Рішення № 8918082, 29.03.2010, Василівський районний суд Запорізької області

Справа №2-388

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Писаренко К.В.

за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивача адвоката ОСОБА_3

представника відповідача Безсмертної Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі ЗАТ «ЗЗРК») про стягнення моральної шкоди, суд,

ВСТАНОВИВ:

До Василівського районного суду звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 з позовом до ЗАТ «ЗЗРК». У позовній заяві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на ЗАТ «ЗЗРК» внаслідок нещасного випадку був смертельно травмований їх син ОСОБА_5, який помер в той же день. Внаслідок розслідування нещасного випадку встановлено, що причинами нещасного випадку є раптовий вивал монолітного рудного блоку внаслідок процесу відокремлення великого заколу по схованих тріщинах блокової окремості, ускладненими підвищеною серицитизацією і напливами дрібнодисперсного гематиту. Підприємство своєчасно не забезпечило своїм працівникам безпечні умови праці, в результаті чого син позивачів смертельно травмувався. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звертались із письмовими заявами до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області, про виплату страхового відшкодування матеріальної та моральної шкоди, але їм було відмовлено у задоволенні заяв. Втрата сина призвела до втрати нормальних життєвих зв'язків, втрати їх надії, втрати рідної людини, моральних страждань, що вимагає від них додаткових зусиль для організації свого життя. Тому, позивачі, як члени родини загиблого просять стягнути з ЗАТ «ЗЗРК» на свою користь по 250000 грн., а також ОСОБА_2 просить стягнути на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов за підставами, що викладені у письмовій формі.

Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала в повному обємі та просить задовольнити.

Представник позивачів адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просить задовольнити позовні вимоги за підставами, вказаними в позовній заяві.

Представник відповідача Безсмертна Т.М. проти позову заперечила та суду пояснила, що вини ЗАТ «ЗЗРК» у загибелі ОСОБА_5 немає.

Заслухавши пояснення позивачів, представників сторін, давши оцінку їм у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав:

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на ЗАТ «ЗЗРК» внаслідок нещасного випадку був смертельно травмований син позивачів - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно Свідоцтва про смерть, помер в той же день.

Згідно Акту про нещасний випадок форми Н-1 за №1 від 27 січня 2009 року, причинами нещасного випадку є раптовий вивал монолітного рудного блоку внаслідок процесу відокремлення великого заколу по схованих тріщинах блокової окремості, ускладненими підвищеною серицитизацією і напливами дрібнодисперсного гематиту. Підприємство своєчасно не забезпечило своїм працівникам безпечні умови праці, в результаті чого син позивачів смертельно травмувався. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звертались із письмовими заявами до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області, про виплату страхового відшкодування та моральної шкоди, але їм було відмовлено у задоволенні заяв.

Відповідно до вимог статей 1,3, ч.4 ст.43, ч.ч.1,2 ст.46 Конституції України, Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника.

Згідно ч.2 ст.153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або уповноважений ним орган.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5, який був зареєстрований та певний час проживав разом з ними в квартирі АДРЕСА_1.

Рішенням Конституційного Суду України за №20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року було вказано, що оскільки ст.1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України громадянам надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця), тому положення пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону №717-V про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині виключення положень про сплату моральної шкоди потерпілим за рахунок фонду є законними. Тобто, відмова страхового фонду у відшкодуванні моральної шкоди є законною, так як така шкода підлягає відшкодуванню підприємством, де працював ОСОБА_5

Відповідно до ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.

Суд вважає законним та справедливим стягнути з відповідача на користь кожного із позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в розмірі по 40000 грн. кожному та на користь ОСОБА_2 витрати за надання правової допомоги в розмірі 480 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В іншій частині позову у задоволенні слід відмовити.

Суд також стягує з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним позовним вимогам судовий збір у сумі 376 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у сумі 19 грн. 20 коп.

Судові витрати, що підлягають стягнення з позивачів суд вважає необхідним віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,84,88,209,210,212 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково:

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 40000 (сорок тисяч) грн.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в сумі 40000 грн., витрати по оплаті правової допомоги в сумі 480 грн., а всього 40480 (сорок тисяч чотириста вісімдесят) грн.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» судовий збір в доход держави в розмірі 376 грн. 40 коп.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 19 грн. 20 коп. (отримувач: Державний бюджет Василівського району 22050000, Код ЄДРПОУ 34677040, р/р 31219259700044, банк одержувача: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.А. Носик