Ухвала суду № 89153343, 09.05.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.05.2020 Справа № 554/3978/20

Провадження №1-кс/554/6440/2020

У Х В А Л А

іменем України

09 травня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесніченко О.П.,

прокурора Ковінька Д.В.,

слідчого Пилипенко А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників підозрюваного - адвокатів Шаповал Н.В., Шаповал В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Полтавській області майора поліції Пилипенко А.В., подане у кримінальному провадженні №42020170000000054 від 18 лютого 2020 року, погоджене прокурором відділу прокуратури Полтавської області Ковіньком Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Компанія ТЕРРА-МАКС», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

09 травня 2020 року слідчий за погодженням із прокурором прокуратури Полтавської області звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави із зазначеним клопотанням, на обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.

08 травня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, та метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, беручи до уваги, що жодним іншим з запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не буде забезпечено запобігання спробам підозрюваного вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Тому, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження прокурор просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 4289600 грн.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні та просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний з клопотанням не погодився, вину не визнає, пояснив, що з ОСОБА_2 він не знайомий, з особами, на який оформлювалися земельні ділянки, ніколи не зустрічався, і кошти не вимагав, зазначив, що була лише усна домовленість щодо отримання коштів за виконану роботу з оформлення кожної земельної ділянки у розмірі 10000 грн. Просив обрати йому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з обмеженням волі. Також він має сталі соціальні зв`язки, працює, одружений, має двох неповнолітніх дітей на утриманні.

Захисники підозрюваного з клопотанням не погодились та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не надані докази їх наявності, ризики перераховані формально та вважають підозру необгрунтованою, а тому є всі підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Судом установлено, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області знаходиться кримінальне провадження № 42020170000000054, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2020 року за

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України.

Як зазначено в клопотанні, на початку лютого 2020 року, точної дати слідством не встановлено, біля супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: м.Полтава, вул.Дмитра Коряка, 3, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за попередньою домовленістю зустрівся із депутатом Полтавської районної ради Полтавської області ОСОБА_5 , з метою отримання консультацій щодо земельних питань, а саме роз`яснення порядку отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Під час зустрічі у ОСОБА_5 виник злочинний умисел. направлений на отримання неправомірної вигоди для себе та іншої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 під час розмови повідомив, що він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , який у свою чергу є керівником ТОВ «Компанія ТЕРРА-МАКС» та займається виготовленням технічної документації на земельні ділянки, можуть вплинути на посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, щодо прийняття ними рішення про надання у власність земельних ділянок із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства поза межами населених пунктів на території Полтавської області.

У свою чергу, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 зустрітись для детального обговорення земельного питання, на ОСОБА_7 погодився та вони разом поїхали до кафе під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 48, де ОСОБА_5 поділився із останнім своїм злочинним умислом, спрямованим на отримання неправомірної вигоди для себе та іншої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, на що ОСОБА_8 погодився та повідомив, що загальний масив земельних ділянок повинен бути не менше 100 га та що за це необхідно сплатити 160 000 доларів США, тобто 1 600 доларів США за 1 га. При цьому зазначив умову, що вказані грошові кошти необхідно передати після надання дозволів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на розроблення проекту землеустрою, а у разі несплати – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , у силу своїх зв`язків у органах державної влади, заблокують дії по оформленню земельних ділянок на стадії розробки проектів та затвердження технічної документації. Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 створили такі умови для ОСОБА_2 , що у разі ненадання їм неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, він не зможе реалізувати права вище вказаних осіб на отримання земельної ділянки у встановленому порядку.

В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 19.03.2020 у денний час доби, біля фонтану «Єдність», що розташований у парку за адресою: майдан Незалежності,5 у м. Полтаві, за попередньою домовленістю зустрілися із ОСОБА_2 , де останній надав обумовлені документи відповідно до попередньої злочинної домовленості, а саме копії паспортів та ідентифікаційних кодів 50 громадян: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 .

У подальшому, копії паспортів та ідентифікаційних кодів вищевказаних громадянШевченко ОСОБА_58 та ОСОБА_6 передали ОСОБА_1 , з метою підготовки клопотань та матеріалів від їх імені, які ОСОБА_1 на виконання спільного злочинного умислу щодо отримання неправомірної вигоди, подав до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

08 травня 2020 року відповідно до попередньої домовленості, ОСОБА_1 у приміщенні ГУ Держгеокадастру в Полтавській області отримав 10 наказівпро надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення 10 земельних ділянок, рішення про винесення яких посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Полтавській області прийнято під впливом з боку ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Указані накази того ж дня ОСОБА_1 , відповідно до відведеної йому ролі у вчиненні злочину, передав ОСОБА_5 , який у свою чергу призначив зустріч ОСОБА_2 з метою отримання він нього всієї заздалегідь обумовленої суми неправомірної вигоди та надання йому в обмін на підтвердження виконання у подальшому взятих не себе зобов`язань щодо вирішення питання з посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Полтавській про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення решти земельних ділянок, вище вказаних 10 наказів.

08.05.2020 року близько 15 години у парку біля Міського будинку культури за адресою: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності 5, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошей в сумі 160 000 доларів США,за вплив на посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо прийняття рішення про надання безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської області за межами населених пунктів вказаним громадянам.

Після отримання від ОСОБА_2 вказаної суми грошей, ОСОБА_5 затримано на місці та вилучено всю суму одержаної неправомірної вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 160000 доларів США.

08 травня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 369-2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На обґрунтування доводів клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України знайшли своє підтвердження, а саме: підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років; може також впливати на свідків з метою впливу на їх покази щодо обставин кримінального провадження, оскільки може використовуючи зв`язки, набуті під час спілкування зі службовими особами відповідних державних органів, а тому має можливість впливати на таких осіб, у тому числі на заявника, який повідомив про кримінальне правопорушення, й свідків; також з метою уникнення кримінальної відповідальності може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, оскільки вбачається, що на даний час не встановлено точну кількість наказів ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, за які підозрюваний отримав неправомірну вигоду, і органом досудового розслідування наразі встановлюється коло осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, а повідомлена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, слідчому судді надані докази, які, на думку суду, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні матеріалами, а саме: заявою ОСОБА_2 про вимагання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 неправомірної вигоди; протоколами допитів свідка ОСОБА_2 , у який він повідомив про обставини вимагання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 неправомірної вигоди; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікований засобів-грошових купюр; протоколом огляду місця події від 08.05.2020 року, під час якого виявлено та вилучено у ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 160 000 доларів США; протоколом огляду від 09.05.2020 року під час якого ОСОБА_2 добровільно видав накази ГУ Держгеокадастру у Полтавській області; протоколами обшуків від 08.05.2020 року, під час яких виявлено та вилучено документацію, яка має відношення до кримінального провадження та стала підставою надання неправомірної вигоди, у тому числі копії паспортів та ідентифікаційних кодів вищевказаних 50 осіб, електронні копії клопотань до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, на підставі яких видані накази та, у подальшому, надано неправомірну вигоду; протоколом допиту свідка ОСОБА_59 , протоколом допиту свідка ОСОБА_60 , протоколами НСРД, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Суд, у відповідності до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 у їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зав`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 працює, позитивно характеризується на місцем роботи, має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, не хворіє, раніше не судимий, має на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей – дочок ОСОБА_61 , 2009 р.н., ОСОБА_62 , 2012 р.н.

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, доведеності чи недоведеності вини підозрюваного, а також питання належності та допустимості доказів не є предметом розгляду слідчого судді на даній стадії кримінального провадження, та вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Так, заперечення сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри спростовуються наявними матеріалами клопотання, а наведені у судовому засіданні доводи стосуються переважно оцінки здобутих органом досудового розслідування доказів з точки зору їх належності та допустимості, та є непереконливими, враховуючи стадію досудового розслідування.

Разом із тим, з урахуванням конкретних обставин розслідування, для стороннього об`єктивного спостерігача є зрозумілим причетність ОСОБА_1 до вчинення згаданого кримінального правопорушення.

Тому встановлені вище ризики, які на час розгляду клопотання є реальними, переважають позитивні характеристики підозрюваного, що були зазначені його захисниками.

Відповідно до положень ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, так і особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією та у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Частиною 4 ст.194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 цієї ж статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором клопотання.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Беручи до уваги вік підозрюваного, наявність постійного місця проживання, його майновий стан, наявність міцних соціальних зв`язків, стан здоров`я та перебування на його утриманні дружини та неповнолітніх дітей, позитивні характеристики, а також повідомлення про підозру, конкретні обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 4, ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність прокурором недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, суд приходить до висновку про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 без застосування електронних засобів контролю, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

На переконання суду, саме такий запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а не тримання під вартою, на чому наполягає прокурор.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 132, 176-178, 181, 186, 193,194, 196,197, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово, строком на 2 (два) місяці, тобто до 06 липня 2020 року, без застосування електронних засобів контролю, поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця проживання (реєстрації) без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України в Україну; утримуватись від спілкування з усіма свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні.

У разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, зобов`язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст.382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: Н.В. Тімошенко