Рішення № 89118318, 07.05.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3929/20

Провадження №2-а/463/105/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого-судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судового засідання Граніч З.Ю.

представника позивача Опаєць О.А.

відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )

перекладача Боднара О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Королівства Марокко ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) пропримусове видворення іноземця за межі території України та його затримання,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, просить суд ухвалити рішення про примусове видворення відповідача за межі території України та його затримання з метою забезпечення примусового видворення з підстав незаконного перебування на території України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, діючи в складі групи осіб, вчинив незаконне, поза межами пунктів пропуску, перетинання державного кордону із України в Республіку Польща, на напрямку 899 прикордонного знаку, територія Устилузької об`єднаної територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області, внаслідок чого 05 березня 2020 року був затриманий Прикордонною вартою Республіки Польща.

На підставі ст.3, 5 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством «Про реадмісію осіб» о 16 год. 45 хв. 05 березня 2020 року відповідача було передано на територію України, а 06 березня 2020 року Личаківським районним судом м. Львова прийнято рішення про його затримання з метою ідентифікації.

11 березня 2020 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.

В ході з`ясування обставин правопорушення було встановлено, що відповідач на територію України в`їхав встановленим порядком 02.12.2017 року через пункт пропуску «Харків-авіа», як громадянин Королівства Марокко ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується протоколом уточнення установчих даних. Разом з тим, до органів міграційної служби в порядку визначеному «Порядком продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців на території України, затвердженого Постановою КМУ від 15.02.2012 року №150 з метою продовження терміну перебування на території України не звертався. Таким чином в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідач перебуває на території України незаконно, оскільки підстав для законного перебування на території України, передбачених ст.4 вказаного Закону не має, так як термін перебування на території України не продовжувався, після завершення встановленого терміну перебування від виїзду з України ухилявся, посвідкою на тимчасове проживання на території України не документувався.

Україною будь-які міжнародні Угоди з Королівством Марокко про реадмісію осіб не укладались, Законами України такі Угоди не ратифікувались.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач, реалізуючи свої права та свободи, міг встановленим порядком іммігрувати до країн Європейського Союзу на постійне місце проживання або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України, однак вибрав незаконний спосіб потрапити до країн Західної Європи та свідомо порушив законодавство України, документів, які дають право на виїзд з України, коштів достатніх для повернення до країни походження, а також родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження відповідач не має, українською мовою не володіє, тому просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених вище мотивів.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що має бажання залишитися на території України, оскільки тут у нього є дружина та дитина, однак жодних доказів на підтвердження цієї обставини не представив.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Судом встановлено, що відповідач, діючи в складі групи осіб, вчинив незаконне, поза межами пунктів пропуску, перетинання державного кордону із України в Республіку Польща, на напрямку 899 прикордонного знаку, територія Устилузької об`єднаної територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області, внаслідок чого 05 березня 2020 року був затриманий Прикордонною вартою Республіки Польща.

05 березня 2020 року о 16 год. 45 хв. на підставі ст.3, 5 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством «Про реадмісію осіб» відповідача було передано на територію України.

11 березня 2020 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.

Крім цього, 06 березня 2020 року рішенням Личаківського районного суду м. Львова ухвалено затримати відповідача з метою його ідентифікації.

Як вбачається з протоколу про уточнення установчих даних від 16.03.2020 відповідач, якого було затримано на перетині державного кордону із України в Республіку Польща, на напрямку 899 прикордонного знаку, територія Устилузької об`єднаної територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області як громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 виявився громадянином Королівства Марокко ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, мав намір мігрувати в країни Європейського Союзу для пошуку кращих умов життя та Україну розглядає як транзитну країну для подальшого незаконного потрапляння до країн західної Європи. Обставин, передбачених ст.31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в ході судового розгляду не встановлено.

Згідно з п.1 ч.1 ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, органом охорони державного кордону подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цього органу (підрозділу) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач не має законних підстав для перебування на території України. Крім цього, незаконне, поза межами пунктів пропуску, перетинання державного кордону із України в Республіку Польща, свідчить про те, що відповідач порушив вимоги ст.4, 9, 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» і відповідно до ст.30 цього Закону підлягає примусовому видворенню.

Згідно з ч.11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.371 КАС України рішення суду в частині примусового видворення відповідача підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.12, 241, 244, 257, 246, 288, 289, 371 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

позов Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - задовольнити.

Примусово видворити громадянина Королівства Марокко ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.

Затримати громадянина Королівства Марокко ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання, тобто до 16 год. 45 хв. 05 вересня 2020 року.

Рішення в частині видворення громадянина Королівства Марокко ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м.Львова.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, місцезнаходження: м.Львів, вул. Личаківська,74, код ЄДРПОУ 14321653.

Відповідач: громадянин Королівства Марокко ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: ПТТ Львівського прикордонного загону - м .Львів, вул . Личаківська, 74 .

Рішення суду складене, проголошене та підписане суддею 07.05.2020.

Суддя Р.Я. Головатий