяць (нараховану на залишок непростроченої заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів в році) 3,0%; розмір щомісячних платежів. Також зазначеною довідкою передбачена комісія за несвоєчасне погашення заборгованості – 1% від загальної суми заборгованості, але не менше 10 грн / 2$ на місяць; процентна ставка (на місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування – 4,5% (а.с.17).
Однак, зазначені умови договору відповідач належним чином не виконав у зв`язку з чим, згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача станом на 22 січня 2020 року становить 35379,79 грн, яка складається з:
- заборгованість за тілом кредиту – 25392,85 грн;
- заборгованість за нарахованими відсотками – 3093,25 грн;
- заборгованість за простроченими відсотками – 4970,84 грн;
- штраф (відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг) – 250 грн (фіксована частина) та 1672,85 грн (процентна складова).
За вимогами статей 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Частиною другою ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з цим вирішуючи позовні вимоги про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 26 липня 2007 року та у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за штрафами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 26 липня 2007 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (26 липня 2007 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (21 лютого 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятливий для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, який міститься в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, а тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26 липня 2007 року шляхом підписання заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафами слід відмовити.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 33456,94 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту у розмірі 25392,85 грн, заборгованість за нарахованими відсотками – 3093,25 грн, заборгованість за простроченими відсотками – 4970,84 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1987,76 грн (2102*33456,94/35379,79).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 26 липня 2007 року, яка виникла станом на 22 січня 2020 року та складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25392,85 грн, заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 3093,25 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 4970,84 грн, а всього 33456 (тридцять три тисячі чотириста п`ятдесят шість) гривень 94 (дев`яносто чотири) копійки.
У задоволенні решти позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерноготовариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1987 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення та апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний код 14360570.
Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий:
Судове рішення № 89193085, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 13.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 204/1123/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: