Рішення № 89186192, 13.05.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1319/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.03.2020 ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 , позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач/ в якій просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , подвійного стажу за період роботи з 19.01.1995 по 06.06.2003 на посаді молодшої медичної сестри реанімаційно-анестезіологічного відділення в подвійному розмірі;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок подвійного стажу роботи відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням сектору з питань призначення та перерахунків пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області №5 від 20.06.2019 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Указане рішення прийнято у зв`язку з тим, що позивачу не нараховано подвійний розмір стажу за період роботи у реанімаційному відділенні в Шахтарській центральній міській лікарні за період з 19.01.1995 по 06.06.2003. Водночас позивач стверджує, що відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" стаж позивача за період з 19.01.1995 по 06.06.2003 повинен зараховуватися у подвійному розмірі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1319/20; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.04.2020.

26.03.2020 до суду відповідачем надано клопотання про розгляд справи без участі представника управління /а.с. 50/.

26.03.2020 до суду відповідачем надано відзив на позов в якому вказано, що позивачем на підтвердження факту того, що позивач під час роботи на посаді молодшої медичної сестри реанімаційно-анестезіологічного відділення Шахтарської центральної міської лікарні у період з 19.01.1995 по 06.06.2003 не перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення 6 років доказів подано не було. Враховуючи викладене період роботи позивача з 19.01.1995 по 06.06.2003 зараховано до загального трудового стажу в одинарному розмірі. Тому у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу відповідачем було прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком /а.с. 54-56/.

14.04.2020 відкладено судове засідання за клопотанням позивача до 12.05.2020.

28.04.2020 до суду відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

12.05.2020 до суду позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі /а.с. 95/.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2019 позивач звернулася до Великобагачанського об`єднаного УПФУ із заявою про призначення /перерахунок пенсії в якій просила призначити пенсію за віком /а.с. 32-33/.

Рішенням сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області від 20.06.2019 № 5 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого у встановленому законодавством порядку, оскільки на підставі наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, стаж, підтверджений у встановленому законодавством порядку складає лише 23 роки 9 місяців 18 днів /а.с. 44/.

Позивач не погоджуючи із діями відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 подвійного стажу за період роботи з 19.01.1995 по 06.06.2003 на посаді молодшої медичної сестри реанімаційно-анестезіологічного відділення в подвійному розмірі, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями частини четвертої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV /надалі - Закон № 1058-IV/ періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII /надалі - Закон №1788-XII/ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд зазначає, що наданим позивачем оригіналом трудової книжки та копією підтверджено, що позивач у період з 19.01.1995 по 06.06.2003 на посаді молодшої медичної сестри реанімаційно-анестезіологічного відділення Шахтарської центральної міської лікарні /а.с. 12/.

Згідно з роз`ясненням Міністерства охорони здоров`я Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України, викладених у листі від 10.09.2002 року № 10.03.67/1000 - періоди роботи працівників у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі для нарахування пенсії відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд звертає увагу на те, що рішення відповідача від 20.06.2019 № 5, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, взагалі не містить мотивів у зв`язку з якими відповідачем не зараховано позивачу до стажу у подвійному розмірі період роботи з 19.01.1995 по 06.06.2003 на посаді молодшої медичної сестри реанімаційно-анестезіологічного відділення.

Водночас у відзиві на позов відповідачем указано, що позивачем не було надано доказів на підтвердження факту того, що ОСОБА_1 під час роботи на посаді молодшої медичної сестри реанімаційно-анестезіологічного відділення Шахтарської центральної міської лікарні у період з 19.01.1995 по 06.06.2003 не перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення 6 років .

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що указані доводи не було покладено в основу рішення відповідача від 20.06.2019 № 5.

Крім того, необхідність подання доказів на підтвердження факту не перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення 6 років, для зарахування стажу роботи на посаді у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я до стажу роботи у подвійному розмірі не передбачено статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 у подвійному розмірі стажу роботи за період роботи з 19.01.1995 по 06.06.2003 на посаді молодшої медичної сестри реанімаційно-анестезіологічного відділення.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, слід також визнати протиправним та скасувати рішення сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області від 20.06.2019 № 5, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого у встановленому законодавством порядку.

Також у даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до стажу роботи позивача у подвійному розмірі період роботи з 19.01.1995 по 06.06.2003 на посаді молодшої медичної сестри реанімаційно-анестезіологічного відділення Шахтарської центральної міської лікарні.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Суд зазначає, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 позивача звільнено від сплати судового збору, з огляду на, що відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 у подвійному розмірі стажу роботи за період роботи з 19.01.1995 по 06.06.2003 на посаді молодшої медичної сестри реанімаційно-анестезіологічного відділення.

Визнати протиправним та скасувати рішення сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області від 20.06.2019 № 5.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі період роботи з 19.01.1995 по 06.06.2003 на посаді молодшої медичної сестри реанімаційно-анестезіологічного відділення Шахтарської центральної міської лікарні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення (з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя С.О. Удовіченко