Рішення № 89114644, 07.05.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/220/20

Провадження № 2/183/1948/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Данильченко Т. В.,

представника позивача - адвоката Лазуренко І. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Носенко Андрій Григорович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за законом, в тому числі і на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Він є спадкоємцем померлої за законом, однак в установлений законом строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки, у зв`язку з тим, що у останньої був син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також пропустив строк для прийняття спадщини, у зв`язку з чим, останній звертався до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа № 183/2539/19).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, за життя останній не встиг прийняти спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з чим він звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Носенка А. Г. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його тітки - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак йому 08 січня 2020 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним пропущено установлений чинним законодавством України шестимісячний строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для вирішення цього питання.

Додав, що в установлений строк він не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він юридично не обізнаний, хворів та на день смерті ОСОБА_2 вважав, що у останньої був син, який є спадкоємцем першої черги спадкування за законом, тобто не здогадувався, що йому необхідно звертатись до нотаріальної контори.

У зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом та просить визначити йому додатковий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання, цією ж ухвалою було повернуто без розгляду клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. 24). Ухвалою суду від 04 лютого 2020 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. 35-36). Ухвалою суду від 17 березня 2020 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 68).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лазуренко І. Ф. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача - Новомосковської міської ради у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав, тому суд, з урахуванням позиції представника позивача, вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Третя особа - приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Носенко А. Г. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу у його відсутність.

Суд, вислухавши вступне слово і пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка мала сина ОСОБА_3 (а.с. 11).

ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги, після смерті матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановлений законом порядок та строк, спадщину не прийняв.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 1270 ЦК України, позивач мав подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом трьох місяців після спливу шести місяців, встановлених законом для прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач, у передбачений законом строк, не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а зробив це лише 08 січня 2020 року (а.с. 58), тобто з пропуском строку, встановленим ч. 2 ст. 1270 ЦК України.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Жодних доказів наявності поважних причин пропуску строку для прийняття ОСОБА_1 спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , матеріали справи не містять, позивачем та його представником суду не надані, і судом не установлені. А лише самі пояснення представника позивача у судовому засіданні про те, що позивач допомагав померлому ОСОБА_3 оформити його спадкові права після смерті ОСОБА_2 , і у зв`язку з цим пропустив строк для прийняття спадщини, на думку суду, не є поважними причинами пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, як і не підтверджені відповідними доказами.

Крім того, позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог, посилається на те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , була його тіткою, проте доказів на підтвердження такого родинного зв`язку позивачем суду не надано.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вирішення цієї цивільної справи та ухвалення у ній відповідного законного й обґрунтованого рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Усі ці складові могли бути з`ясовані лише у процесі доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач, який брав участь у судовому процесі з розгляду цієї справи через представника, представленого адвокатом, у разі наявності труднощів щодо витребування доказів у справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але під час розгляду цієї справи цього зроблено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, наданих суду позивачем, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності, дають об`єктивні підстави вважати, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Новомосковської міської ради (код ЄДРПОУ 34359199, 51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14), третя особа - приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Носенко Андрій Григорович (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Калнишевського, 5/50) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду складено і проголошено 07 травня 2020 року.

Суддя Г.Є. Майна