Ухвала суду № 89136979, 08.05.2020, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 127/18268/19

Провадження № 2/135/215/20

У Х В А Л А

іменем України

08.05.2020 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Басараб О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Волошиної Т.В. про самовідвід у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Вінницької області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, співвідповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває вказана вище цивільна справа.

До відкриття провадження у справі суддя Волошина Т.В. подала заяву про самовідвід судді. На обґрунтування самовідводу посилалась на те, що підставою та передумовою для подачі позивачем даного позову було винесення щодо нього виправдувального вироку у кримінальній справі. Такий виправдувальний вирок було винесено 06.01.2017 Ладижинським міським судом. У даному кримінальному провадженні, під час досудового розслідування, слідчим суддею Волошиною Т.В. було винесено ухвалу від 19.07.2014 про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 18.07.2014 було винесено ухвалу про арешт майна, вилученого у ОСОБА_1 . Окрім того, ухвалою слідчого судді Волошиної Т.В. від 05.09.2014 було змінено відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. Слідчим суддею Волошиною Т.В. досліджувалась та аналізувалась переважна частина доказів по даній справі, надавалась їм оцінка, та на підставі досліджених доказів було, зокрема, обрано запобіжний захід щодо ОСОБА_1 .

Окрім того, під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 наголошувалося на фактах порушення органом досудового розслідування його прав та особистих свобод у зв`язку із неналежним процесуальним оформленням його фактичного затримання та порушення права на захист, застосування заходів фізичного впливу працівниками міліції та нанесення йому тілесних ушкоджень. Слідчим суддею надавалась оцінка незаконним методам тиску на ОСОБА_1 , зокрема, розглядалось питання застосування заходів фізичного впливу працівників міліції до ОСОБА_1 та призначалась судово-медична експертиза в порядку ст. 206 КПК України.

Розгляд спору особистісного характеру про відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди між ОСОБА_1 та державними органами, незалежно від того, яке рішення буде прийняте за результатами розгляду справи, може викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо об`єктивності та неупередженості судді по даній справі, а також може трактуватись як підтримання суддею позиції однієї зі сторін, зокрема, в разі задоволення позову.

Суд, дослідивши заяву про самовідвід, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ст. 9 Конституції України, суддя не може брати участь у розгляді справи у випадку наявності обставин, які викликають сумнів в його безсторонності, а отже і об`єктивності.

Так, відповідно до ст. 6 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основних свобод» і ст. 9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Враховуючи викладене, заявлені головуючою у справі суддею підстави самовідводу, які позбавляють суддю винести об`єктивне рішення у даній справі, вказані положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, одночасно приймаючи до уваги, що кожна зі сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі та коли у стороннього спостерігача не могло б виникнути сумнівів у неупередженості судді, а тому з метою уникнення надалі стверджень сторін про упередженість та необ`єктивність судді при ухваленні судового рішення у цій цивільній справі, суд доходить висновку про задоволення заяви про самовідвід судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Керуючись ст. 36, 40, 260, 263 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді Волошиної Тетяни Вікторівни — задовольнити.

Відвести суддю Волошину Тетяну Вікторівну від участі у цивільній справі № 127/18268/19 (провадження №2/127/2529/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Вінницької області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, співвідповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури.

Справу передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.

Ухвала не оскаржується.

Суддя