
Справа № 159/969/17
Провадження № 1-кс/159/565/20
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2020 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Панасюк С.Л., за участю:
секретаря Клевецької О.М.
прокурорів Ткачук Н.Л.
Антонюка В.В.
слідчого Нивчика О.М.
захисника Шеремети В.М.
підозрюваного ОСОБА_1
розглянувши клопотання слідчого СВ Ковельського відділу поліції ГУ Національної поліції у Волинській області Нивчика О.М. у кримінальному провадженні №12017030110000022 від 04 січня 2017 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.239, ч.2 ст.364 КК України.
в с т а н о в и в :
Прокурор звернувся з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_1 строку тримання під вартою.
ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він, будучи директором Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод", у період з 30 червня 2016 року по 04 квітня 2017 року, внаслідок умисного порушення спеціальних правил, передбачених Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», «Про охорону атмосферного повітря», Земельного кодексу України та Водного кодексу України, забезпечив розміщення та захоронення загиблих тварин і відходів від переробки сировини тваринного походження на земельній ділянці площею 3,06 га, за адресою: АДРЕСА_3 , що перебуває на праві постійного користування ДП «Укрветсанзавод», що, згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 378 від 26.03.2020, спричинило забруднення землі шкідливими для довкілля а відтак, - життя та здоров`я людей речовинами та створило негативний вплив на довкілля, а через нього - небезпеку для життя та здоров`я людей, а також завдало державі шкоди за забруднення природних ресурсів в сумі 1 093 826,57 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у забрудненні земель відходами, шкідливим для життя, здоров`я людей та довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя та здоров`я людей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Положення про Ковельську філію ДП «Укрветсанзавод» затвердженого генеральним директором ДП «Укрветсанзавод» № 90-П/15 від 09 вересня 2015 року, одним з основних напрямків діяльності філії є здійснення проти епізоотичних заходів: збір, заготівля, перевезення, утилізація та переробка туш загиблих тварин, кісток, інших відходів м`ясо - та птахопереробних підприємств, ферм, вилученої з обігу неякісної або небезпечної продукції, іншої сировини тваринного походження.
У відповідності до наказу № 123-К/16 від 30 червня 2016 року ОСОБА_1 переведений з посади заступника на посаду директора Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод» і згідно Положення про Ковельську філію ДП «Укрветсанзавод» та своєї посадової інструкції, здійснює керівництво виробничо-господарською і фінансово-економічною діяльністю філії, відповідно до діючого законодавства, та несе повну відповідальність за наслідки прийнятих рішень, збереження і ефективного використання майна, а також фінансово-господарські результати філіалу, забезпечує дотримання вимог нормативно-правових документів з охорони праці, виробничої санітарії, протипожежного захисту та дотримання вимог законодавства з охорони навколишнього середовища.
Таким чином, ОСОБА_1 , постійно перебуває на посаді директора Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод», виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, внаслідок чого є службовою особою.
У період з 30 червня 2016 року по 04 квітня 2017 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду на підприємстві, працюючи згідно наказу керівника ДП «Укрветсанзавод «№ 123-К/16 від 30 червня 2016 року на посаді директора Ковельської філії «Укрветсанзавод», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-|господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та своїм посадовим обов`язкам, з метою одержання неправомірної вигоди Ковельською філією ДП «Укрветсанзавод», яка полягала в уникненні матеріальних витрат на переробку відходів, умисно забезпечив розміщення та захоронення загиблих тварин і відходів від переробки сировини тваринного походження на земельній ділянці площею 3,06 га, за адресою: АДРЕСА_3 , що перебуває на праві постійного користування ДП «Укрветсанзавод», чим спричинив тяжкі наслідки, що виразились, згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 378 від 26.03.2020, у забрудненні землі шкідливими для довкілля а відтак, - життя та здоров`я людей речовинами, що створило негативний вплив на довкілля, а через нього - небезпеку для життя та здоров`я людей, а також завдало державі шкоди за забруднення природних ресурсів в сумі 1 093 826,57 грн., а також у заподіянні Ковельській філії ДП «Укрветсанзавод» збитків на суму 87 100 грн., що підтверджується висновком судово-економічно експертизи № 8021 від 12.04.2019.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у зловживанні владою та службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 30 квітня 2020 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді взяття від варту на строк 9 днів, тобто до 07.05.2020 року.
Прокурор вважає, що заявлені під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу ризики не зменшились.
Клопотання прокурора слід задовольнити частково.
Підставою застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризик того, що ОСОБА_1 спробує переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зазначені ризики існують, однак, їх рівень не є аж таким високим, щоб застосовувати до ОСОБА_1 такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою.
Ризики у клопотанні слідчого обґрунтовані наступним чином:
«Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик об`єктивно підтверджується тим, що ОСОБА_1 зареєстрований в Донецькій області, а фактично проживає в м. Києві , що знаходиться на значній відстані від місця проведення досудового розслідування, що може утруднювати його прибутті до цього органу чи суд; тривалий час ухилявся від слідства та був оголошений в розшук, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Крім цього, встановлено наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Це підтверджується тим, що враховуючи зміст підозри, визначальне значення для доведеності винуватості особи будуть мати показання свідків, які були в прямому підпорядкуванні в підозрюваного та дали викривальні показання щодо нього, а тому досить високим є ризик можливого впливу на них.
Перелічені ризики були повністю доведені під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , на даний час вони не зменшилися та продовжують існувати, оскільки з моменту винесення попередньої ухвали про тримання під вартою пройшло досить мало часу та обставини, якими обґрунтовані ризики, по даний час не змінилися.
Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не можливо.»
Місце, де ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає, не має жодного впливу на оцінку ризиків при обранні запобіжного заходу.
ОСОБА_1 вправі проживати як завгодно далеко від місця проведення досудового розслідування і ця обставина не може погіршувати його становище.
До того ж, ОСОБА_1 обрав місцем фактичного проживання місто Ковель, винайнявши там житло, і цей довід слідчого взагалі втратив будь-який ґрунт.
12.04.2017 року слідчим винесене повідомлення про підозру щодо ОСОБА_1 і відразу ж, в цей же день, він оголошений розшук.
Слідчий пояснив, що ОСОБА_1 був викликаний до слідчого на 12.04.2017 року для вручення йому повідомлення про підозру по телефону, що стверджено рапортом працівника поліції. ОСОБА_1 для вручення повідомлення не з`явився, тому було прийняте рішення про оголошення його у розшук.
Однак, ОСОБА_1 заперечив, що йому надходив виклик до слідчого по телефону. Існування виклику до слідчого не може бути доведено одним лише рапортом працівника поліції, який неможливо прив`язати до конкретного часу засобами, незалежними від особи, яка цей рапорт подає.
В будь-якому випадку, після нез`явлення ОСОБА_1 до слідчого для вручення повідомлення про підозру, останній мав, як мінімум, з`ясувати причини неявки і встановити місце знаходження ОСОБА_1 . Натомість, слідчий відразу оголосив ОСОБА_1 в розшук.
До того ж, слідчий пояснив, що ОСОБА_1 був оголошений у розшук не через те, що він ухилився від слідства, а через те, що не було відоме його місце знаходження.
Щодо обставин розшуку ОСОБА_1 , то за наслідками пояснень його та слідчого, досліджень матеріалів клопотання, можливо зробити висновок, що слідство не надто наполегливо шукало ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 без наполегливості слідства у його пошуках не дуже бажав бути знайденим, розраховуючи, що все якось влаштується само собою.
Коли слідство з якоїсь причини проявило наполегливість в пошуках ОСОБА_1 , той відразу ж знайшовся.
ОСОБА_1 пояснив, що усі роки слідства він проживав у м. Києві, займався підприємницькою діяльністю, був зареєстрований як підприємець, платив податки, мав рахунок у банку, розшукати його не було проблеми.
Слідчий не надав доказів свого твердження, що ОСОБА_1 вчиняв активні дії, спрямовані на ухилення від слідства: займався конспірацією, змінював місце знаходження, телефони тощо.
До того ж, ОСОБА_1 під час свого розшуку користувався у цьому ж провадженні правовою допомогою адвокатів, що зовсім не в`яжеться з позицією слідства про його перебування на нелегальному становищі.
Слідство використовує факт користування ОСОБА_1 правовою допомогою адвокатів під час його розшуку для доведення того, що той знав про розшук і про повідомлення йому про підозру.
В той же час, контакти з адвокатами ОСОБА_1 надавали слідству можливості для того, щоб припинити розшук і продовжувати слідство з участю ОСОБА_1 . Слідство не надало доказів того, що воно намагалося встановити контакт з ОСОБА_1 через його адвокатів і це йому не вдалося.
Ухилення від слідства може бути різним. Може бути активне ухилення, коли особа переходить на нелегальне становище, вживає заходи конспірації, і може бути пасивне ухилення, коли і слідство шукає не наполегливо, і особа не йде до слідства, побоюючись ускладнити для себе ситуацію.
Різні способи ухилення зумовлюють і різні способи реагування на них запобіжними заходами. Пасивне ухилення ніяк не може зумовити такий винятковий захід як тримання під вартою, для реагування на таке ухилення достатньо і більш м`якого запобіжного заходу.
У випадку з ОСОБА_1 , як зазначено вище, мало місце пасивне ухилення від слідства і для реагування на нього невиправданий такий захід як тримання під вартою.
До того ж, формулювання підозри не виглядає для ОСОБА_1 таким «страшним» і безнадійним для захисту для того щоб стимулювати його до переховування від слідства.
Підозра складається з ч.1 ст.239 КК України (забруднення або псування земель), - злочину невеликої тяжкості та з ч.2 ст.364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки) - тяжкого злочину з максимальною мірою покарання 6 років позбавлення волі.
Тобто, сам по собі ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень робить непропорційним застосування до раніше не судимого ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.
Крім цього, виклад підозри щодо ОСОБА_1 і близько не наближається до того рівня, коли можливе складення обвинувального акту.
Частина 1 ст.239 КК України передбачає конкретне зазначення спеціальних правил, які порушені, а не простий перерахунок назв природоохоронних актів.
До того ж, забруднення і псування земель на території Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод" сталося не одномоментно у період з 30 червня 2016 року по 04 квітня 2017 року (9 місяців), коли ОСОБА_1 був директором, ця проблема розвивалась роками, що є загальновідомою обставиною, тому слідству необхідно було вирізнити дії ОСОБА_1 щодо забруднення і псування земель від дій його попередників. Роботи в цьому напрямі слідства, як видно з оголошеної підозри, не проводило.
Те саме стосується підозри у зловживанні посадовим становищем.
Слідству необхідно встановити, який порядок поводження з відходами є законним, що саме мав робити ОСОБА_1 з цими відходами, щоб цей порядок не порушувати, які конкретно норми цього порядку він порушив і які наслідки цього порушення з доведенням причинного зв`язку між порушенням і наслідками. Необхідно встановити щодо якої кількості відходів допущено порушення, зокрема, яка кількість відходів прийнята на завод для переробки з порушеннями, яка кількість складована і захоронена з порушеннями, чи є у цьому вина ОСОБА_1 і який її ступінь.
Для проведення зазначеної роботи необхідний значний час і ОСОБА_1 невиправдано буде тримати під вартою поки слідство цю роботу проведе.
До того ж, з огляду на характер обвинувачення у ОСОБА_1 є значні можливості для захисту від нього і якщо він перебуватиме під вартою ці можливості будуть звужені, що недопустимо.
Щодо можливості незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків у цьому провадженні, то такий ризик існує, але його ступінь знову ж таки не такий високий, щоб тримати його під вартою.
ОСОБА_1 вже не директор, провадженню вже три роки, за які свідки мали бути ретельно допитані.
Таким чином, продовжувати тримати ОСОБА_1 під вартою є невиправданою і непропорційною дією.
Щодо виду запобіжного заходу, який має бути обраний на заміну, то цей захід має враховувати, що ОСОБА_1 лише недавно розшуканий і необхідно деякий час забезпечувати його належну процесуальну поведінку, з тим щоб переконатися, що ризики мінімальні або їх немає зовсім.
Таким заходом є домашній арешт з рівнем контролю, який дозволить ОСОБА_1 активно захищатись від оголошеної йому підозри і, разом з тим, забезпечить його належну процесуальну поведінку. Місцем домашнього арешту є місце, де відбулася сама подія, слідство проводиться тут же.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.194, 199 КПК України, суд
у х в а л и в:
Клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінити з тримання під вартою на домашній арешт.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 33 дні терміном до 08 червня 2020 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., крім випадків, коли відсутність за місцем проживання пов`язана з явкою за викликами до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язується:
не відлучатись з м. Ковеля Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, суду.
Ці зобов`язання застосовуються до підозрюваного на строк 33 дні до 08 червня 2020 року включно.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного мають право з`являтись в житло, під арештом в якому підозрюваний перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов`язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання начальнику Ковельського відділення поліції ГУ Національної поліції у Волинській області для негайної постановки на облік підозрюваного ОСОБА_1 , про що повідомити слідчого.
Контроль за виконанням ухвали під час досудового розслідування покласти на слідчого Ковельського відділу поліції ГУ Національної поліції у Волинській області Нивчика О.М.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом п`яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя С.Л. ПАНАСЮК
Судове рішення № 89136555, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 06.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 159/969/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: