Рішення № 89110379, 07.05.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/1845/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії;

зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2014 у справі №524/5712/14-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є протиправною, оскільки таке право передбачено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

2. Позиція відповідача.

Відповідач надав відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 19-20/. Свою позицію відповідач мотивував посиланням на відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки перерахунок пенсії позивача проведено на виконання судового рішення, а виплату заборгованості здійснено за рахунок коштів Державного бюджету України.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та особою з інвалідністю другої групи, що настала внаслідок участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 7, 8/.

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що не заперечує відповідач.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2014 у справі №524/5712/14-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці Полтавської області в перерахунку позивачу пенсій по інвалідності відповідно до вимог ст. 49. 50, 51, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат. Зобов`язано управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці Полтавської області провести перерахунок та здійснити виплати позивачу з 1.01.2014 щомісячної основної державної пенсії по інвалідності в розмірі не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду в розмірі 75-ти відсотків мінімальної пенсії за віком, заподіяну здоров`ю, як інваліду 2-ї групи, щодо захворювання якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до вимог ст. 50, ч. 4 ст. 54. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлених та чинних на час виплат, з врахуванням виплачених раніше сум /а.с. 9/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2014 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області залишено без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2014 у справі №524/5712/14-а - без змін /а.с. 10-12/.

На виконання судового рішення пенсійним органом 4.09.2014 здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату за спірний період у розмірі 37130,52 грн, що підтверджено копією розпорядження від 4.09.2014 №182421 /а.с. 21/.

Разом з цим, кошти у розмірі 37130,52 грн фактично виплачені позивачу лише 18.03.2020, що визнається відповідачем.

20.03.2020 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії /а.с. 4/.

Листом від 25.03.2020 вих.№14831530/У-03/8-1600/20 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації, оскільки рішення суду не містило посилань на необхідність здійснення такої виплати /а.с. 5/.

Посилаючись на невиконання відповідачем вимог чинного законодавства в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Частиною першою статті 7 Закону №2050-ІІІ визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

За змістом абзацу четвертого пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Суд зауважує, що дія Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у т.ч., пенсії.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 6.02.2018 у справі №681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 3.07.2018 у справі №521/940/17, від 5.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.

Крім того, у постанові від 8.08.2019 у справі №638/19990/16-а Верховний Суд зазначив, що компенсація за порушення строків виплати доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 3.07.2018 у справі №521/940/17, від 5.10.2018 у справі №127/829/17.

У цій справі позивач просить нарахувати компенсацію на суму пенсійних виплат за період з 1.01.2014 по 2.08.2014, що обчислені на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2014 у справі №524/5712/14-а. При цьому нарахування пенсії за період з 1.01.2014 по 2.08.2014 у спірній частині здійснено 4.09.2014, а фактична виплата - лише 18.03.2020.

Отже, у спірних відносинах має місце факт несвоєчасної виплати позивачу пенсії, нарахованої на підставі судового рішення. Відтак, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів.

Стосовно визначення дати, з якою ОСОБА_1 має бути обчислена відповідна компенсація суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.04.2020 у справі №420/2093/16-а, відповідно до яких використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19.12.2011 (справа №6-58цс11), від 11.07.2017 (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 3.07.2018 (справа №521/940/17).

Зміст і правова природа спірних відносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Таким чином, компенсація втрати частини доходів у спірних відносинах має бути обчислена за період з 1.01.2014 по 18.03.2020.

Доводи відповідача про те, що перерахунок пенсії і відповідна доплата не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті здійснення перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 3.07.2018 у справі №521/940/17 та від 8.08.2019 у справі №638/19990/16-а.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що Закон №2050-ІІІ та Порядок №159 не містять застережень щодо відсутності підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів на суми пенсійних виплат, не проведених своєчасно з огляду на відсутність достатніх бюджетних асигнувань.

Європейський Суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 права (див. рішення у справі "ІммобільяреСаффі проти Італії" ( 980_075 ) [GC], заява N 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Відтак, відсутність коштів для своєчасної виплати позивачу пенсії, нарахованої на виконання судового рішення у справі №524/5712/14-а, не звільняє пенсійний орган від обов`язку з нарахування компенсації втрати доходів на суму таких пенсійних виплат.

З цих підстав суд визнає необґрунтованими посилання відповідача на те, що відповідно до статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" фінансування виплати пенсії позивачу здійснювалось за рахунок коштів Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги те, що суму доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2014 у справі №524/5712/14-а, ОСОБА_1 своєчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів з огляду на порушення термінів виплати пенсії.

А відтак, відмова ГУПФ України в Полтавській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, викладена у листі від 25.03.2020 вих.№14831530/У-03/8-1600/20, є протиправною.

При цьому, оскільки зазначений лист пенсійного органу не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 2 частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправними дій пенсійного органу щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії та зобов`язання нарахувати і виплатити таку компенсацію.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнений, відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Щодо клопотання позивача про негайне виконання рішення суду

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Суд зауважує, що компенсація втрати частини доходів не є пенсійною виплатою чи іншим періодичним платежем, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому підстави для негайного виконання рішення суду відсутні.

Відтак, у задоволенні даного клопотання позивачу належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів з огляду на порушення строків виплати пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з огляду на порушення термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 липня 2014 року у справі №524/5712/14-а, за період з 1 січня 2014 року по 18 березня 2020 року.

У задоволенні клопотання позивача про негайне виконання рішення суду в межах здійснення виплати за один місяць відмовити.

Стягувач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За змістом пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя О.О. Кукоба