Ухвала суду № 89153348, 09.05.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.05.2020 Справа № 554/3978/20

Провадження №1-кс/554/6439/2020

У Х В А Л А

іменем України

09 травня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесніченко О.П.,

прокурора Ковінька Д.В., слідчого Пилипенко А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Пожидаєва В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Полтавській області майора поліції Пилипенко А.В., подане у кримінальному провадженні №42020170000000054 від 18 лютого 2020 року, погоджене прокурором відділу прокуратури Полтавської області Ковіньком Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, депутата Полтавської районної ради Полтавської області, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2КК України,

В С Т А Н О В И В :

09 травня 2020 року слідчий за погодженням із прокурором прокуратури Полтавської області звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави із зазначеним клопотанням, на обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.

Так, 08 травня 2020 року близько 15 год. 42 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

08 травня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, та метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, беручи до уваги, що жодним іншим із запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не буде забезпечено запобігання спробам підозрюваного вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, тому, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження прокурор просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 4289600 грн.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні та просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 з клопотанням не погодився, вину не визнає, пояснив, що мала місце провокація злочину. Просив обрати йому більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі якщо суд дійде до висновку про застосування тримання під вартою просив визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на те, що він не має наміру впливати на свідків та переховуватися. Також він має сталі соціальні зв`язки, має неповнолітню дитину та дружину на утриманні, а тому він не має на меті переховуватися від досудового розслідування.

Захисник підозрюваного з клопотанням не погодився та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не надані докази їх наявності, ризики перераховані формально та вважає підозру взагалі необгрунтованою. Крім того, прокурором не доведено неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому є всі підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Судом установлено, що в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області знаходиться кримінальне провадження № 42020170000000054, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України.

Як зазначено в клопотанні, на початку лютого 2020 року, точної дати слідством не встановлено, біля супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: м.Полтава, вул.Дмитра Коряка, 3, ОСОБА_2 ОСОБА_3 за попередньою домовленістю зустрівся із депутатом Полтавської районної ради Полтавської області ОСОБА_1 , з метою отримання консультацій щодо земельних питань, а саме роз`яснення порядку отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Під час зустрічі у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе та іншої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 під час розмови повідомив, що він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який у свою чергу є керівником ТОВ «Компанія ТЕРРА-МАКС» та займається виготовленням технічної документації на земельні ділянки, можуть вплинути на посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, щодо прийняття ними рішення про надання у власність земельних ділянок із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства поза межами населених пунктів на території Полтавської області.

У свою чергу, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 зустрітись для детального обговорення земельного питання, на ОСОБА_6 погодився та вони разом поїхали до кафе під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 48, де ОСОБА_1 поділився із останнім своїм злочинним умислом, спрямованим на отримання неправомірної вигоди для себе та іншої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, на що ОСОБА_7 погодився та повідомив, що загальний масив земельних ділянок повинен бути не менше 100 га та що за це необхідно сплатити 160 000 доларів США, тобто 1 600 доларів США за 1 га. При цьому зазначив умову, що вказані грошові кошти необхідно передати після надання дозволів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на розроблення проекту землеустрою, а у разі несплати – ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у силу своїх зв`язків у органах державної влади, заблокують дії по оформленню земельних ділянок на стадії розробки проектів та затвердження технічної документації. Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 створили такі умови для ОСОБА_8 , що у разі ненадання їм неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, він не зможе реалізувати права вище вказаних осіб на отримання земельної ділянки у встановленому порядку.

В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , 19.03.2020 у денний час доби, біля фонтану «Єдність», що розташований у парку за адресою: майдан Незалежності,5 у м. Полтаві, за попередньою домовленістю зустрілися із ОСОБА_8 , де останній надав обумовлені документи відповідно до попередньої злочинної домовленості, а саме копії паспортів та ідентифікаційних кодів 50 громадян: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 .

У подальшому, копії паспортів та ідентифікаційних кодів вищевказаних громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_4 передали ОСОБА_5 , з метою підготовки клопотань та матеріалів від їх імені, які ОСОБА_5 на виконання спільного злочинного умислу щодо отримання неправомірної вигоди, подав до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

08.05.2020 року відповідно до попередньої домовленості, ОСОБА_5 у приміщенні ГУ Держгеокадастру в Полтавській області отримав 10 наказівпро надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення 10 земельних ділянок, рішення про винесення яких посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Полтавській області прийнято під впливом з боку ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Указані накази того ж дня ОСОБА_5 , відповідно до відведеної йому ролі у вчиненні злочину, передав ОСОБА_1 , який у свою чергу призначив зустріч ОСОБА_8 з метою отримання він нього всієї заздалегідь обумовленої суми неправомірної вигоди та надання йому в обмін на підтвердження виконання у подальшому взятих не себе зобов`язань щодо вирішення питання з посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Полтавській про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення решти земельних ділянок, вище вказаних 10 наказів.

08.05.2020 року близько 15 години у парку біля Міського будинку культури за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності 5, ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошей в сумі 160 000 доларів США,за вплив на посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо прийняття рішення про надання безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської області за межами населених пунктів вказаним громадянам. Після отримання від ОСОБА_8 вказаної суми грошей, ОСОБА_1 затримано на місці та вилучено всю суму одержаної неправомірної вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 160000 доларів США.

Установлено, що 08 травня 2020 року о 15 год. 42 хв. ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст.208 КПК України.

08 травня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На обґрунтування доводів клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а саме: підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років; може також впливати на свідків з метою впливу на їх покази щодо обставин кримінального провадження, оскільки може використовуючи зв`язки, набуті під час спілкування зі службовими особами відповідних державних органів, а тому має можливість впливати на таких осіб, у тому числі на заявника, який повідомив про кримінальне правопорушення, й свідків; також з метою уникнення кримінальної відповідальності може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, оскільки вбачається, що на даний час не встановлено точну кількість наказів ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, за які підозрюваний отримав неправомірну вигоду, і органом досудового розслідування наразі встановлюється коло осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, а повідомлена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, слідчому судді надані докази, які, на думку суду, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні матеріалами, а саме: заявою ОСОБА_8 про вимагання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 неправомірної вигоди; протоколами допитів свідка ОСОБА_8 , у який він повідомив про обставини вимагання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 неправомірної вигоди; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікований засобів-грошових купюр; протоколом огляду місця події від 08.05.2020 року, під час якого виявлено та вилучено у ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 160 000 доларів США; протоколом огляду від 09.05.2020 року під час якого ОСОБА_8 добровільно видав накази ГУ Держгеокадастру у Полтавській області; протоколами обшуків від 08.05.2020 року, під час яких виявлено та вилучено документацію, яка має відношення до кримінального провадження та стала підставою надання неправомірної вигоди, у тому числі копії паспортів та ідентифікаційних кодів вищевказаних 50 осіб, електронні копії клопотань до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, на підставі яких видані накази та, у подальшому, надано неправомірну вигоду; протоколом допиту свідка ОСОБА_58 , протоколом допиту свідка ОСОБА_59 , протоколами НСРД, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Прокурором також доведено наявність достатніх підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 у їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зав`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 працює, позитивно характеризується на місцем роботи, має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину та дружину.

Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 з таких причин: особисте зобов`язання неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженню, повного, всебічного розслідування шляхом впливу на свідків та очевидців злочину, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; особиста порука – на адресу слідчого та прокурора не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1 , крім того, вказані заходи не можуть бути застосовані у зв`язку з тим, що ці запобіжні заходи вимагають наявності особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків, ураховуючи наявні ризики, обставини вчинення кримінального правопорушення останнім, що вимагає постійного контролю за його поведінкою, яка може бути досягнута лише при застосуванні запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням його свободи; застава – слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника, рідних або інших осіб про можливість внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, під час звернення з відповідним клопотанням про застосування запобіжного заходу; домашній арешт неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, відтак, за умови обрання домашнього арешту, підозрюваний зможе спілкуватися з іншими учасниками кримінального провадження та особами, причетність яких до кримінального правопорушення наразі встановлюється органом досудового розслідування, та вчиняти протиправні дії з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину у співучасті іншими особами, які усвідомлювали протиправність своїх дій, а тому з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, враховуючи, що вчинене ним кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5).

З урахуванням та в межах норм кримінального процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, розмір застави слід визначити відповідно до того ступеня довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років з конфіскацією майна та у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, обставини його вчинення, зважаючи на дані про особу підозрюваного, а також наявні ризики, із врахуванням принципів розумності та співмірності суд вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, передбаченого за вчинення тяжких злочинів та визначити заставу у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 2040 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2102 грн. х 2040 = 4288080 грн.), що є співмірним із розміром завданої шкоди, оскільки внесення застави саме в такому розмірі достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця проживання (реєстрації) без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України в Україну; утримуватися від спілкування зі всіма свідками у кримінальному провадженні та з підозрюваними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Таким чином, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч.1 ст.197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 08 травня 2020 року о15 год. 42 хв.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 06 липня 2020 року до 15 год. 42 хв.

Розмір застави визначити у межах 2040 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі, що становить 4288080 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855, призначення платежу: застава, справа №554/3978/20, ухвали суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів та слідчих, в провадженні яких знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко