Рішення № 89129065, 04.05.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9353/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Бортницької В.В,

при секретарі судових засідань Бондаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020 до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості 37 084,92 грн. за кредитним договором № б/н від 16.11.2011 року та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимоги зазначає, що 16.11.2011 між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір б/н, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі500 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач зі свого боку у повному обсязі виконав свої зобов`язання, однак, відповідач порушив умови договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків.

Ухвалою судді від 12.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи ухвалено проводити в спрощеному позовному провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 14.05.2018 розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви зазначив про можливість розгляду справи за відсутності представника у разі не прибуття його до судового засідання.

Відповідач у заяві поданій до суду просив розгляд справи проводити у його відсутність. Також заявив про застосування строків позовної давності при розгляді зазначеного позову.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність учасників справи на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 16.11.2011 позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 500 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку вбачається, що заборгованість у відповідача виникла з листопада 2013 року. Встановити точну дату не вбачається можливим, оскільки позивачем не надано доказів строку дії платіжної картки кредитка «Універслальна» (а.с. 9). Позивач звернувся до суду 17.02.2018, тобто більше ніж через чотири роки з дня закінчення дії договору, відповідно до п.1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг. Тобто заявлені вимоги щодо зобов`язань виникли більше ніж три роки тому.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Під поняттям позовна давність, відповідно до ст. 256 Цивільного Кодексу України, розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто, вказане поняття - це певний період у часі зі спливом якого у кредитора зникає можливість захистити своє право у судовому порядку. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки: штрафу чи пені).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено також спеціальна позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові за наявності про це заяви відповідача, яка, в даному випадку, міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі сплином останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

Оскільки під час розгляду встановлено пропущення строків позовної давності щодо тіла кредиту, а також - щодо пені та штрафу, що вбачається з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що пропущення позивачем строку звернення до суду щодо стягнення заборгованості з відповідача у строк, більш, ніж у передбачений ст.257 ЦК України строк, - є підставою для відмови у задоволенні вимог у зв`язку зі сплином строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись статтею 61 Конституції України, статтями 256, 257, 266, 525, 526, 530, 611, 614, 616, 624, 1054 ЦК України, статтями 12, 19, 81, 82, 89, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Бортницька