Ухвала суду № 89124599, 22.04.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/3648/19

Провадження № 1-кс/589/672/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Шостка

22 квітня 2020 року

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Ямпільського ВП Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шосткинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 12018200000000039 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2020 року слідчим внесено до суду клопотання, в якому суб`єкт звернення просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме на: 1/5 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97,8 кв.м. та домогосподарство з господарсько-побутовими будівлями та спорудами загальною площею 67,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , яке згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_2 , на яке відповідно до санкції ч. 3 ст. 332 КК України можливе застосування конфіскації, шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатись вказаним нерухомим майном, відчуження цього нерухомого майна, його знищення, реалізації, спотворення чи проведення з вказаним нерухомим майном інших дії, крім проведення слідчих дій.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні СВ Ямпільського ВП Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області перебуває кримінальне провадження № 12018200000000039, у якому ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. З метою забезпечення можливої конфіскації майна, слідчий просить накласти арешт на вищевказане нерухоме майно.

У судове засідання слідчий не з`явився, проте надав до суду заяву, в якій підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Володілець майна в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавав.

Перевіривши доводи та вивчивши матеріали, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у провадженні СВ Ямпільського ВП Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області перебуває кримінальне провадження № 12018200000000039 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В межах вказаного кримінального провадження 15 квітня 2020 року ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні вказаного злочину. Так, згідно зі змістом повідомлення про підозру, на початку 2019 року ОСОБА_5 познайомився з ОСОБА_6 , якому в розмові з ним запропонував джерело заробітку шляхом здійснення незаконного переправлення осіб з території України на територію Російської Федерації.

ОСОБА_5 , розуміючи протиправність своїх дій, з метою особистого незаконного збагачення, тобто за грошову винагороду, домовився з ОСОБА_6 , у здійсненні спільного незаконно переправлення осіб через державний кордон України та досягли домовленості, що ОСОБА_5 буде здійснювати пошук осіб, які мають бажання за грошову винагороду перетнути державний кордон України поза межами проходження прикордонно-митного контролю та контактувати їх з ОСОБА_6 , а останній в свою чергу буде здійснювати безпосереднє незаконне переправлення вказаних осіб через державний кордон України, при цьому місця незаконного перетину державного кордону ОСОБА_6 обиратиме самостійно.

В подальшому, 21.08.2019 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6 , якому повідомив, що він знайшов особу, яка за грошову винагороду має бажання незаконно перетнути державний кордон з території України на територію Російської Федерації та запропонував ОСОБА_6 здійснити безпосереднє переправлення вказаної особи через державний кордон.

Обумовивши умови та розмір грошової винагороди за свої дії, ОСОБА_5 обумовили з ОСОБА_6 , що особа, яку необхідно буде незаконно переправити через державний кордон, прибуде 22.08.2019 о 19:00 годині з м. Глухів Сумської області на автовокзал м. Суми на рейсовому автобусі.

22 серпня 2019 року, коли ОСОБА_7 прибув до м. Глухів Сумської області на рейсовому автобусі, то його зустрів ОСОБА_5 , який організував незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, тобто проінструктувавши та отримавши грошову неправомірну винагороду в сумі 600 (шістсот) доларів США від ОСОБА_7 за незаконне переправлення його через державний кордон України, направив його на рейсовому автобусі з м.Глухів до м.Суми де його зустрів ОСОБА_6 , який, реалізуючи спільні з ОСОБА_5 домовленості, повинен був здійснити незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, з території України на територію Російської Федерації, тобто поза проходженням прикордонно-митного контролю та в порушення закону України «Про державний кордон України».

В подальшому, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , діючи відповідно до раніше досягнутої між ними домовленості, зустрівши ОСОБА_7 в м. Суми, здійснював заходи по незаконному переправленню ОСОБА_7 через державний кордон України в с. Грабовське Краснопільського району Сумської області до території Російської Федерації, де 23.08.2019 близько 23:00 години ОСОБА_6 був затриманий працівниками поліції.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину підтверджується вагомими доказами, а саме: протоколами допиту підозрюваного, показами свідків, протоколами обшуків, вилученим майном під обшуків.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з п. 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Санкцією частини 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 має у право власності 1/5 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97,8 кв.м. та домогосподарство з господарсько-побутовими будівлями та спорудами загальною площею 67,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином наявні достатні підстави вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, оскільки вказане додаткове покарання є обов`язковим та прямо передбачено санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру. Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (підозрюваним). З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити це майно на користь третіх осіб, а отже, може бути виконане завдання арешту майна.

За таких обставин, клопотання в частині вимог про накладення арешту на нерухоме майно, шляхом заборони відчуження цього нерухомого майна, підлягає задоволенню.

Разом з цим, як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим не доведено, що підозрюваний може вчинити дії по знищенню та спотворюванню нерухомого майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи зазначене, зважаючи на вимоги норми закону, слідчий суддя вважає, що підстав для задоволення клопотання в частині заборони розпорядження та користування вищезазначеним нерухомим майном немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 132, 169-173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Ямпільського ВП Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 задовольнити частково.

У межах кримінального провадження № 12018200000000039 накласти арешт на нерухоме майно: 1/5 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97,8 кв.м. та домогосподарство з господарсько-побутовими будівлями та спорудами загальною площею 67,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , яке згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_2 , шляхом заборони відчуження цього нерухомого майна.

В іншій частині вимог клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1