Рішення № 89157752, 31.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 січня 2020 року Справа № 280/5750/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А; код ЄДРПОУ 38284929) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівька пл., буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (далі - позивач або ТОВ «МЗ «Квік») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач-1 або ГУ ДПС у Запорізькій області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2 або ДПС України), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1324091/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 30.01.2019; №1324088/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 30.01.2019, №1324092/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 30.01.2019, №1324090/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 13.02.2019.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» код ЄДРПОУ 38284929 та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №38 від 30.01.2019, №40 від 30.01.2019, №41 від 30.01.2019, №18 від 13.02.2019.

Ухвалою суду від 25.11.2019 позовну заяву у справі №280/5750/19 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем недоліки позовної заяви усунені у визначений судом строк.

Ухвалою суду від 04.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/5750/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою суду від 27.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд справи з викликом сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами господарської діяльності позивачем складено податкові накладні №38 від 30.01.2019, №40 від 30.01.2019, №41 від 30.01.2019, №18 від 13.02.2019, які були подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), проте, позивачем були отримані квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що вона відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати додаткові документи та пояснення по спірним накладним. Вказує, що позивач скористався наданим правом та подав пояснення та пакет документів, проте, незважаючи на подання всіх необхідних документів позивач отримав рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН. Позивач вважає прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН необґрунтованими, протиправними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. З огляду на викладене, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів проти задоволення заявлених позовних вимог заперечили з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх.№54138 від 20.12.2019). Зазначають, що реєстрація податкових накладних виписаних позивачем №38 від 30.01.2019, №40 від 30.01.2019, №41 від 30.01.2019, №18 від 13.02.2019 були зупинені у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Зазначає, що Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних у зв`язку із ненадання платником податку копій первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладні. За таких обставин, відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято оскаржувані рішення, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

23.01.2020 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№3637), в якій зазначено, що відповідачами не спростовано жодного обґрунтування позивача по суті позовних вимог, зокрема, щодо реєстрації спірних податкових накладних.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» зареєстроване як юридична особа 17.07.2012, основним видом діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).

Щодо податкової накладної № 18 від 13.02.2019, судом встановлено наступне.

28.02.2019 Това ТОВ «МЗ «Квік» направлено до єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України засобами телекомунікаційного зв`язку податкову накладну №18 від 13.02.2019 р., по взаємовідносинах з Регіональною філією «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця», з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено, а ТОВ «МЗ «Квік» отримано квитанцію про зупинення податкової накладної №18 від 28.02.2019.

У цій квитанції вказано, що податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

ТОВ «МЗ «Квік» скористалось наданим йому правом та 02.11.2019 подало детальні письмові пояснення щодо господарських операцій, які стали передумовою для складення податкових накладних №38 від 30.01.2019; №40 від 30.01.2019; №41 від 30.01.2019, та копії документів на їх підтвердження, відповідно до переліку визначеного п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, що оформлено Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, стосовно спірних податкових накладних, надавши копії документів на підтвердження правомірності дій з реєстрації зазначених податкових накладних.

До зазначених вище повідомлень про подання пояснень було надано наступні документи: Договір №ОД/Т-18-896НЮ від 14.09.2018 року; Додаткова угода №1 від 29.12.2018 року; Додаткова угода №2 від 30.01.2019 року; Рахунок на оплату №0130.4 від 30.01.2019 року; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №0130.4 від 30.01.2019 року; Акт приймання з ремонту обладнання№14 від 30.01.2019 року; Акт приймання - передачі обладнання на відповідальне зберігання після ремонту №1 від 30.01.2019 року; Товарно-транспортна накладна №0206.3 від 06.02.2019 року; Рахунок на оплату №0130.5 від 30.01.2019 року; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №0130.5 від 30.01.2019 року; Акт приймання з ремонту обладнання №13 від 30.01.2019 року; Товарно-транспортна накладна №156089 від 25.10.2018 року; Рахунок на оплату №0130.2 від 30.01.2019 року; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №0130.2 від 30.01.2019 року; Акт приймання з ремонту обладнання №15 від 30.01.2019 року; Товарно-транспортна накладна № 0207.1 від 07.02.2019 року; Рахунок на оплату №0213.8 від 13.02.2019 року; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №0213.8 від 13.02.2019 року; Акт приймання з ремонту обладнання №16 від 13.02.2019 року; Товарно-транспортна накладна №0213.8 від 13.02.2019року; Виробничий акт №0131.14 від 31.01.2019 року; Виробничий акт №0131.19 від 31.01.2019 року; Виробничий акт №0131.21 від 31.01.2019 року; Договір поставки №16/08/2018-2 від 16.08.2018 року; Додаткова угода №2 від 03.12.2018 року; Рахунок на оплату №122 від 01.11.2018 року; Видаткова накладна №112 від 01.11.2018року; Товарно-транспортна накладна №112 від 01.11.2018 року; Рахунок на оплату №123 від 01.11.2018 року; Видаткова накладна №113 від 01.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №113 від 01.11.2018 року; Рахунок на оплату №124 від 01.11.2018 року; Видаткова накладна №114 від 01.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №114 від 01.11.2018 року; Рахунок на оплату №118 від 16.11.2018 року; Видаткова накладна №108 від 16.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №108 від 16.11.2018 року; Рахунок на оплату №152 від 16.11.2018 року; Видаткова накладна №142 від 16.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №142 від 16.11.2018 року; Рахунок на оплату №153 від 16.11.2018 року; Видаткова накладна №143 від 16.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №143 від 16.11.2018 року; Рахунок на оплату №137 від 01.11.2018року; Видаткова накладна №127 від 01.11.2018року; Товарно-транспортна накладна №127 від 01.11.2018 року; Рахунок на оплату №151 від 16.11.2018року; Видаткова накладна №141 від 16.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №141 від 16.11.2018 року; Рахунок на оплату №206 від 03.12.2018 року; Видаткова накладна №195 від 03.12.2018 року; Товарно-транспортна накладна №195 від 03.12.2018 року; Договір про надання фізичною особою послуг водія від 01.11.2018 року; Акт наданих послуг від 01.11.2018 року; Договір про надання фізичною особою послуг водія від 15.11.2018 року; Акт наданих послуг від 16.11.2018 року; Видатковий касовий ордер №139 від 29.12.2018року; Платіжне доручення №5346 від 17.12.2018 року; Платіжне доручення №5350 від 18.12.2018 року; Платіжне доручення №5368 від 20.12.2018 року; Платіжне доручення №5413 від 08.01.2019 року; Платіжне доручення №5449 від 16.01.2019 року; Платіжне доручення №5488 від 23.01.2019 року; Платіжне доручення №5491 від 23.01.2019 року; Платіжне доручення №5495 від 23.01.2019 року; Платіжне доручення №5496 від 23.01.2019 року; Рахунок - фактура №СФ-0000183 від 03.10.2018 року; Видаткова накладна №РН-0000166 від 04.10.2018 року; Платіжне доручення №5024 від 03.10.2018 року; Рахунок на оплату №2623 від 03.07.2018 року; Видаткова накладна №2597 від 09.07.2018року; Товарно-транспортна накладна №2597 від 09.07.2018року; Платіжне доручення №4606 від 05.07.2018року; Договір поставки №0701.4 від 01.07.2018 року; Рахунок на оплату №08012019.1 від 08.01.2019 року; Видаткова накладна №08012019.1 від 08.01.2019 року; Товарно-транспортна накладна №08012019.1 від 08.01.2019 року; Платіжне доручення №6040 від 22.04.2019 року; Договір про надання фізичною особою послуг водія від 08.01.2019 року; Акт наданих послуг від 08.01.2019 року; Видатковий касовий ордер №26 від 22.02.2019 року; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 «Сировина й матеріали'' Оборотно-сальдова відомість по рахунку 207 «Запасні частини» Оборотно сальдова відомість по рахунку 10 «Основні засоби» Наказ №23-илр від 29.12.2018 року (з додатком); Договір позички №1 від 01.11.2016 року; Додаткова угода №1 до Договору позички №1 від 01.11.16р.; Додаткова угода №2 до Договору позички №1 від 01.11.16р.; Договір позички №0416.1 від 16.04.2018 року; Договір оренди №19/16-а від 01.04.2019року; Акт прийому-передачі від 01.04.2019 року; Договір №1/07-04 від 01.07.2019року; Акт прийому-передачі від 01.07.2019 року; Атестат на право технічного обслуговування та ремонт №42 від 20.06.2019 року з додатком; Сертифікат на систему управління якістю UA80068, СУЯ112-19 від 19.04.2019 року; Телеграми щодо присвоєння підприємству умовного номеру у системі УЗ.

В письмових поясненнях було повідомлено, про те, що 14.09.2018 р. Позивач (Виконавець) та Служба локомотивного господарства РФ «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» (Замовник) уклали договір №ОД/Т-18-896НЮ, за умовами якого Виконавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, надати Замовнику послуги з капітального ремонту лінійного обладнання локомотивів, а Замовник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити ці послуги. Зміст та комплекс послуг визначаються у додатку №1. які є невід`ємною частиною Договору.

13.02.2019р. Замовнику було надано послуги з капітального ремонту турбокомпресора ТК- 34 в кількості 2 одиниці, капітального ремонту турбокомпресора PDH-50 тепловоза ЧМЕ 3 в кількості 2 одиниці та капітального ремонту гідромеханічного редуктора ЧМЕ 3 в кількості 1 одиниці, дана господарська операція підтверджується актом виконання робіт (надання послуг ) від 13.02.2019р. №0213.8.

За даним фактом була виписана та відправлена на реєстрацію податкові накладна № 18 від 13.02.2019р.

Транспортування для проведення ремонту та після його проведення до місця призначення здійснювалось транспортом та за рахунок Замовника.

Приймання обладнання після виконаного ремонту проводилась на території Виконавця - це приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 5, що перебуває у користуванні у Позивача згідно умов договору позички №1 від 01.11.2016 року. Після чого деяке обладнання було залишено на відповідальне зберігання у Виконавця, що оформлено відповідними актами приймання - передачі обладнання на відповідальне зберігання після ремонту, та було вивезено Замовником пізніше.

Оплата за надані послуги від Замовника до часу звернення із цим позовом до суду надходила, оскільки відповідно п.4.3.1. Договору оплата здійснюється не раніше дня реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Виробником даної продукції є позивач.

Для виготовлення даної продукції, у позивача наявні ресурси, а саме: трудові ресурси (підтверджується штатним розкладом), приміщення (підтверджується Договором Позички №0416.1 від 16.04.18р.; Договором Позички №1 від 01.11.16р., Договором оренди №19/16-а від 01.04.2019 року;) устаткування (Оборотно-сальдовою відомістю по рах.10.), а також необхідний матеріал.

Необхідний матеріал для вироблення даної продукції був придбаний: частково в липні 2018 року у ТОВ «Екотехніка Трейд» на підставі усного договору поставки, а саме Мастило для заправлення відремонтованого обладнання, що підтверджується рахунком на оплату №2623 від 03.07.2018р., видатковою накладною №2597 від 09.07.2018р., та товарно-транспортною накладною №2597 від 09.07.2018р.

Транспортування здійснювалось за рахунок ТОВ «ЕКОТЕХНІКА ТРЕИД».

Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджує платіжне доручення №4606 від 05.07.2018 року.

- частково у ТОВ «Постполіграф центр» на підставі усного договору поставки, а саме Таблички, що підтверджується рахунком №СФ-0000183 від 03.10.2018р., видатковою накладною №РН-0000166 від 04.10.2018р.

Транспортування здійснювалось за рахунок ТОВ «Постполіграф центр».

Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджує платіжне доручення №5024 від 03.10.2018р.

- частково придбано у ТОВ «Компанія «АРМ» за договором від 16.08.2018 року №16/08/2018-2, що підтверджується рахунками на оплату 206 від 03.12.2018р., №152, №118. №153, 151 від 16.11.2018р., та №124, №123, №137, №122 від 01.11.2018р., видатковими накладними №195 від 03.12.2018р., №114, № 113, №127, №112 від 01.11.2018р., №142, №108, №143, №141 від 16.11.2018р. та товарно-транспортними накладними №Р195 від 03.12.2018р., №Р114, №Р113, №Р127,№Р112 від 01.11.2018р., №Р142, №Р108, №Р143, №Р141 від 16.11.2018р..

Часткове перевезення здійснювалось за рахунок ТОВ «Компанія АРМ» на умовах DDP м. Запоріжжя, вул. Новобудов 5, що визначено додатковою угодою №2 від 03.12.2018 року до договору №16/08/2018-2. 28.12.2018р., а часткове перевезення здійснювалось за рахунок ТОВ «М3 «КВІК» фізичною особою залученою на умовах договорів цивільно-правового характеру ОСОБА_1 ( договір про надання фізичною особою послуг водія від 15.11.2018р., акт виконаних робіт від 16.11.2018р. та видатковий касовий ордер від 29 грудня 2018 року №139) та ОСОБА_1 ( договір про надання фізичною особою послуг водія від 01.11.2018р., акт виконаних робіт від 01.11.2018р. та видатковий касовий ордер від 29 грудня 2018 року №139).

Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що засвідчується платіжними дорученнями № 5346 від 17.12.2018р., № 5350 від 18.12.2018р., № 5368 від 20.12.2018р., № 5413 від 08.01.2019р., № 5449 від 16.01.2019р., та № 5496, №5488, №5491, №5495 від 23.01.2019р.

Частково використані матеріали були придбані у ТОВ «ГРЕИТ» на підставі договору поставки від 01.07.2018 року №0701.4, що підтверджується виставленим рахунком №08012019.1 від 08.01.2019 року, видатковою накладною, №08012019.1 від 08.01.2019 року та товарно-транспортною накладною №Р8012019.1 від 08.01.2019 року.

Перевезення здійснювалось за рахунок Позивача найманим на умовах договору цивільно-правового характеру водієм ОСОБА_1 , що підтверджують договір про надання фізичною особою послуг водія, акт виконаних робіт від 08.01.2019 року та видатковий касовий ордер від 22 лютого 2019 року №26.

Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджує платіжне доручення №6040 від 22.04.2019р.

Продукція приймалась безпосередньо директорами підприємств, інформація про яких є в базах ДПС.

Використані для виконання капітального ремонту сировина, матеріали та запасні частини списані з балансу виробничими актами №0131.14, №0131.21, №0131.19 від 31.01.2019 року.

Зовнішньоекономічні контракти не укладались. Інвентаризація підприємством не проводилась згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України ЗО жовтня 2014 р. за № 1365/26142.

Проте, Наявність та рух сировини, матеріалів та запасних частин на складі підтверджується Оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку 201 «Сировина й матеріали» та 207 «Запасні частини» за листопад 2018 - березень 2019.

Таким чином, згідно переліку встановленого законодавством Позивачем надано до Комісії ГУ ДПС, вичерпний пакет документів для реєстрації податкової накладної.

07.11.2019 комісією ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення: №1324092/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 13.02.2019р.

Щодо податкових накладних №38 від 30.01.2019; №40 від 30.01.2019; №41 від 30.01.2019, судом встановлено наступне.

14.02.2019 ТОВ «МЗ «Квік» направило до єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України засобами телекомунікаційного зв`язку податкові накладні №38 від 30.01.2019; №40 від 30.01.2019; №41 від 30.01.2019; по взаємовідносинах з Регіональною філією «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця», з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, реєстрацію вищевказаних податкових накладних було зупинено, а ТОВ «МЗ «Квік» отримано:

- квитанцію про зупинення податкової накладної №38 від 14.02.2019;

- квитанцію про зупинення податкової накладної №40 від 14.02.2019;

- квитанцію про зупинення податкової накладної № 41 від 14.02.2019.

У цих квитанціях вказано, що податкові накладні прийнято, реєстрації зупинені відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

ТОВ «МЗ «Квік» скористалось наданим йому правом та 02.11.2019 подало детальні письмові пояснення щодо господарських операцій, які стали передумовою для складення податкових накладних №38 від 30.01.2019; №40 від 30.01.2019; №41 від 30.01.2019, та копії документів на їх підтвердження, відповідно до переліку визначеного п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, що оформлено Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, стосовно спірних податкових накладних, надавши копії документів на підтвердження правомірності дій з реєстрації зазначених податкових накладних.

До зазначених вище повідомлень про подання пояснень було надано наступні документи: Договір №ОД/Т-18-896НЮ від 14.09.2018року; Додаткова угода №1 від 29.12.2018 року; Додаткова угода №2 від 30.01.2019 року; Рахунок на оплату №0130.4 від 30.01.2019 року; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №0130.4 від 30.01.2019 року; Акт приймання з ремонту обладнання№14 від 30.01.2019 року; Акт приймання - передачі обладнання на відповідальне зберігання після ремонту №1 від 30.01.2019 року; Товарно-транспортна накладна №0206.3 від 06.02.2019 року; Рахунок на оплату №0130.5 від 30.01.2019 року; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №0130.5 від 30.01.2019 року; Акт приймання з ремонту обладнання №13 від 30.01.2019 року; Товарно-транспортна накладна №156089 від 25.10.2018 року; Рахунок на оплату №0130.2 від 30.01.2019 року; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №0130.2 від 30.01.2019 року; Акт приймання з ремонту обладнання №15 від 30.01.2019 року; Товарно-транспортна накладна № 0207.1 від 07.02.2019 року; Рахунок на оплату №0213.8 від 13.02.2019 року; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №0213.8 від 13.02.2019 року; Акт приймання з ремонту обладнання №16 від 13.02.2019 року; Товарно-транспортна накладна №0213.8 від 13.02.2019 року; Виробничий акт №0131.14 від 31.01.2019 року; Виробничий акт №0131.19 від 31.01.2019 року; Виробничий акт №0131.21 від 31.01.2019 року; Договір поставки №16/08/2018-2 від 16.08.2018 року; Додаткова угода №2 від 03.12.2018року; Рахунок на оплату №122 від 01.11.2018 року; Видаткова накладна №112 від 01.11.2018року; Товарно-транспортна накладна №112 від 01.11.2018 року; Рахунок на оплату №123 від 01.11.2018 року; Видаткова накладна №113 від 01.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №113 від 01.11.2018 року; Рахунок на оплату №124 від 01.11.2018 року; Видаткова накладна №114 від 01.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №114 від 01.11.2018 року; Рахунок на оплату №118 від 16.11.2018 року; Видаткова накладна №108 від 16.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №108 від 16.11.2018 року; Рахунок на оплату №152 від 16.11.2018 року; Видаткова накладна №142 від 16.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №142 від 16.11.2018 року; Рахунок на оплату №153 від 16.11.2018 року; Видаткова накладна №143 від 16.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №143 від 16.11.2018 року; Рахунок на оплату №137 від 01.11.2018року; Видаткова накладна №127 від 01.11.2018року; Товарно-транспортна накладна №127 від 01.11.2018року; Рахунок на оплату №151 від 16.11.2018 року; Видаткова накладна №141 від 16.11.2018 року; Товарно-транспортна накладна №141 від 16.11.2018 року; Рахунок на оплату №206 від 03.12.2018 року; Видаткова накладна №195 від 03.12.2018 року; Товарно-транспортна накладна №195 від 03.12.2018 року; Договір про надання фізичною особою послуг водія від 01.11.2018 року; Акт наданих послуг від 01.11.2018 року; Договір про надання фізичною особою послуг водія від 15.11.2018 року; Акт наданих послуг від 16.11.2018 року; Видатковий касовий ордер №139 від 29.12.2018 року; Платіжне доручення №5346 від 17.12.2018 року; Платіжне доручення №5350 від 18.12.2018 року; Платіжне доручення №5368 від 20.12.2018 року; Платіжне доручення №5413 від 08.01.2019 року; Платіжне доручення №5449 від 16.01.2019 року; Платіжне доручення №5488 від 23.01.2019 року; Платіжне доручення №5491 від 23.01.2019 року; Платіжне доручення №5495 від 23.01.2019 року; Платіжне доручення №5496 від 23.01.2019 року; Рахунок - фактура №СФ-0000183 від 03.10.2018 року; Видаткова накладна №РН-0000166 від 04.10.2018 року; Платіжне доручення №5024 від 03.10.2018 року; Рахунок на оплату №2623 від 03.07.2018 року; Видаткова накладна №2597 від 09.07.2018 року; Товарно-транспортна накладна №2597 від 09.07.2018 року; Платіжне доручення №4606 від 05.07.2018 року; Договір поставки №0701.4 від 01.07.2018року; Рахунок на оплату №08012019.1 від 08.01.2019 року; Видаткова накладна №08012019.1 від 08.01.2019 року; Товарно-транспортна накладна №08012019.1 від 08.01.2019 року; Платіжне доручення №6040 від 22.04.2019 року; Договір про надання фізичною особою послуг водія від 08.01.2019 року; Акт наданих послуг від 08.01.2019 року; Видатковий касовий ордер №26 від 22.02.2019 року; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 «Сировина й матеріали» Оборотно-сальдова відомість по рахунку 207 «Запасні частини» Оборотно сальдова відомість по рахунку 10 «Основні засоби» Наказ №23-шр від 29.12.2018 року (з додатком); Договір позички №1 від 01.11.2016 року; Додаткова угода №1 до Договору позички №1 від 01.11.16р.; Додаткова угода №2 до Договору позички №1 від 01.11.16р.; Договір позички №0416.1 від 16.04.2018 року; Договір оренди № 19/16-а від 01.04.2019року; Акт прийому-передачі від 01.04.2019 року; Атестат на право технічного обслуговування та ремонт №42 від 20.06.2019 року з додатком; Сертифікат на систему управління якістю UA80068, СУЯ 112-19 від 19.04.2019 року; Телеграми щодо присвоєння підприємству умовного номеру у системі УЗ.

В письмових поясненнях було повідомлено, про те, що 14.09.2018 Позивач (Виконавець) та Служба локомотивного господарства РФ «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» (Замовник) уклали договір №ОД/Т-18-896НЮ, за умовами якого Виконавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, надати Замовнику послуги з капітального ремонту лінійного обладнання локомотивів, а Замовник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити ці послуги. Зміст та комплекс послуг визначаються у додатку №1, які є невід`ємною частиною Договору.

30.01.2019 на виконання умов Договору Позивач надав Замовнику наступні послуги з капітального ремонту турбокомпресора ТК-34 в кількості 8 одиниць та послуги з капітального ремонту гідромеханічного редуктора тепловоза ЧМЕ 3 в кількості 1 одиниці. Факт надання послуг засвідчено підписаними обома сторонами актами виконаних робіт (наданих послу) від 30.01.2019р. №0130.2, 0130.4 та 0130.5.3а даним фактом була виписані та відправлені на реєстрацію податкові накладні № 34; №35; №36; від 28.03.2019р.

Транспортування для проведення ремонту та після його проведення до місця призначення здійснювалось транспортом та за рахунок Замовника.

Приймання обладнання після виконаного ремонту проводилась на території Виконавця - це приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 5, що перебуває у користуванні у Позивача згідно умов договору позички №1 від 01.11.2016 року. Після чого деяке обладнання було залишено на відповідальне зберігання у Виконавця, що оформлено відповідними актами приймання - передачі обладнання на відповідальне зберігання після ремонту, та було вивезено Замовником пізніше.

Оплата за надані послуги від Замовника до часу звернення до суду не надходила, оскільки відповідно п.4.3.1. Договору оплата здійснюється не раніше дня реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Виробником даної продукції є позивач.

Для виготовлення даної продукції, у позивача є ресурси, а саме: трудові ресурси (підтверджується штатним розкладом), приміщення (підтверджується Договором Позички №0416.1 від 16.04.18р.; Договором Позички №1 від 01.11.16р., Договором оренди №19/16-а від 01.04.2019 року;) устаткування (Оборотно-сальдовою відомістю по рах.10.), а також необхідний матеріал.

Необхідний матеріал для вироблення даної продукції був придбаний: частково в липні 2018 року у ТОВ «Екотехніка Трейд» на підставі усного договору поставки, а саме Мастило для заправлення відремонтованого обладнання, що підтверджується рахунком на оплату №2623 від 03.07.2018р., видатковою накладною №2597 від 09.07.2018р., та товарно-транспортною накладною №2597 від 09.07.2018р.

Транспортування здійснювалось за рахунок ТОВ «ЕКОТЕХНІКА ТРЕЙД» Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджує платіжне доручення №4606 від 05.07.2018 року.

- частково у ТОВ «Постполіграф центр» на підставі усного договору поставки, а саме Таблички, що підтверджується рахунком №СФ-ОООО183 від 03.10.2018р., видатковою накладною №РН-0000166 від 04.10.2018р.

Транспортування здійснювалось за рахунок ТОВ «Постполіграф центр».

Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджує платіжне доручення №5024 від 03.10.2018р.

- частково придбано у ТОВ «Компанія «АРМ» за договором від 16.08.2018 року №16/08/2018-2, що підтверджується рахунками на оплату 206 від 03.12.2018р., №152, №118, №153, 151 від 16.11.2018р., та №124, №123, №137, №122 від 01.11.2018р., видатковими накладними №195 від 03.12.2018р., №114, № 113, №127, №112 від 01.11.2018р., №142, №108, №143, №141 від 16.11.2018р. та товарно-транспортними накладними №Р195 від 03.12.2018р., №Р114, №Р113, № Р127,№ Р112 від 01.11.2018р., №Р142,№Р108,№Р143,№Р141 від 16.11,2018р..

Часткове перевезення здійснювалось за рахунок ТОВ «Компанія АРМ» на умовах DDP м. Запоріжжя, вул. Новобудов 5, що визначено додатковою угодою №2 від 03.12.2018 року до договору №16/08/2018-2. 28.12.2018р., а часткове перевезення здійснювалось за рахунок ТОВ «М3 «КВІК» фізичною особою залученою на умовах договорів цивільно-правового характеру ОСОБА_1 (договір про надання фізичною особою послуг водія від 15.11.2018р., акт виконаних робіт від 16.11.2018р. та видатковий касовий ордер від 29 грудня 2018 року №139) та ОСОБА_1 (договір про надання фізичною особою послуг водія від 01.11.2018р., акт виконаних робіт від 01.11,2018р. та видатковий касовий ордер від 29 грудня 2018 року №139).

Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що засвідчується платіжними дорученнями № 5346 від 17.12.2018р., № 5350 від 18.12.2018р., № 5368 від 20.12.2018р., № 5413 від 08.01.2019р., № 5449 від 16.01.2019р., та № 5496, №5488, №5491, №5495 від 23.01.2019р.

Частково використані матеріали були придбані у ТОВ «ГРЕИТ» на підставі договору поставки від 01.07.2018 року №0701.4, що підтверджується виставленим рахунком №08012019.1 від 08.01.2019 року, видатковою накладною, №08012019.1 від 08.01.2019 року та товарно-транспортною накладною №Р8012019.1 від 08.01.2019 року.

Перевезення здійснювалось за рахунок Позивача найманим на умовах договору цивільно-правового характеру водієм ОСОБА_1 , що підтверджують договір про надання фізичною особою послуг водія, акт виконаних робіт від 08.01.2019 року та видатковий касовий ордер від 22 лютого 2019 року №26.

Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджує платіжне доручення №6040 від 22.04.2019р.

Продукція приймалась безпосередньо директорами підприємств, інформація про яких є в базах ДПС.

Використані для виконання капітального ремонту сировина, матеріали та запасні частини списані з балансу виробничими актами №0131.14, №0131.21, №0131.19 від 31.01.2019 року.

Зовнішньоекономічні контракти не укладались. Інвентаризація підприємством не проводилась згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142.

Проте, Наявність та рух сировини, матеріалів та запасних частин на складі підтверджується Оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку 201 «Сировина й матеріали» та 207 «Запасні частини» за листопад 2018 - березень 2019.

07.11.2019 комісією ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення: №1324092/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 41 від 30.01.2019р.; №1324088/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 40 від 30.01.2019р.; №1324091/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 38 від 30.01.2019р.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновків, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

В абз. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1-2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У Листі Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».

При цьому, у Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».

Крім того, суд зазначає, що у листі Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчаво окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стада відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018/пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018/ пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 оскаржувані Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять.

У п.18-п.21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: «18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства».

Відповідно до п. 21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 117 (надалі - «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»), комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідачем-1 не надано до суду доказів додержання вимог п. 21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

У п. 17 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зокрема, зазначено: «… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії. …»

Відповідачами не надано до суду копій протоколів засідання Комісії під час прийняття оскаржуваних Рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріалів роботи комісії, тощо.

Відтак, відповідачами документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації податкових накладних з огляду на те, що лист ДФС України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, Лист ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, Лист Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01, яким оприлюднено дані критерії, не є нормативно-правовим актом.

Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних №38 від 30.01.2019, №40 від 30.01.2019, №41 від 30.01.2019, №18 від 13.02.2019.

Між тим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації цих податкових накладних, у межах строку, встановленого законодавством, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції щодо постачання товару, зазначеного у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Проте, комісія регіонального рівня - Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла рішення про відмову у реєстрації зазначених накладних.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаних рішень, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладні.

Стосовно ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладні, суд зазначає, що в приписі до даного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Між тим, рішення відповідача не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У відзиві контролюючий орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних також посилається на те, що платником податку не у повному обсязі надано документи відповідно до п. 14 Порядку № 117, а саме: складські документи (інвентаризаційні описи).

Суд не приймає до уваги вказані доводи, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Тобто, наявність таких документів можливе лише у випадку укладання договору складського зберігання (ст. 957 ЦК України).

Доказів укладання позивачем такого договору контролюючим органом не надано.

Більш того, суд зауважує, що характер спірних відносин між позивачем та його контрагентом (надання послуг) не пов`язаний з необхідністю надання будь-яких складських документів, оскільки податкові накладні виписувались за фактом надання послуг.

Відтак, вимоги щодо надання складських документів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Щодо ненадання інвентаризаційних описів, суд зауважує, що інвентаризація згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142 є правом, а не обов`язком підприємства. При цьому, інвентаризаційний опис не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію. З огляду на викладене, ненадання такого документу не є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Отже, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних було неможливим із огляду на ненадання позивачем складських документів (інвентаризаційних описів). Крім того, відповідачами не доведено, яким саме чином не проведення інвентаризації впливає на неможливість реєстрації спірних податкових накладних.

У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагентів, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.

В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з його контрагентами які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункті 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З 01.01.2018 пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №341 від 26.04.2017) (надалі - «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних»), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п. 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати розрахунки коригування в ЄРПН.

Відтак, оскільки рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №38 від 30.01.2019, №40 від 30.01.2019, №41 від 30.01.2019, №18 від 13.02.2019.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, у зв`язку із чим заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15368,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Також, частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №11 від 19.11.2019 з адвокатом Хілько Альоною Василівною.

Предметом договору є визнання протиправним та скасування рішень відповідача-1 та зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №38 від 30.01.2019, №40 від 30.01.2019, №41 від 30.01.2019, №18 від 13.02.2019.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 22.01.2020 та детального опису робіт (наданих послуг) від 22.01.2020, сума наданих послуг (виконаних робіт) складає 8500,00 грн., а саме:

- Підготовка позовної заяви з додатками (8 годин) 4000,00 грн.;

- Збір та ознайомлення з доказами у справі та Аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом (4 години) 2000,00 грн.;

- Відповідь на відзив (4 години) 2500,00 грн.

Зазначені послуги були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №7312 від 19.11.2019.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в частині збору та ознайомлення з доказами у справі та аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом (2000 грн.) не пов`язанні з розглядом справи та є надмірними, у зв`язку з чим стягненню не підлягають.

Крім того, суд зазначає, що зазначені послуги (роботи) за своєю природою входять до надання послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом.

В іншій частині суд вважає витрати на правову допомогу такими, що є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у зв`язку з чим не підлягають зменшенню.

Отже вимоги позивача щодо стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 6500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору та професійну правничу допомогу, мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А; код ЄДРПОУ 38284929) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1324091/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 30.01.2019; №1324088/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 30.01.2019, №1324092/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 30.01.2019, №1324090/38284929 від 07.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 13.02.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» код ЄДРПОУ 38284929 та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №38 від 30.01.2019, №40 від 30.01.2019, №41 від 30.01.2019, №18 від 13.02.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 15368,00 грн. (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 31.01.2020.

Суддя М.С. Лазаренко