Ухвала суду № 89119269, 07.05.2020, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 127/18268/19

Провадження № 2/135/215/20

УХВАЛА

07.05.2020 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., отримавши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Вінницької області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, співвідповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подано до суду позовну заяву до Прокуратури Вінницької області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, співвідповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури.

До вирішення питання про прийняття даної цивільної справи в своє провадження та призначення її до розгляду головуючим суддею Корнієнком О.М. заявлено самовідвід по даній справі згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки підставою та передумовою для подачі позивачем даного позову було винесення щодо нього виправдувального вироку у кримінальній справі. Такий виправдувальний вирок, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред?явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК України та виправдано в зв?язку з недоведеністю вчинення ним інкримінуємих кримінальних правопорушень було винесено 06.01.2017 Ладижинським міським судом під головуванням судді Корнієнка О.М., який вже досліджував переважну більшість доказів по даній справі, давав їм оцінку, та на підставі досліджених доказів виклав своє бачення по справі, визнавши ОСОБА_1 невинуватим. Крім того, у вказаному вироку вже констатував факти порушення органом досудового розслідування прав та особистих свобод ОСОБА_1 у зв?язку із неналежним процесуальним оформленням його фактичного затримання та порушення права на захист, визнавши ці дії органу досудового розслідування неправомірними, що було викладено у резолютивній частині вироку. При цьому досудове розслідування здійснювалось слідчими міліції, а по даній цивільній справі відповідачем є Головне управління Національної поліції у Вінницькій області. Також судом давалась оцінка незаконним методам тиску на ОСОБА_1 , зокрема, розглядалось питання застосування заходів фізичного впливу працівників міліції до ОСОБА_1 , давалась оцінка таким діям.

Розгляд спору особистісного характеру про відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди між ОСОБА_1 та державними органами, зокрема Прокуратурою Вінницької області, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області, незалежно від того, яке рішення буде прийняте за результатами розгляду справи, чи повне задоволення позову, чи часткове задоволення позову до одного з відповідачів або усіх, чи відмова в позові, може викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо об?єктивності та неупередженості судді по даній справі, а також може трактуватись як підтримання суддею позиції однієї із сторін, зокрема, в разі задоволення позову.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

Частиною 9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 4.11.1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» (№33949/02, п. 49-53), вказано, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При цьому навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість.

Відповідно до п. 12 Висновку N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено, що судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до змісту п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи викладені обставини, з метою усунення сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді і для забезпечення суб`єктивної впевненості сторін і стороннього спостерігача в тому, що справа розглядатиметься незалежним і безстороннім судом, а також для усуненні будь-яких сумнівів в неупередженості суду, суд вважає, що заяву про самовідвід судді слід задовольнити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Керуючись ст. 36, 40, 260, 263 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву судді Корнієнка О.М. про самовідвід по даній справі.

Справу передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.

Ухвала не оскаржується.

Суддя