Ухвала суду № 89187114, 12.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2020 року м. Київ № 640/9324/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши позовну заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (01014, м. Київ, бульв. Дружби Народів, 3) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині невключення до нього позивача;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) № 030-09509-190215 "Зростаючий" у доларах США від 19.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (у межах гарантованої суми відшкодування - 200000,00 грн).

Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позивачем до позовної заяви додано клопотання (заяву) про поновлення строку звернення до суду, у якому остання просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду. Мотивуючи заявлене клопотання, позивач зазначив, що застосовуючи строки у межах спірних правовідносин, слід звернути увагу, що вимагати отримання гарантованої суми відшкодування - є конституційним правом вкладника. Вважає, що оспорювана бездіяльність має триваючий характер, а також звертає увагу на відсутність доказів, які б вказували, що станом на момент формування відповідачем переліку вкладників, позивач була повідомлена про невключення останньої до такого переліку з тих чи інших причин. Наголошує на тому, що вкладник банка розраховує, що саме орган влади буде діяти законно, і в даному випадку Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не визначено обов`язку для отримання відшкодування за вкладом на підставі індивідуальної заяви. Стверджує, що про існування повідомлення про нікчемність правочину від 23.09.2015 позивачеві стало відомо лише після отримання відповіді відповідача на адвокатський запит, а саме: 16.04.2020.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Указані норми пов`язують початок перебігу строку звернення до суду з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

На офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет опубліковано оголошення про те, що з 11.06.2015 ПАТ "Дельта Банк" починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03.03.2015 включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.02.2017 №619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" до 04.10.2019. Цим рішенням також продовжено повноваження ліквідатора Кадирова В.В. на відповідний період.

У позовній заяві позивач не заперечує, що останній було відомо як про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк", так і про початок процедури ліквідації вказаного банку. Крім того, указані обставини є загальновідомими, позаяк про існування останніх було відомо з джерел засобів масової інформації та мережі Інтернет.

Крім того, висновок позивача про триваюче порушення її прав оспорюваною бездіяльністю, на переконання суду, є необґрунтованим, оскільки перелік вкладників, кошти яких підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є складеним, а відсутність у вказаному переліку позивача - жодним чином не свідчить про триваючу бездіяльність відповідача та жодного доказу такої триваючої бездіяльності суду не надано.

Позивач вказує, що лише 16.04.2020 останній стало відомо про існування повідомлення про нікчемність правочину від 23.09.2015 № 8821/1100.

Разом з тим, вказані обставини свідчать про намір позивача створити видимість початку перебігу строку звернення до суду з даним позовом, оскільки з відповіді відповідача на адвокатський запит від 09.04.2020 № 1227 вбачається, що останній направляв на адресу позивача зазначене повідомлення рекомендованим листом.

Суд акцентує увагу на тому, що у будь-якому випадку з моменту запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" до моменту звернення до суду з даним позовом минуло п`ять років, при цьому, матеріали позовної заяви не містять жодного доказу вжиття позивачем заходів на відновлення її порушеного, на її думку, права.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга стаття 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вивчивши зазначені у клопотанні (заяві) підстави пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що вказані підстави не є поважними та позивачем не надано належних доказів на їх підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали (протягом строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів на її підтвердження.

Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали (протягом строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктами 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Катющенко