Рішення № 89109395, 07.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 р. Справа№200/4172/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “СІТІ ФІНАНС” про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича (02094, м.Київ, вул.Юрія Поправки, 6/31), третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “СІТІ ФІНАНС” (код ЄДРПОУ 39508708, 04053, м.Київ, Січових стрільців, будинок 37-41) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №61696955 від 02.04.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про протиправність спірної постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №61696955, в результаті винесення якої було відкрито виконавче провадження із порушенням ст.24 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Позивача зареєстровано у м.Мирноград, оскаржувана постанова направлена відповідачем за адресою реєстрації. При цьому, у спірній постанові відповідач вказав адресою позивача адресу у м. Київ, де позивач ніколи не мешкала та зареєстрована не була. Округом відповідача є м.Київ. Згідно зі ст.25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Враховуючи порушення виконавцем правил територіальної діяльності та прийняття виконавчого документа до виконання за відсутності на те підстав, позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідачем на адресу суду надано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до ст.ст.19,24 Закону України “Про виконавче провадження” право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до ст.5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу; право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Частиною 2 ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. У виконавчому документі місцем проживання позивача визначено, у тому числі, м. Київ, що відповідає межам виконавчого округу відповідача. Беручи до уваги, що підстав для повернення виконавчого документи та відмови у відкритті виконавчого провадження не було, відповідачем відкрито виконавче провадження із дотриманням положень Закону України “Про виконавче провадження”. Законом України “Про виконавче провадження” не передбачено проведення виконавчий дій з перевірки інформації про боржника на стадії відкриття виконавчого провадження. Беручи до уваги вказане, відповідач вважає, що ним не порушено норм Закону України “Про виконавче провадження”, а отже позов не підлягає задоволенню.

Від третьої особи на адресу суду пояснень щодо позовної заяви не надходило.

Ухвалою суду від 27.04.2020 відкрито провадження у справі у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ураховуючи положення ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якими встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

11.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою В.Ю. вчинено виконавчий напис за реєстраційним №181, яким стягнуто з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.37/41) заборгованість у сумі 12913,62 грн. У виконавчому написі зазначено, що за його вчинення нотаріусом стягнуто плату зі стягувача у сумі 500 грн., загальна сума, що підлягає стягненню становить 17191,64 грн.

02.04.2020 приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем на підставі заяви ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" від 16.03.2020 №439/ПВ/20, в якій також як і виконавчому написі вказано дві адреси позивача (м.Димитров та м.Київ), відкрито виконавче провадження №61696955 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" заборгованості у сумі 17191,64 грн.

Як вбачається з Єдиного реєстру приватних виконавців України приватний виконавець Клименко Р.В. діє у виконавчому окрузі м.Київ.

Постанова про відкриття виконавчого провадження №61696955 направлена позивачу, у тому числі, за адресою у м.Димитров, де отримана нею 07.04.2020.

Не погодившись із даною постановою позивач 16.04.2020 звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд приходить до таких висновків.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч.ч.1,2 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Частиною 1 ст.27 Закону №1403-VIII встановлено, що фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, ч.ч.1 та 2 ст.24 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ст.19 Закону №1404-VIII право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що Законами України №1404-VIII та №1403-VIII визначено вимоги (критерії) до місця відкриття виконавчого провадження.

При цьому, згідно з ч.3 ст.25 Закону №1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону №1403-VIII виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва про відкриття виконавчого провадження №61696955, винесену щодо примусового виконання виконавчого напису №181 від 11.02.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “СІТІ ФІНАНС” заборгованості у розмірі 17191,64 грн.

Підставою оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №61696955 є порушення відповідачем вимог щодо територіальної компетенції при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон №3425-XII) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із приписами ст.88 Закону №3425-XII нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Стаття 89 Закону №3425-XII визначає зміст виконавчого напису.

Зокрема, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса. Виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення (ст.91 Закону №3425-XII).

Приписами ст.90 Закону №3425-XII передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до ст.50 Закону №3425-XII нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

На підставі системного аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, стягнення за яким провадиться у порядку, визначеному Законом №1404-VIII.

Вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання приватним виконавцем наведений у ч.4 ст.4 Закону №1404-VІІІ.

При цьому виконавчий напис приватного нотаріуса №181 від 11.02.2020 за своїм змістом та формою відповідає вимогам, що передбачені у ч.1 ст.4 Закону №3425-XII, та містить вказівку на адресу проживання позивача у м.Києві. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність у приватного виконавця належних правових підстав для повернення цього виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Одночасно суд наголошує на тому, що виконавець не вправі давати правову оцінку діям нотаріуса при вчиненні виконавчого напису №181 від 11.02.2020 і правомірність таких дій не була предметом судового розгляду у рамках даної адміністративної справи.

Суд також враховує, що виконавчий напис нотаріуса відповідав вимогам ст.89 Закону України «Про нотаріат», та його не визнано таким, що не підлягає виконанню, не скасовано у судовому порядку. Таким чином, у приватного виконавця станом на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження №61696955 від 02.04.2020 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України, у відповідності до приписів ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до вимог ч.1, п.4 ч.2 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

З огляду на зазначене, на підставі Законів України “Про виконавче провадження”, "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича (посвідчення від 30.09.2019 №0415, адреса: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31), третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “СІТІ ФІНАНС” (код ЄДРПОУ 39508708, 04053, м.Київ, Січових стрільців, будинок 37-41) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №61696955 від 02.04.2020 відмовити.

Повний текст рішення прийнято та підписано 07.05.2020.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В перебіг вказаних строків не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог п.п. 2 п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (N 540- IX).

Суддя Т.В.Загацька