Рішення № 89129033, 21.04.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5892/19-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.

при секретарі судових засідань - Рябцовій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання ухвалення додаткового рішення у справі №757/5892/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2020 в провадження судді Ільєвої Т.Г. надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №757/5892/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Так, в обгрунтування зазначеної заяви, зазначено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні частково, а саме: поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного економіста служби закупівель Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» з 08 січня 2019 року; стягнуто з Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17 127 гривень 40 копійок; стягнуто з Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» на користь держави суму судового збору в розмірі 1536 грн. 80 коп.

Однак заявник, вказує, що в той же час, при ухвалені вказаного рішення, судом не було вирішено питання допущення негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі позивача та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць, а також не прийняте рішення про стягнення з відповідача виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати подання позову до дати прийняття рішення про поновлення на роботі.

В позовній заяві зазначено, що позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у розмірі 17 127,40 гривень. Також, у позовній заяві вказано, та підтверджено доказами, що середньоденна заробітна плата за останні 2 місяці роботи складає 856,37 гривень.

На момент подачі позову, позивач перебував у вимушеному прогулі 20 робочих днів з 09.01.2019 по 05.02.2019, за вказаний період вимушеного прогулу, який був відомий позивачу на дату подання позову, було здійснено розрахунок розміру середньої заробітної плати, що підлягатиме виплаті, що склав 17 127,40 гривень. Про те, що даний розрахунок здійснений на дату подання позову і він потребуватиме уточнення вказано в мотивувальній частині позовної заяви.

Зазначено, що звертаючись з позовом до суду позивач звертався за захистом своїх прав, порушених його незаконним звільненням, предметом позовних вимог не було стягнення заборгованості (боргу) в певній, визначеній сумі. Позивач просив поновити його на роботі і захистити його право на працю у спосіб і з урахуванням гарантій, передбачених ч.2 статті 235 КЗпП України. Таким чином, позовні вимоги полягали в усуненні триваючого порушення, яке було припинено судом в момент ухвалення рішення 29.01.2019 та, відповідно, в застосуванні гарантій, передбачених ч.2 ст.235 КЗпП України у вигляді в стягнення суми заробітку за час всього вимушеного прогулу, тобто з дати незаконного звільнення по дату ухвалення судом рішення про його поновлення, проте в частині цієї позовної вимоги, судом рішення не було ухвалено.

Позивач просив суд, поновити його на роботі і стягнути на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17127,40 грн., виходячи з такого розрахунку: 856,37 грн. (середньоденна заробітна плата за листопад та грудень 2018) Х 20 робочих днів (з 09.01.2019 по 08.02.2019 - дата пред`явлення позову) = 17127,40 грн.

В той же час, судом при поновленні позивача на роботі не вирішено питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки про заробітну плату ДП «Укрхімтрансаміак» №105 від 25.01.2019 дохід позивача за період листопад-грудень 2018 року склав 29973,00 грн. (листопад 2018 року - 12899,17 грн., грудень 2018 року - 17073,83 грн.), кількість фактично відпрацьованих днів за цей період складає 35 днів (листопад 2018 року - 15 днів, грудень 2018 року - 20 днів). Середньоденна заробітна плата позивача за цей період склала: 29973,00: 35 днів = 856,37 грн.

За час вимушеного прогулу позивача (з 08.01.2019 по день ухвалення рішення) було 266 робочих днів (січень 2019 року - 18, лютий 2019 року - 20, березень 2019 року - 20, квітень 2019 року - 21, травень 2019 року - 21, червень 2019 року - 18, липень 2019 року - 23, серпень 2019 року - 21, вересень 2019 року - 21, жовтень 2019 року - 22, листопад 2018 року - 21, грудень 2019 року - 21, січень 2020 року - 19).

Таким чином, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу складає:

856,37 грн. (середньоденна заробітна плата за два місяці перед звільненням) Х 266 днів (робочі дні за період з 08.01.2019 по 29.01.2020) = 227794,42 грн.

Враховуючи те, що судом розглянуто та ухвалене рішення від 29.01.2020 про стягнення з відповідача на користь позивача суми заробітку за час вимушеного прогулу за 20 днів (з 08.01.2019 по 08.02.2019) у розмірі 17073,40 гривень, ця кількість днів підлягає врахуванню при винесенні додаткового рішення.

266 робочих днів (з 08.01.2019 по 29.01.2020) - 20 робочих днів (з 08.01.2019 по 08.02.2019) = 246 робочих дні.

Таким чином, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, за яким не було ухвалене рішення (з 09.02.2019 по 29.01.2020) складає: 856,37 грн. (середньоденна заробітна плата за два місяці перед звільненням) Х 246 днів (робочі дні за період з 09.02.2019 по 29.01.2020) = 210667,02 (двісті десять тисяч шістсот шістдесят сім гривень дві копійки).

З врахуванням зазначеного, ОСОБА_1 та його представник просять суд:

- допустити негайне виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2019 у справі 757/5892/19-ц в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного економіста служби закупівель Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» з 08.01.2019;

-допустити негайне виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2019 у справі 757/5892/19-ц в частині стягнення на користь ОСОБА_1 розміру заробітної плати за один місяць;

- стягнути з Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 лютого 2019 року по 29 січня 2020 року в розмірі 210 667 грн. 02 коп.

В судове засідання учасники не зявились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Разом з цим, представником заявника було подано в заяву, в якій останній підтримав вимоги та просив розглядати його відсутність.

Від представника ДП «Укрхімтрансаміак» надхоли заяви про відкладення розгляду справи, однак в силу вимог ст. 270 ЦПК, а саме коротких строків та не обов`язкової участі сторін у вирішенні даного питання, суд вважає, що вказане питання можна вирішити за відсутності сторін, оскільки з метою захисту прав та інтересів усіх учасників справи судом було надано можливість надати свої письмові позиції щодо даної заяви.

Суд дослідивши матеірали заяви, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення та якщо суд не допустив негайного виконання судового рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст.235 КЗпП України У разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2, статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною сьомою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати. Таке визначення дано судами різних інстанцій у різних справах, зокрема таке визначення міститься в постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 500/2148/16-ц.

Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку № 100).

Так, в п.26 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суди повинні в усіх випадках зазначати в рішенні про негайне його виконання в частині стягнення заробітної плати не більше ніж за один місяць.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття

Із системного аналізу вказаних процесуальних норм слідує, що допуск рішення до негайного виконання, тобто до виконання з моменту проголошення рішення, а не з моменту набрання цим рішенням законної сили, у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та присудження працівникові виплати заробітної плати в частині стягнення за один місяць є обов`язком суду, а не дискреційним правом.

З врахуванням зазначеного, дослідивши матеріали та розрахунок заявника, суд прийшов до висновку про те, що заява підлягає задоволенню в частині негайного виконання рішення суду щодо стягнення на користь ОСОБА_1 розміру заробітної плати за один місяць та стягнення з Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 лютого 2019 року по 29 січня 2020 року в розмірі 210 667 грн. 02 коп.

Щодо допущення негайного виконання рішення суду про поновлення на роботі, то суд звертає увагу, що в повному тексті рішення суду описку в короткому тексті резолютивної частини було виправлено та вірно зазначено, що рішення в частині поновлення на роботі пілягає ннегайному виконанню.

Таким чином, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1-19, 263-265, 268, 270, 352-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити частково.

Допустити негайне виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2019 у справі 757/5892/19-ц в частині стягнення на користь ОСОБА_1 розміру заробітної плати за один місяць.

Стягнути з Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (м. Київ, вул. Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ 31517060) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 лютого 2019 року по 29 січня 2020 року в розмірі 210 667 (двісті десять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 02 коп.

В іншій частині вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя Т.Г. Ільєва