Ухвала суду № 89117264, 06.05.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1406/20

Провадження № 2-з/0203/51/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого, судді - Колесніченко О.В.,

за участю секретаря - Давіденко Ю.А.,

розглянувши у провадженні № 2-з/0203/51/2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», вказавши третьою особою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мажугу Владислава Юрійовича та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, з вимогами визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13 лютого 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владиславом Юрійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 412, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 62 136,43 грн.

В обґрунтування таких вимог посилалась на те, що зазначений виконавчий напис вчинено на підставі документів, наданих відповідачем, що не підтверджують безспірність заборгованості перед відповідачем, а будь-якої заборгованості у відповідача перед позивачем немає, кредитних відносин з ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» у неї ніколи не було та про наявність заборгованості чи прострочення виконання зобов`язань її не повідомляли. Також, при вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабміну №1172 від 29 червня 1999 року зі змінами, внесеними Постановою Кабміну №662 від 26 листопада 2014 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову Кабміну №662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (п.2 змін) та визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», тобто Перелік діє в попередній редакції, однак нотаріусом жодну з наведених обставин не прийнято до уваги, у зв`язку з чим виконавчий напис 13 лютого 2020 рок вчинив з такими порушеннями закону, що тягнуть визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа передана судді Колесніченко О.В.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року позовна заява прийнята до провадження та у справі відкрито провадження.

04 травня 2020 року позивач подала згідно п. 6 ч. 1, ч.2 ст. 152 ЦПК України заяву, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст. 151 цього Кодексу, порушуючи питання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №4122, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою В.Ю. 13 лютого 2020 року.

В обґрунтування необхідності вжиття таких заходів забезпечення позивач посилається на те, що на підставі вказаного виконавчого напису від 13 лютого 2020 року, пред`явленого до виконання, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. 26 березня 2020 року відкрито виконавче провадження № 61653647 про стягнення заборгованості 62 139,43 грн. та того ж дня винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої накладено арешт на рахунки ОСОБА_1 в банківських установах, в тому числі на картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «Приватбанк», на який вона отримує заробітну плату, про що її повідомлено банком 10 квітня 2020 року. Таким чином, у разі задоволення позову виконання рішення суду буде ускладнене, а щомісячним постійним стягненням з заробітної плати будуть порушуватись права позивача і їх відновлення буде істотно ускладнене або взагалі неможливе через фактичне примусове виконання, з огляду на те, що по суті відбудеться виконання виконавчого документу, який не підлягає виконанню та оскаржується в судовому порядку.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04 травня 2020 року заява передана в провадження судді Колесніченко О.В.

Розглянувши заяву, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владиславом Юрійовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №412, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 62 136,43 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. 26 березня 2020 року відкрито виконавче провадження № 61653647 про стягнення заборгованості 62 139,43 грн. з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» (а.с.10).

26 березня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої накладено арешт на рахунки ОСОБА_1 в банківських установах, а саме: АТ «ОТП Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «ПУМБ», АТ «Державний Ощадний Банк України», АТ «Укргазбанк»(а.с.9).

За даними довідки ТОВ «Сучасна системна логістика» №6 від 23 квітня 2020 року ОСОБА_1 працює на цьому підприємстві на посаді головного бухгалтера починаючи з 01 грудня 2016 року (а.с.6).

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 10 квітня 2020 року ОСОБА_1 має в АТ КБ «Приватбанк» картку, на яку отримує заробітну плату та станом на 10 квітня 2020 року на рахунок накладено арешт згідно постанови від виконавчої служби ВП №61653647 від 26 березня 2020, при примусовому виконанні виконавчого напису №412 від 13 лютого 2020 року, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мажуга Владислав Юрійович (а.с.5).

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову за висновками Верховного Суду України в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року – це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), через що заходи забезпечення мають гарантувати можливість ефективної реалізації на практиці вимоги позивача на випадок розв`язання спору на його користь.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову визначені ст. 150 ЦПК України, пунктом 6 частини 1 якої передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Пунктом 3 частини 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса визначений як виконавчий документ, що підлягає примусовому виконанню відповідно до вказаного Закону.

Суд, перевіривши матеріали цивільної справи, відповідно до ст. 149 ЦПК України знайшов подану заяву обґрунтованою, виходячи з предмету позову - визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, пред`явленого боржником з підстав вчинення такого напису за спірною заборгованістю та на підставі скасованого нормативного акту, які сукупно з обставинами фактичного проведення виконання такого виконавчого документу за рахунок заробітної плати позивача, дають достатні підстави вважати наявним ризик фактичного виконання виконавчого документу до вирішення спору про його законність і наявність підстав для такого виконання, що без зупинення такого стягнення на час вирішення даного спору може істотно ускладнити виконання рішення суду, а так само, ускладнити поновлення порушених прав позивача з повернення стягнутих коштів, в тому числі, і в судовому порядку, що потребуватиме зусиль та витрат, а тому суд приходить до висновку, що належить допустити забезпечення позову у співмірний із заявленими вимогами спосіб за п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України - зупинення стягнення на підставі оскаржуваного боржником (позивачем у справі) виконавчого напису нотаріуса №412 від 13 лютого 2020 року до набрання рішенням суду у цій справі законної сили, про що і постановляє цю ухвалу згідно з ч. ч. 1, 6, 7 ст. 153 цього Кодексу.

Підстав для обов`язкового надання зустрічного забезпечення позивачем, яка має постійну реєстрацію місця проживання в Україні, за ч. 3 ст. 154 ЦПК України на момент постановлення цієї ухвали суд не вбачає, а із забезпеченням позову пов`язані ризики неотримання виконання за грошовими зобов`язаннями, потенційні збитки від яких підлягають попередньому доведенню відповідачем, внаслідок чого надання зустрічного забезпечення наразі недоцільне.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 149, 150, 153, 157, 260-261, 431 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) – задовольнити в повному обсязі, забезпечивши позов без вжиття заходів зустрічного забезпечення.

Зупинити стягнення, що проводиться на підставі виконавчого напису, вчиненого 13 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владислава Юрійовича, зареєстрованого в реєстрі за №412, за яким стягується заборгованість із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» в розмірі 62 136,43 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 203/1406/20.

Копію цієї ухвали видати негайно заявнику, відповідачам, приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клименку Роману Васильовичу.

Виконати вжиті заходи забезпечення позову негайно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», на підставі цієї ухвали, яка має силу виконавчого документу, незалежно від відкриття виконавчого провадження.

Пред`явити цю ухвалу про забезпечення позову до виконання строком у три роки з наступного за днем її постановлення дня. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги відповідно до пп. пп. 15.1, 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська з правом обов`язкового поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали складений 06.05.2020.

Суддя О.В. Колесніченко