Вирок № 89170072, 29.04.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/13131/19

Номер провадження 1-кп/201/701/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Ополинської І.Г.,

при секретарі судового засідання - Кінаші Я.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Іпатова О.В., Дзюби В.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката Хоміча Р.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене 05 вересня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650002197 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, який має неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-25 грудня 2013 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-10 листопада 2014 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням положень ст. 70 ч. 1, 2, 4, 71 ч. 1, 2 КК України до остаточного покарання у вигляді 7 років 10 місяців позбавлення волі, звільненого 16 жовтня 2018 року, у зв`язку з відбуттям строку покарання;

-13 лютого 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді трьох місяців арешту,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2019 року у невстановлений час та у невстановленому місці у ОСОБА_1 виник умисел на таємне повторне викрадення чужого майна, із проникненням в інше приміщення.

Так, 04 вересня 2019 року приблизно о 17 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись біля огородженої території спортивної бази КЗ «ДШВСМ», розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Монастирський острів, буд. 6, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, із проникненням в інше приміщення, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, зайшов на територію спортивної бази КЗ «ДШВСМ», де шляхом відкриття вхідних дверей проник до приміщення жіночої роздягальні корпусу КЗ «ДШВСМ», в якій побачив спортивний рюкзак синього кольору TM «Adidas», що перебував на лавочці, в середині якого заходилися грошові кошти у розмірі 128 гривень, мобільний телефон TM «Хіоmі 5» модель MDG 6, портативний зарядний пристрій (повербанк) TM «Nomi» модель Р080, прилад для тренування ТМ «Stroke Coach», жіночий спортивний пульсометр - М «Sigma» модель PC 15.11, пластикова банківська картка «Приват банку» № НОМЕР_1 , зв`язка ключів, що належать ОСОБА_4 , який ОСОБА_1 визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, взяв спортивний рюкзак синього кольору TM «Adidas», в середині якого знаходилися грошові кошти у розмірі 128 гривень, мобільний телефон ТМ «Хіаоmі 5» модель MDG 6, вартістю 2279 гривень, портативний зарядний пристрій (повербанк) ТМ «Nomi» модель Р080, вартістю 200 гривень, жіночий спортивний пульсометр TM «Sigma» модель PC 15.11, вартістю 720 гривень, а також пластикова банківська картка «Приват банку» - № НОМЕР_1 , прилад для тренування ТМ «Stroke Coach» та зв`язка ключів, які не представляють матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_4 .

Після цього, ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, вважаючи, що виконав всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця з викраденим майном вийшов з приміщення жіночої роздягальні корпусу спортивної бази КЗ «ДШВСМ», спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3 199 гривень, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки був помічений і зупинений охоронцем КЗ «ДШВСМ».

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у вчиненні закінченого замаху на таємне повторне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням у інше приміщення, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково та не погодився із кваліфікацією вчиненого ним злочину. Зазначив, що наприкінці серпня - початку вересня 2019 року, точної дати не пам`ятає, можливо і 04 числа, приблизно о 17 годині прийшов до спортивної бази, розташованої біля Монастирського острову у м. Дніпро. На територію спортивної бази потрапив через вхідні двері, які не були зачинені на замок, з метою відшукати туалет і справити свої особисті потреби. При цьому, поки він йшов по території спортивної бази його ніхто не зупинив. Далі він зайшов у приміщення одного з корпусів, де знайшов туалет та роздягальню. Після того, як він сходив в туалет, виходячи з роздягальні, побачив спортивний рюкзак та вирішив його вкрасти. З цією метою він взяв рюкзак, покинув приміщення роздягальні і направився до виходу з території спортивної бази. Однак, не дійшовши до виходу, його зупинили працівники, які виконували на території будівельні роботи. Після чого, підійшла потерпіла та впізнала свій рюкзак, який він намагався викрасти. В подальшому приїхали працівники поліції та вилучили рюкзак. Не заперечував, що в рюкзаку потерпілої, який він намагався викрасти, були грошові кошти, мобільний телефон, зарядний пристрій, прилад для тренування та пульсометр, пластикова банківська картка і зв`язка ключів, як і не заперечував встановлену експертизою вартість вказаних речей. Підтвердив, що під час досудового розслідування за його участю проведено слідчий експеримент, в ході якого він на місці на території спортивної бази показав та розповів про обставини та спосіб вчинення ним крадіжки.

При цьому, обвинувачений під час судового розгляду не заперечував, що територія спортивної бази була огороджена високим парканом, вхід був облаштований вхідними дверями, на території бази він бачив невелике приміщення охорони, приміщення корпусу, в якому знаходилася роздягальня, також обладнана вхідними дверями, які були відкриті. Заперечував наявність у нього умислу на вчинення таємної крадіжки до того, як він потрапив на територію спортивної бази школи та стверджував, що зайшов на її територію з метою відшукати туалет та справити особисті потреби, а вже перебуваючи у приміщенні одного з корпусів, побачив рюкзак та вирішив його вкрасти. Просив суд врахувати, що умисел на вчинення крадіжки у нього виник вже під час знаходження у приміщенні роздягальні, а тому, на його думку, факт незаконного проникнення до приміщення не доведений, у зв`язку із чим, кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України є невірною. Зазначив, що у нього на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей і просив врахувати цей факт при призначенні покарання.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що обвинуваченого ОСОБА_1 раніше не знала і ніяких відносин з ним не підтримувала. Зазначила, що навчається на 3 курсі КЗ «ДШВСМ», який розташований на Монастирському острові у м. Дніпро. Територія спортивної бази облаштована камерами відеоспостереження та огороджена парканом, на території є охорона, вхід тільки для учнів спортивної школи. На початку осені 2019 року, точну дату вже не пам`ятає, після 17 години, вона знаходилася на тренуванні, при цьому, свій спортивний рюкзак, в середині якого знаходилися її речі - грошові кошти у сумі 128 гривень, мобільний телефон Хіоmі 5», портативний зарядний пристрій (повербанк) TM «Nomi», прилад для тренування ТМ «Stroke Coach», жіночий спортивний пульсометр, пластикова банківська картка «Приватбанку» та зв`язка ключів, вона залишила на лавочці в жіночій роздягальні. Через деякий час її покликав тренер, вона вийшла на вулицю і побачила затриманого чоловіка, охоронця спортивної школи та інших працівників, які затримали невідомого. Затриманим виявися обвинувачений ОСОБА_1 , у нього в руках знаходився її спортивний рюкзак синього кольору. Далі викликали працівників поліції. Рюкзак та речі, які знаходилися у ньому їй повернули, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляє, просила призначити покарання на розсуд суду.

В судовому засіданні допитаний у якості свідка ОСОБА_5 показав, що обвинуваченого раніше не знав і ніяких відносин з ним не підтримував. Зазначив, що займає посаду заступника директора КЗ «ДШВСМ», яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Монастирський острів, 6. В серпні-вересні 2019 року, точну дату не пам`ятає, приблизно о 17 годині, він знаходився на території спортивної бази із ОСОБА_6 , який із бригадою виконував будівельні роботи на території їх закладу. Через деякий час, вони побачили, як з корпусу, де розташована жіноча роздягальня, виходить незнайомий чоловік, яким в подальшому виявився обвинувачений ОСОБА_1 із спортивним рюкзаком та направляється до виходу з території спортивної бази. Вони зупинили ОСОБА_1 та запитали, що він тут робить, на що останній відповів, що тренується у вказаній школі. Після чого, вийшла учениця їх спортивної школи ОСОБА_7 і впізнала свій рюкзак, який був на плечі у обвинуваченого та речі, що знаходилися в середині рюкзака - мобільний телефон і спортивні речі. Тоді вони викликали працівників поліції. При цьому, обвинувачений поводив себе спокійно до приїзду поліції та супротив не здійснював. Вказав, що територія спортивної школи облаштована камерами відеоспостереження, огороджена високим парканом, вхід здійснюється через вхідні двері із замком, який вдень може не закриватися, поруч із вхідними дверями є вагончик із охороною. Приміщення, де розташовані роздягальні обладнані вхідними дверями, які вдень на замок не закриваються.

Допитаний у якості свідка під час судового розгляду ОСОБА_6 суду показав, що обвинуваченого раніше не знав і ніяких відносин з ним не підтримував. Зазначив, що у період серпня-вересня 2019 року разом із бригадою виконував на території спортивної школи, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Монастирський острів, будівельні роботи. У вересні 2019 року знаходився на робочому місці, виходячи з території школи за квасом, побачив, як у вхідні двері зайшов підозрілий чоловік. Далі він попередив заступника директора спортивної школи ОСОБА_5 , після чого, вони закрили вхідні двері. Далі вони побачили, як з корпусу, де розташована жіноча роздягальня, виходить незнайомий чоловік, яким в подальшому виявився обвинувачений ОСОБА_1 із спортивним рюкзаком та направляється до виходу з території спортивної школи. Вони зупинили ОСОБА_1 та запитали, що він тут робить, на що останній відповів, що тренується у вказаній школі. В подальшому вони викликали поліцію. Стверджував, що на їх запитання обвинувачений не повідомляв, що шукав на території спортивної школи туалет. Зазначив, що територія спортивної школи огороджена високим парканом, вхід здійснюється через вхідні двері із замком, який вдень інколи може не закриватися, поруч із вхідними дверями є вагончик із охороною.

Отже, виходячи із показів потерпілої ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , судом встановлено, що на початку вересня 2019 року після 17 години обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий на місці вчинення злочину на території спортивної школи, розташованої за адресою: м. Дніпро, Монастирський острів, 6 із спортивним рюкзаком потерпілої, що не заперечував і обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні

Окрім показань потерпілої ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими під час судового розгляду наступними доказами.

Із витягу з кримінального провадження № 12019040650002197, встановлено, що до Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення.

Відомості за заявою ОСОБА_4 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2019 року, із правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

З рапорту поліцейського взводу 1 роти № 3 батальйону № 1 управління патрульної поліції у Дніпропетровській області від 04 вересня 2019 року, скерованого начальнику Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області, встановлено, що 04 вересня 2019 року на службовий планшет надійшов виклик про вчинення крадіжки за адресою: м . Дніпро , вул . Монастирський острів , буд. 6 . Приїздом на місце встановлено громадянина ОСОБА_1 , який зайшов на територію спортивної школи до жіночої роздягальні, звідки викрав спортивний рюкзак з речами дівчини та намагався покинути територію школи, але був затриманий.

З протоколу прийняття заяви від 04 вересня 2019 року про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), встановлено, що від ОСОБА_4 прийнято заяву про прийняття відповідних заходів до невідомої особи, яка 04 вересня 2019 року близько 17 години 00 хвилин у роздягальні приміщення спортивної школи, розташованої за адресою: м. Дніпро, Монастирський острів, 6 заволоділа її рюкзаком з особистими речами.

Відповідно протоколу огляду місця події від 04 вересня 2019 року, встановлено, що слідчим СВ Соборного ВП ДВП в присутності понятих та за участю спеціаліста ОСОБА_8 , на території КЗ «ДШВСМ» за адресою: вул. Монастирський острів, 6, проведено огляд рюкзаку синього кольору «Адідас», який добровільно надав ОСОБА_1 , в якому знаходились: прилад «Stroke Coach», жіночі гігієнічні засоби, мобільний телефон «Хіаomі 5» в силіконовому чохлі, повербанк білого кольору, водонепроніцаємий годинник «Сігма», паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_4 , банківська картка «Приватбанк», зв`язка ключів, грошові кошти в сумі 128 гривень.

З протоколу огляду від 06 вересня 2019 року встановлено, що слідчим Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області Кудріцькою Я.В., в присутності понятих, проведено огляд території спортивної бази КЗ «ДШВСМ» за адресою: м. Дніпро, Монастирський острів, буд. 6 та приміщень розташованих на її території, під час якого встановлено, що вхід на територію спортивної бази КЗ «ДШВСМ» здійснюється через вхідні металеві двері, обладнані замком, з лівої сторони є домофон та дзвінок. Вхід до приміщення, де розташовані чоловіча та жіноча роздягальні, здійснюється через вхідні двері, обладнані замком.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 06 серпня 2019 року та додатку до нього у вигляді фототаблиці, встановлено, що слідчим Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області Кудріцькою Я.В., в присутності понятих, проведений слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_1 , під час якого останній з виїздом до спортивної школи за адресою: м . Дніпро, вул. Монастирський острів, 6, показав про обставини та спосіб вчинення ним крадіжки. В ході проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_1 вказав, що 04 вересня 2019 року перебував на вул. Монастирський острів біля спортивної бази КЗ «ДШВСМ», де у нього виник умисел на вчинення крадіжки майна, потрапивши на територію спортивної бази, зайшов до приміщення, в якому побачив двері жіночої роздягальні, які були не зачинені, та скориставшись відсутністю свідків та очевидців, зайшов до роздягальні, звідки взяв рюкзак та покинув приміщення, але на території спортивної бази був зупинений охоронцем.

Відповідно висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22 жовтня 2019 року за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 4909-19 по кримінальному провадженню № 12019040650002197, встановлено, що ринкова вартість об`єктів дослідження: мобільного телефону «Хіаomі 5 MDG 6» з урахуванням 40 % зносу з ПДВ становить 2279 гривень, портативного зарядного пристрою (повербанк) «Nomi P080» з урахуванням 50 % зносу становить 200 гривень, жіночого спортивного пульсометру «Sigma PC 15.11» з урахуванням 40 % становить 720 гривень, загальну вартість яких становить 3 199 гривень.

Таким чином, проаналізувавши безпосередньо отримані у судовому засіданні показання потерпілої ОСОБА_4 , показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також досліджені під час судового розгляду письмові докази, суд приходить до висновку, що підстав для їх неврахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, а судом встановлено, що вони є переконливими, послідовними, такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами.

При цьому, визнаючи доведеним наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 умислу на проникнення до приміщення спортивної школи, де розташована жіноча роздягальня, з метою вчинення крадіжки, суд насамперед, виходить із встановлених під час судового розгляду обставин та проаналізованих показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які безпосередньо на території спортивної школи затримали обвинуваченого із майном потерпілої, яке останній намагався викрасти, при цьому, ОСОБА_1 в момент його затримання намагався ввести в оману свідків, зазначивши, що він тренується у цій школі.

Поряд із цим, з сукупності досліджених під час судового розгляду доказів встановлено, що жіноча роздягальня, звідки обвинувачений викрав речі потерпілої ОСОБА_4 , знаходиться у приміщенні одного з корпусів КЗ «ДШВСМ», більш того, територія спортивної школи огороджена високим парканом, вхід до якої здійснюється через вхідні металеві двері, що обладнані замком і домофоном, поруч з яким є відповідна табличка із назвою закладу, що, вочевидь, вказує на той факт, що це є охоронюваною територією на якій розташовані окремі приміщення корпусів цього закладу, а тому у суду відсутні жодні сумніви щодо правильної кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту та покази обвинуваченого ОСОБА_1 щодо невірної кваліфікації дій останнього саме за ч. 3 ст. 185 КК України та відсутність у останнього умислу на проникнення до приміщення спортивної школи, де розташована роздягальня, з метою вчинення крадіжки, оскільки такі доводи спростовуються показами потерпілої ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є послідовними, та такими, що узгоджуються із встановленими судом обставинами та з дослідженими доказами, а тому вважає таку позицію ОСОБА_1 обраним способом захисту, а покази в цій частині, наданими останнім з метою введення суду в оману, переслідуючи мету уникнення більш суворого покарання.

У той же час, суд враховує і особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, у тому числі, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, а тому ОСОБА_1 у повній мірі розумів протиправність своїх дій, пов`язаних із проникненням до приміщення спортивної школи, де розташована жіноча роздягальня, доводи останнього щодо проникнення на територію спортивної школи та її приміщення з метою відшукати туалет, є надуманими, адже, обвинувачений не мав жодної об`єктивної причини знаходитися, як на території спортивної школи, так і у приміщенні цього закладу, та потрапивши на територію спортивної школи, не звернувся до охоронців з проханням про надання дозволу скористатися туалетом у приміщенні закладу, а навпаки, намагався викрасти майно потерпілої і був затриманий на місці злочину.

Крім того, під час судового розгляду при дослідженні письмових доказів, наданих стороною обвинувачення, зокрема, висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22 жовтня 2019 року за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 4909-19 по кримінальному провадженню № 12019040650002197, встановлено, що ринкова вартість об`єктів дослідження: мобільного телефону «Хіаomі 5 MDG 6» з урахуванням 40 % зносу з ПДВ становить 2279 гривень, портативного зарядного пристрою (повербанк) «Nomi P080» з урахуванням 50 % зносу становить 200 гривень, жіночого спортивного пульсометру «Sigma PC 15.11» з урахуванням 40 % становить 720 гривень, загальну вартість яких становить 3 199 гривень.

Проте, стороною обвинувачення ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у закінченому замаху на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у інше приміщення, відповідно до якого вартість викраденого майна потерпілої ОСОБА_4 : мобільного телефону «Хіаomі 5 MDG 6» становить 3799 гривень, портативного зарядного пристрою (повербанк) «Nomi P080» становить 399 гривень, жіночого спортивного пульсометру «Sigma PC 15.11» становить 1200 гривень, що не відповідає вартості цього майна з урахуванням зносу та ПДВ, встановленої експертом.

При цьому, виходячи із мотивувальної частини висновку експерта, вказана у висунутому ОСОБА_1 обвинуваченні вартість майна потерпілої ОСОБА_4 є не ринковою станом на час вчинення злочину - 04 вересня 2019 року, а початковою без урахування відповідного зносу об`єктів дослідження.

За таких обставин суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення ОСОБА_1 безпідставно інкримінований розмір матеріальної шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму 5 398 гривень, що підлягає зміні на встановлений під час судового розгляду розмір матеріальної шкоди на загальну суму 3 199 гривень.

З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до впевненого висновку що діяння, яке вчинено ОСОБА_1 дійсно мало місце, в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і обвинувачений винний у його вчиненні, оскільки він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне повторне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, а тому він підлягає покаранню за вчинення такого кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Насамперед, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 , не одружений, має неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, на обліку в психоневрологічному та неврологічному диспансерах не перебуває.

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, в тому числі, за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знов вчинив умисний тяжкий злочин.

Разом із цим, суд враховує, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, обставин, що пом`якшують покарання останнього судом не встановлено.

Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його наслідків, враховує особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, та приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, та вважає, що останньому має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах строку покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Разом з цим, судом враховані положення ч. 3 ст. 68 КК України, відповідно до яких за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Під час судового розгляду судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 13 лютого 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська постановлено вирок, згідно якого останньому за ч. 2 ст. 185 КК України призначене покарання у виді трьох місяців арешту.

Таким чином, після постановлення вироку Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 13 лютого 2020 року, встановлено, що ОСОБА_1 винен ще і у вчиненні зазначеного у даному вироку кримінального правопорушення, вчиненого ним до постановлення наведеного вище вироку.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього кодексу.

Отже, за наведених вище обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання відповідно до правил ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська більш суворим, призначеним за цим вироком.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2019 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, суд зобов`язаний відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховувати строк попереднього ув`язнення у строк призначеного за вироком суду покарання.

Таким чином, строк відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту застосування до нього запобіжного заходу відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2019 року, тобто з 03 листопада 2019 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарання № 4» необхідно залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 витрат по проведенню судової товарознавчої експертизи у розмірі 314 (триста чотирнадцять) гривень, що підтверджується відповідною довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні, на користь держави.

Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:

- спортивний рюкзак синього кольору «Адідас», паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мобільний телефон сірого кольору «Хіаomі 5» в силіконовому чохлі золотистого кольору, картка «Приватбанк» № НОМЕР_2 , грошові кошти в розмірі 128 гривень 00 копійок, жіночі гігієнічні приналежності, акумулятор повербанк «Nomi» модель Р090, прилад для тренування «Stroke Coach», жіночий спортивний пульсометр чорного кольору із вставками зеленого кольору «Sigma» модель PC 15.11, зв`язка ключів, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити останній, як законному володільцю.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 118, 124, 368, 370- 374, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 13 лютого 2020 року більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, із відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2019 року, тобто з 03 листопада 2019 року, при цьому, в строк призначеного останньому остаточного покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарання № 4» - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати по проведенню судової товарознавчої експертизи у розмірі 314 (триста чотирнадцять) гривень на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- спортивний рюкзак синього кольору «Адідас», паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мобільний телефон сірого кольору «Хіаomі 5» в силіконовому чохлі золотистого кольору, картка «Приватбанк» № НОМЕР_2 , грошові кошти в розмірі 128 гривень 00 копійок, жіночі гігієнічні приналежності, акумулятор повербанк «Nomi» модель Р090, прилад для тренування «Stroke Coach», жіночий спортивний пульсометр чорного кольору із вставками зеленого кольору «Sigma» модель PC 15.11, зв`язка ключів, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити останній, як законному володільцю.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.Г. Ополинська