Ухвала суду № 89177181, 06.05.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

2320/3560/12

6/707/1/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

з участю представника заявника Олененко О.В ОСОБА_1

представника стягувача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в мотивування якої зазначив, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2012 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML- F00/173/2007 від 24.07.2007 року в сумі 2 217 595.90 грн. Стягувач ПАТ «ОТП Банк» отримав виконавчі листи 10.01.2013 року та пред`явив їх до примусового виконання 05.02.2013 року. Однак виконавчі листи були втрачені. Видані стягувачу дублікати виконавчих листів 25.11.2013 року були повторно пред`явлені до примусового виконання, однак вони також були втрачені. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2016 року поновлено ПАТ «ОТП Банк» строк на пред`явлення до виконання дублікатів виконавчих листів від 07.11.2016 року з примусового виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.12.2012 року у справі № 2320/3560/2012. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2019 року було виправлено описку в рішенні Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2012 року. Зазначив, що позивач посилаючись на заяву про виправлений описки в рішенні Черкаського районного суду Черкаської області від 17.12.2012 року, фактично скористався її задоволенням для поновлення строку виконавчого документа, чим фактично проявив зловживання процесуальними правами. Вважає, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа №2320/3560/12 виданого 14.03.2019 року таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Посилаючись на ст. 432 ЦПК України, заявник просить суд: зупинити виконання за виконавчим документом виконавчого провадження №58868119 та визнати виконавчий лист № 2320/3560/12 виданий 14.03.2019 на виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2012 року, яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML- F00/173/2007 від 24.07.2007 року в сумі 2 217 595,90 грн., таким, що не підлягає виконанню, як такий що виданий помилково.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву, просив її задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у заяві.

Представник стягувача ПАТ «ОТП Банк» заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, на підставі обґрунтування, що наведені у відзиві на заяву.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, заяви про відкладення розгляду справи або розгляду справи без їх участі до суду не подавали, про причини неявки суд не повідомили.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17.12.2012 року у справі № 2320/3560/2012 задоволено позовні вимоги АТ «ОТП Банк» та стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 2217595,90 та судові витрати в сумі 3219 грн. Рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2016 року поновлено Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» строк на пред`явлення до виконання дублікатів виконавчих листів від 07.11.2016 року з примусового виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.12.2012 року у справі № 2320/3560/2012

На підставі вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист № 2320/3569/12 від 14.03.2019 року, який буд пред`явлений до виконання, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2019 року.

Крім того, постановою Черкаського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року, по справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором було постановлено додаткове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь АТ «ОТП Банк» -277 442,25 доларів США.

Згідно ч. 2 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до вимог статті 129-1 КонституціїУкраїни суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 1ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

До того ж, стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28.07.1999 у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

За висновками постанови Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/14-ц підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Суд не бере до уваги твердження заявника про те, що строк пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих 07.11.2016 року має регулюватись положеннями Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року, є безпідставними, оскільки на момент винесення ухвали про видачу дублікатів виконавчих листів (17.10.2016 року), на момент видачі дублікатів виконавчих листів (07.11.2016 року) та на момент поновлення строку на їх виконання (30.11.2016 року) закон 1999 року втратив чинність і діяли норми Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 року.

Отже доводи боржника про неправильне зазначення судом строку на пред ’явлення виконавчого листа до примусового виконання не відповідає вимогам закону, суперечить дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам.

Враховуючи, що рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.12.2012 року набрало законної сили, його не змінено та не скасовано, здійснюється його примусове виконання в рамках виконавчого провадження №58868119, боржником не надано доказів щодо виконання рішення суду, виконавчий лист не є таким, що виданий помилково, оскільки його зміст узгоджується з резолютивною частиною рішення суду,то визнання виконавчого листа у вказаній справі таким, що не підлягає виконанню з підстав, зазначених у заяві ОСОБА_3 є необґрунтованими з огляду на приписи ст.ст.129,129-1 Конституції України.

Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями цивільного та цивільно- процесуального законодавства, оскільки судом не встановлено наявність обставин та передбачених процесуальним законом підстав, відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню у зв`язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.258-261,432 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви - відмовити.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом ухвали, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 08 травня 2020 року.

Суддя: О. А. Смоляр