Рішення № 89157127, 01.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року Справа № 160/7045/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортплюс» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортплюс», в якому позивач просить:

- стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортплюс» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 690 964,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Фортплюс» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області як платник податків за неосновним місцем обліку. За відповідачем обліковується податковий борг у сумі 690 964,19 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов`язань по єдиному податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює 75%. У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, була сформована податкова вимога №167163-47 від 09.11.2018. Враховуючи, що вищезазначену суму боргу ТОВ «Фортплюс» перед бюджетом самостійно відповідачем не сплачено, позивач просить стягнути борг у сумі 690 964,19 грн. з рахунків, які обслуговують цього боржника.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортплюс» про стягнення податкового боргу було залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019, в якій просив скасувати вказану ухвалу та передати справу №160/7045/19 на розгляд суду першої інстанції.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 в адміністративній справі №160/7045/19 за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортплюс» про стягнення податкового боргу - задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 в адміністративній справі №160/7045/19 - скасовано та справу №160/7045/19 направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

06 грудня 2019 року вказана адміністративна справа №160/7045/19 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 розподілена головуючому судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 адміністративну справу прийнято до провадження судді Тулянцевої І.В., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 січня 2020 року о 09:00 год.

У зв`язку відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час і місце судового засідання, судове засідання було відкладено на 10.02.2020 о 16:30 год.

04 лютого 2020 року від Головного управління ДФС у Донецькій області надійшла заява позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі за позовом, у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 05.02.2020.

Ухвалою суду від 10.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів у справі №160/7045/19 та відкладено підготовче засідання на 02.03.2020 на 16:00 год.

В судове засідання 02.03.2020 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, судом на адресу позивача, вказану у позові, а саме: АДРЕСА_1 направлялись копії узвал суду та повістки про виклик до суду, проте поштові відправлення поверннулись до суду з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання».

Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в ухвалі від 01.04.2019 у справі №9901/811/18 (адміністративне провадження №П/9901/811/18).

З метою повного та всебічного розгляду справи та не порушення прав та інтересів відповідача, судом про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений засновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Фортплюс» ОСОБА_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Між тим, в судове засідання 02.02.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі ухвали суду від 02.03.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу №160/7045/19 до судового розгляду по суті та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Ухвалою суду від 02.03.2020 замінено позивача його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Донецькій області.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

За приписами статті 193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортплюс» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області, Соборне управління, Соборна ДПІ (Соборний р-н м.Дніпра) як платник податків за основним місцем обліку та в Головному управлінні ДПС у Донецькій області як платник податків за неосновним місцем обліку.

В процесі здійснення господарської діяльності відповідачем до контролюючого органу подано податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи, а саме:

- №9009015391 від 29.01.2018 із терміном сплати 30.10.2018, в якій самостійно задекларовано суму 346 333,58 грн. (у зв`язку з наявною переплатою у сумі 30,73 грн. залишок становить 346 302,85 грн.);

- №9154055280 від 26.07.2018 із терміном сплати 30.10.2018, в якій самостійно задекларовано суму 18 793,84 грн.;

- №9009015391 від 29.01.2018 із терміном сплати 30.01.2019, в якій самостійно задекларовано суму 207 800,15 грн.;

- №9154055280 від 26.07.2018 із терміном сплати 30.01.2019, в якій самостійно задекларовано суму 11 276,3 грн.

Таким чином, заборгованість по єдиному податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює 75% (код платежу 18050500 ст.11), становить суму у розмірі 584 173,14 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується борг по єдиному податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює 75% (код платежу 18050500 ст.03), у розмірі 106 791,05 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум у податкових деклараціях платника єдиного податку четвертої групи, а саме:

- №9009036904 від 29.01.2018 із терміном сплати 30.10.2018, в якій самостійно задекларовано суму 66 775,53 грн. (у зв`язку з наявною переплатою у сумі 49,78 грн. залишок до стягнення становить 66 725,75 грн.);

- №9009036904 від 29.01.2018 із терміном сплати 30.01.2019, в якій самостійно задекларовано суму 40 065,30 грн.

Отже, загальна сума боргу, яка підлягає стягненню, становить 690 964,19 грн.

На підставі статті 59 Податкового кодексу України у зв`язку з несплатою ТОВ «Фортплюс» узгоджених податкових зобов`язань, позивачем була сформована податкова вимога №167163-47 від 09.11.2018 на суму 431 822,44 грн., яка направлена поштою та повернута поштовою службою до контролюючого органу з відміткою пошти'

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Як передбачено пунктом 49.2 статті 49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з пунктом 54.1статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, у відповідності до пункту 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац шостий пункту 42.4 статті 42 ПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що 9 листопада 2018 року контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №167163-47, яку направлено на адресу відповідача, однак була повернута відділом пошти у зв`язку з неврученням.

Згідно з п. 7 Порядку направлення контролюючим органом податкових вимог платникам податків, затверрдженого наказом міністерства фінансів України № 610 від 30.06.2017 року, податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, вимога вважається врученою у відповідності до вищезазначених норм ПК України.

Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем до суду не надано, а судом в порядку статті 9 КАС України не встановлено.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За приписами пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що позивач довів наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 690 964,19 грн., а відповідач відзиву на позов та доказів сплати податкового боргу не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, у даній справі судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 205, 241-246, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59; ідентифікаційний код 43142826) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортплюс» (49010, м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд.61/108) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортплюс», в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 690 964,19 грн. (шістсот дев`яносто тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні дев`ятнадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева