Вирок № 89143288, 07.05.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/2105/20

Провадження №1-кп/359/433/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 травня 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Кириченко Ю.Л., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Саламатової А.Г., потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12018110100002306, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Будище Лисянського району Черкаської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 01.11.2019 року за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки із застосуванням іспитового строку терміном на два роки (вирок суду не набрав законної сили), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_1 , будучи обвинуваченим у вчиненні на території с. Будище Лисянського району Черкаської області 13.04.2018 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (грошових коштів) у потерпілого ОСОБА_3 (матеріли обвинувального акту знаходяться на розгляду Лисянського районного суду Черкаської області, справа №700323/18, провадження №1-кп/700/6/2020), належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нові умисні злочини проти власності при наступних обставин.

Так, 01.11.2018 року, близько 08.00, у ОСОБА_1 , який перебував поблизу магазину «Продукти», що розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Бежівка, 164, виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, а саме перфоратору, що належить ОСОБА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 цього ж дня, близько 08.10 год., прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 , переліз через паркан, яким огороджене дане домоволодіння, таким чином незаконно проник на його територію. Після цього, ОСОБА_1 пройшов через подвір`я та обійшовши будинок, підійшов до дерев`яної шафи, яка знаходилась неподалік будинку. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що він протиправно обертає чуже майно на свою користь, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинив двері даної шафи, звідки повторно, таємно викрав перфоратор марки «Енергомаш» серійний номер: НОМЕР_2 .

Після чого, ОСОБА_1 разом з викраденим перфоратором, вартість якого,згідно висновку експерта № 270 від 25.01.2019 становить 2268,78 грн. з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім того, близько 14.30 год. 01.11.2018 року ОСОБА_1 перебуваючи поблизу магазину «Продукти», що розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Бежівка, 164, виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, а саме шліфмашину, що нележить потерпілій ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи місцезнаходження майна, ОСОБА_1 , цього ж дня, приблизно о 14.35 год., прийшов до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 . Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 переліз через паркан, яким огороджене дане домоволодіння, таким чином незаконно повторно проник на його територію. Після цього, ОСОБА_1 пройшов через подвір`я та обійшовши будинок, підійшов до дерев`яної шафи, яка знаходилась неподалік будинку. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що він протиправно обертає чуже майно на свою користь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, відчинив двері даної шафи, звідки таємно, повторно викрав шліфмашину марки «Дніпро-М» МШК-1250.

Після чого, ОСОБА_1 разом з викраденим майном, вартість якого,згідно висновку експерта № 270 від 25.01.2019 становить 995,45 грн. з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім того, 02.11.2018 року, близько 06.20 год. у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, а саме, бензопили, що належить потерпілій.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 , цього ж дня, близько 6.30 год., прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 . Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 переліз через паркан, яким огороджене дане домоволодіння, таким чином незаконно проник на його територію, та пройшовши через подвір`я та обійшовши будинок, підійшов до дерев`яної шафи, яка знаходилась неподалік будинку. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що він протиправно обертає чуже майно на свою користь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, відчинив двері даної шафи, звідки таємно, повторно викрав бензопилу марки «Werk» ws-5200м.

Після чого, ОСОБА_1 разом з викраденою бензопилою, вартість якої, згідно висновку експерта № 270 від 25.01.2019 року становить 1424,76 грн., з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 , тричі вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до сховища, тобто скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочинів, їх епізодів, завданого матеріального збитку потерпілій).

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала пред`явлене обвинувачення та зазначила про відсутність відповідних заяв про відшкодування завданої шкоди обвинученим в ході судового розгляду.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, підтримав обставини викладені в обвинувальному акті, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Зазначив, що злочин вчинено внаслідок скрутного матеріального становища під впливом порад його напарника, який участі у викраденні не приймав. Має намір повністю відшкодувати завдану ним шкоду.

Пояснив, що дійсно в кінці 2018 року він проник до приміщення домоволодіння потерпілої, яку він знав раніше, та проживав у неї в будинку, знав що там знаходиться. Після проникнення до підсобного приміщення загородженої ділянки, без дозволу потерпілої, він викрав звідки перфоратор, шліф машинку та бензопилу, які, крім пили, потім здав до ломбарду в м. Києві. Проникнення вчиняв декілька разів. При цьому він перебував в стані алкогольного сп`яніння, а тому деталей події та конкретних обставин із-за часу що минув, не пам`ятає.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази у справі та процесуальні витрати.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

Наведення в обвинувальному акті обставин повторності вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, які не відповідають дійсності, суд вважає такими, що не перешкоджають завершенню судового розгляду та прийняття рішення за пред`явленим обвинуваченням з урахуванням обставин, що додатково наведені судом. При цьому кваліфікація дій обвинуваченого за ознакою повторності не змінюється.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання йому покарання, визначеного санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Так, санкцією ч.3 ст. 185 КК України передбачено покарання до шести років позбавлення волі, а тому вчинений обвинуваченим злочин є тяжким злочином.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого не встановлено, оскільки вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння прокурором не інкримінувалось.

Щодо наявності пом`якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину.

Обвинувачений раніше неодноразово судимий, має не зняту та непогашену судимість, в тому числі за злочини проти власності, за місцем свого проживання характеризуються негативно, як особа, яка схильна до бійок, крадіжок та вживання алкогольних напоїв, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, офіційно не працевлаштований.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

Доказів реального розшуку обвинуваченого та його ухилення від відповідальності прокурором в судовому засіданні не надано, тому суд не може дану обставину використовувати при призначенні покарання.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді мінімального строку позбавлення волі, визначеного санкцією кримінального закону.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особи.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

В той же час, у суду відсутні підстави для призначення покарання з іспитовим строком, оскільки дані про особу обвинуваченого, наявність непогашеної та не знятої судимості, наявність іншого вироку, що не набрав законної сили, свідчать про схильність ОСОБА_1 до вчинення нових злочинів, в тому числі проти власності, а тому його виховання без ізоляції від суспільства є неможливим.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 01.11.2019 року (справа №753/17160/19, провадження 1-кп/753/1730/19) відносно ОСОБА_1 не набрав законної сили станом на 07.05.2020 року у в`язку з його апеляційним оскарженням, а тому подальше визначення покарання за сукупністю вироків може бути здійснено судом в порядку, визначеному КПК України. В даному кримінальному провадженні суд не має правових підстав для врахування такого судового рішення при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 .

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 не заявлявся.

Речові докази у справі відсутні, про них не зазначив і прокурор в ході судового розгляду.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні становлять 210 грн., та пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 обирався у вигляді тримання під вартою і діє до 07.06.2020 року, який слід залишити до набрання вироком законної сили, оскільки обвинуваченому слід призначити покарання пов`язане з реальним позбавленням волі, а відповідні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, пов`язані з можливістю уникнення призначеного судом покарання існують.

При цьому суд враховує, що обвинувачений утримується під вартою з 19.02.2020 року на підставі ухвали слідчого судді від 19.02.2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 100, 160-178, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 07.05.2020 року.

Зарахувати в строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення ОСОБА_1 в період з 19.02.2020 року до 07.05.2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили, залишити у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), на користь Держави України (України (рахунок отримувача: НОМЕР_3 ; отримувач коштів: Борисп. УК/Бориспіль/24060300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300), - 210 (двісті десять) грн. 00 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та потерпілому.

Суддя С.М .Вознюк