Ухвала суду № 89116563, 07.05.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4227/20

Провадження № 1-кс/201/1647/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – слідчого судді Шелестова К.О.

з секретарем судового засідання – Єременко М.В.

за участю: прокурора – Смирнова А.В.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника – адвоката Порхуна С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпро, внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020040650000951 від 06.05.2020 року, клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Мирошниченко Л.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Смирновим А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, та знову вчинив умисний корисливий злочин.

Так, він 06 травня 2020 року приблизно о 02.50 годині, знаходячись біля будинку № 2 по вул. Академіка Чекмарьова в м. Дніпрі, разом з раніше знайомим йому ОСОБА_2 , маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, вступив у попередню змову із ОСОБА_2 , розподіливши при цьому, ролі у вчиненні кримінального правопорушення.

Далі, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, переконавшись, що за його ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, таємно, шляхом відсування металевої кришки люку колодязя, який перешкоджає доступ до приміщення для зберігання кабелів діючих ліній зв`язку, проник до підземної кабельної каналізації, розташованої біля буд. № 2 по вул. Академіка Чекмарьова в м. Дніпрі, таким чином, проник до сховища, яке відведено для зберігання матеріальних цінностей, а саме кабельної продукції, а співучасник злочину ОСОБА_2 , згідно відведеній йому ролі, стояв поруч з люком, де спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб у разі появи свідків та очевидців повідомити про це ОСОБА_4 .

В подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, перебуваючи у колодязі, узяв вже відрізаний ним край кабелю ТПП 30x2x0.4, та, тримаючи його у руці, витяг на поверхню, де передав його співучаснику злочину ОСОБА_2 , після чого, діючи умисно спільно, потягнули за край кабелю, та витягнули на поверхню 16 м кабелю ТПП 30x2x0.4, вартість якого складає 659 гривень 20 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 разом із співучасником злочину ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб, викрали фрагмент кабельної продукції, яка є складовою частиною лінії кабельного зв`язку, що належить ПАТ «Укртелеком», після чого з викраденим майном намагалась залишити місце вчинення кримінального правопорушення, таким чином, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, у зв`язку з чим не змогли розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, заподіявши матеріальну шкоду ПАТ «Укртелеком» на суму 659 грн. 20 коп.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у сховище, кваліфікується за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Даний факт 06 травня 2020 року був внесений до ЄРДР за № 12020040650000951, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

06 травня 2020 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України і того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, у зв`язку з чим, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-як з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно вплинути на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення і зашкодити встановленню істини по справі, оскільки останній має непогашені судимості за аналогічні кримінальні правопорушення проти власності.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний і його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання сторони обвинувачення щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому просили застосувати до підозрюваного менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено з матеріалів клопотання, 06 травня 2020 року на підставі заяви ПАТ «Укртелеком», уповноваженими службовими особами Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000951, були внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 і ОСОБА_1 таємного викрадення чужого майна, із попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06 травня 2020 року, ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України і того ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

А отже, на думку слідчого судді, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується долученими до клопотання, зібраними під час досудового розслідування процесуальними документами, зокрема, протоколом огляду від 06 травня 2020 року; рапортами співробітників поліції, протоколом допиту представника потерпілої сторони ОСОБА_5 від 06 травня 2020 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 06 травня 2020 року; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 травня 2020 року, у зв`язку із чим, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись у обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, на думку суду, доведеним є ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-як з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно вплинути на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення і зашкодити встановленню істини по справі, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене максимальне покарання у виді шести років позбавлення волі, не має міцних соціальних зв`язків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи не погашені у нього судимості за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень проти власності і вчинення ним суспільно-небезпечного діяння в період іспитового строку.

В той же час, прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, тому, перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства.

Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що може йому загрожувати, вік та стан його здоров`я, особистість підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за аналогічні кримінальні правопорушення, не працевлаштований і не має міцних соціальних зв`язків, при цьому, підозрюється у скоєнні злочину, який є тяжким, суд доходить до висновку про те, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, належним чином забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 168 160,00 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Мирошниченко Л.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Смирновим А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою є 03 липня 2020 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № НОМЕР_1 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 168 160 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя К.О. Шелестов