Вирок № 89114627, 06.05.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1202/20

№ 1-кп/183/1042/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

секретаря Тесленко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020040350000124, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 05.10.2010 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 06.01.2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, КК України до 6 місяців арешту,

- 29.09.2017 року звільненого з Жовтоводської ВК № 26 за відбуттям строку покарання,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -

за участю прокурора Крутько О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

14.01.2020 року, приблизно о 17.30 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували разом в приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: вул. В.Ковалівка, 12 м. Новомосковська Дніпропетровської області, де спілкувалися, і в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння мобільним телефоном, що належить ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою, реалізуючи який одразу, тобто 14.01.2020 року, приблизно о 17.35 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні кафе «Лілія», за вказаною адресою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів, заздалегідь не маючи наміру виконувати умови усної домовленості з ОСОБА_2 , розуміючи, що мобільний телефон він повертати не збирається, запевнив ОСОБА_2 , що йому терміново треба подзвонити у справах та попросив у останнього його мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6 А» чорного кольору, після чого пообіцяв його повернути. В свою чергу, ОСОБА_2 , не здогадуючись про наміри ОСОБА_1 та довіряючи останньому, добровільно передав йому свій мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6 А» чорного кольору. Після чого ОСОБА_1 , зловживаючи довірою, не маючи наміру виконувати умови усної домовленості з ОСОБА_2 , імітуючи конфіденційний дзвінок, вийшов з приміщення кафе «Лілія» та разом з майном, яке отримав шахрайським шляхом, з місця скоєння злочину втік, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1799 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що зазначене в обвинувальному акті в повному об`ємі відображає обставини скоєного ним злочину і жодної з них він не оспорює. Від надання детальних показань відмовився, користуючись наявним у нього правом. Зазначив, що телефон в подальшому він заклав у ломбард за 900 грн., а гроші витратив на власні потреби, причину скоєного ним правопорушення пояснити не може. У скоєному щиро кається.

В судовому засіданні сторони не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення встановленою і його дії належить кваліфікувати за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що він є особою раніше судимою, а як обставину, що обтяжує його покарання згідно ст. 67 КК України суд визнає рецидив скоєння злочинів.

Разом з тим, скоєний ним злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, на обліку у лікаря психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває (а.п.47,48,49), за місцем мешкання характеризується задовільно (а.п.51), займається суспільно-корисною працею, працюючи за договором, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.п.50), шкода завданим кримінальним правопорушенням відшкодована (а.п.52), потерпілий претензій не має та суворому покаранні не наполягає (а.п.22,23).

Щире каяття ОСОБА_1 визнається обставиною, що пом`якшує його покарання.

Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, внаслідок чого, суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, як було обґрунтовано запропоновано стороною обвинувачення, що буде співрозмірним та достатнім для досягнення мети покарання та запобігання вчиненню нових злочинів.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було проведено судово-товарознавчу експертизу №645-20, вартість якої складає (163,44*2) 326,88 гривень (а.п.34), яка підлягає стягненню з обвинуваченого в силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені підлягає вирішенню, згідно з положенням ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речовий доказ:

- договір №96.65697/0 "Специфікація до договору фінансового кредиту, закладу" та DVD диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта, у сумі 326 гривень 88 копійок.

Копію вироку вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , негайно.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів лише з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.

Суддя О.В. Болкарьова