Ухвала суду № 89119929, 07.05.2020, Баштанський районний суд Миколаївської області

№ 468/584/20-ц

2/468/287/20

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

У Х В А Л А

( про залишення заяви без руху )

07.05.2020 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Баштанського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За розгляд Баштанським районним судом Миколаївської області цивільної справи за вказаним позовом судовий збір повинен бути сплачений за такими реквізитами: отримувач Баштан.УК/Баштанський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37893760, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA488999980313161206000014026, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__ (реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Баштанський районний суд Миколаївської області.

При цьому відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні, у зв`язку з чим по вказаній справі розмір судового збору за позовною вимогою майнового характеру про стягнення грошових коштів з ціною позову 405445 грн становить 4054,45 грн.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

За такого, оскільки вказаний позов подано трьома позивачами, тому кожен із позивачів повинен сплатити свою частку судового збору, яка становить 1351,48 грн. Натомість до позовної заяви додано дві квитанції про сплату позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх часток судового збору пропорційно долі поданих ними вимог в загальній сумі 2704 грн.

Проте до позовної заяви не додано документи про сплату своєї частки судового збору в розмірі 1350,45 грн позивачем ОСОБА_3 , від якої надійшло клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв`язку з неможливістю його оплати через скрутне матеріальне становище, оскільки вона навчається в навчальному закладі на денній формі навчання, обоє її батьків померли та розмір судового збору значно перевищує її матеріальний дохід.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказана норма передбачає можливість відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Але такі питання вирішуються відповідною ухвалою, яка відповідно до ст. 263 ЦПК України має бути законною та обґрунтованою.

При цьому основною підставою для відстрочення стороні сплати судового збору є її незадовільний майновий стан, який об`єктивно перешкоджає стороні сплатити визначений законом розмір судового збору, інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав для звільнення чи відстрочення від сплати судових витрат законодавством не визначено.

Таким чином, звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору та наводячи обставини, які свідчать про фактичне незадовільне (скрутне) матеріальне становище, позивач ОСОБА_3 також повинна подати суду відповідні докази, які підтверджують таке становище.

На підтвердження доводів клопотання про скрутне матеріальне становище додані лише докази того, що позивач ОСОБА_3 є студентом денної форми навчання, її батьки померли та що вона здійснює оплату житлово-комунальних послуг на утримання нерухомого майна. При цьому позивачем не надано жодної інформації про її доходи, тобто, що позивач протягом попереднього календарного року взагалі не мала доходів або розмір судового збору, який вона має сплатити, перевищує 5% її річного доходу за минулий рік, що може бути підставою для звільнення її від сплати судового збору по вказаній справі.Натомість з позовної заяви слідує, що позивач прийняла спадщину, зокрема після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що може вказувати на отримання нею певного майна чи майнових прав крім того майна, що було передане спадкодавцем відповідачу та, як наслідок, спростовує доводи позивача про її скрутне матеріальне становище, яке унеможливлює сплату судового збору. Також, позивач несе матеріальні витрати на утримання нерухомого майна та навчаючись і проживаючи в населеному пункті за межами свого місця проживання, позивач повинна мати та витрачати відповідні грошові кошти на своє навчання та проживання, що також спростовує її доводи про неналежне матеріальне становище.

Таким чином, вказані обставини не дають судді законних підстав для задоволення клопотання позивача ОСОБА_3 про звільнення її від сплати судового збору, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження своїх доводів про перебування її в незадовільному майновому стані, який об`єктивно перешкоджає сплатити визначений законом розмір судового збору за вказаним позовом, що зобов`язує суддю відмовити позивачу в задоволенні клопотання про її звільнення від сплати судового збору.

У зв`язку з цим, позивач має сплатити свою частку судового збору, яка складає 1350,45 грн,за подання вказаного позову за вказаними вище реквізитами та докази сплати судового збору позивач має надати суду у визначений в ухвалі про залишення позову без руху строк.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Із позовної заяви слідує, що вона підписана за позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їхнім представником - адвокатом Балабан Н.І., повноваження якої як представника на участь у даній справі в Баштанському районному суді Миколаївської області підтверджені копіями ордерів серії НОМЕР_1 № 114590 та серії НОМЕР_2 , а також за позивача ОСОБА_3 підписана її представником – адвокатом Порошиною Н.Г., на підтвердження повноваження якої на участь у даній справі було додано копію ордеру серії НОМЕР_1 103542.

Однак в ордері серії НОМЕР_1 103542, виданому 30.09.2019 року адвокатським бюро Наталії Порошиної, зазначено, що повноваження ОСОБА_6 як представника позивача ОСОБА_3 поширюються лише на участь у Заводському відділі поліції та Заводському районному суді м. Миколаєва. При цьому в даному ордері відсутні відомості та до позовної заяви не додано будь-яких інших доказів, які б підтверджували можливість представлення адвокатом Порошиною Н.Г. інтересів позивача ОСОБА_3 в Баштанському районному суді Миколаївської області (які б підтверджували б повноваження адвоката на участь у даній справі).

У зв`язку з цим, до позовної заяви необхідно додати документи, які б підтверджували повноваження адвоката Порошиної Н.Г. на участь у даній справі в якості представника позивача ОСОБА_3 в Баштанському районному суді Миколаївської області.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З позовної заяви слідує, що позивачі звернулися з позовом до відповідача про стягнення з нього на свою користь грошових коштів саме як спадкоємці після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та якому відповідач повинен був повернути вказані у позові грошові кошти, отримані за продаж автомобіля.

Проте всупереч вимогам вказаних норм закону позовна заява не містить викладу обставин щодо зазначення всіх спадкоємців, які отримали спадщину після смерті ОСОБА_5 , та до позовної заяви не додано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивачі прийняли спадщину після ОСОБА_5 , після смерті якого пройшло більше шести місяців; а також у позові не вказано про те, чи є інші спадкоємці, крім позивачів, які прийняли спадщину, оскільки з матеріалів позову вбачається, що мати позивача ОСОБА_3 померла після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 . При цьому слід мати на увазі, що у випадку наявності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 вказані особи мають бути залучені до участі у справі.

Якщо ж позивачі не мають можливості надати такі підтвердження з матеріалів спадкової справи, то у відповідності до ст. 84 ЦПК України вони можуть заявити суду клопотання про витребування копії спадкової справи.

Проте, до позовної заяви такі докази не долучені та не долучене клопотання про їх витребування судом.

Також позивачами до позову додано неякісні матеріали (копія довіреності ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_4 , а також її копія для відповідача), які у зв`язку з неякісними відтисками печаті є недоступними для читання та встановлення їх змісту.

Крім того, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не вказано поштові індекси сторін, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача (якщо такий відомий позивачам).

За таких обставин, подана позовна заява за своєю формою та змістом не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

У зв`язку з цим, позивачі мають усунути описані вище недоліки позовної заяви, привівши її зміст у відповідність до вимог ст. 175, 177 ЦПК України та надати відповідні докази, а також надати документи, що підтверджують повноваження представника та документи про сплату позивачем ОСОБА_3 її частини судового збору за вказаними реквізитами Баштанського районного суду Миколаївської області.

За таких обставин відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 185, 260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів - залишити без руху.

Надати позивачам десятиденний строк для виправлення вказаних в описовій частині ухвали недоліків, який відраховується з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху, без врахування встановленого строку карантину.

Роз`яснити позивачам, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною і повернута. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суддя