Ухвала суду № 89103989, 24.04.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2508/20

1-кс/405/1285/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Тьор Є.М., при секретарі Мишевець Т.І., за участю прокурора Гаврилюка Р.В., слідчого Прихоженка А.О., підозрюваної ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Гуцул М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗЗС слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області Прихоженка А.О. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 11 лютого 2020 року № 12020120000000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

встановив:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Слідчий в клопотанні вказує, що з метою запобігання ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід – тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечувала, просила застосувати до підозрюваної менш суворий запобіжний захід – домашній арешт.

Підозрювана підтримала позицію захисника.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 11 лютого 2020 року № 12020120000000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

22.04.2020 о 23 год 38 хв. слідчим затримано ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

23.04.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, відповідно до якої, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відшукували на території м. Кривий Ріг осіб з вираженими фізичними вадами, без визначеного місця проживання, зловживаючих спиртними напоями, які знаходяться в тяжкому матеріальному становищі, вводили їх в оману, перконувавши, що на території м. Кропивницького будуть займатись лущенням горіхів, або аналогічної роботи, привозили до м. Кропивницького та змушували займатись жебракуванням. Отримані від жебракування кошти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 забирали собі та витрачали на власний розсуд.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 149 КК України.

Обгрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме: копіями протоколів допиту свідків, копіями протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, копією протоколу допиту потерпілого, та іншими зібраними у справі матеріалами.

Також слідчим суддею відзначається, що практика Європейського суду з права людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового слідства були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Крім того, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 04.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя вважає про наявність ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КК України.

Такого висновку суд дійшов оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання її винною, з огляду на особу підозрюваної, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду підозрюваної, на тому рівні, щоб їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу – тримання під вартою.

Так, ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Крім цього, ОСОБА_1 на території Кіровоградської області не зареєстрована, не має міцних соціальних зв`язків та постійного доходу.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає в тому, що кримінальне правопорушення, яке ставиться ОСОБА_1 в провину вчинено відносно осіб, які не мають постійного місця проживання, доходу, зловживають спиртними напоями, в більшості випадків це люди з вираженими вадами здоров`я (інвалідністю), соціально не захищені, у зв`язку з чим ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на потерпілих для зміни останніми своїх показів, або для відмови від їх дачі.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної.

Крім цього, слідчим суддя враховуються обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, її вік, стан здоров`я, тяжкість покарання, відсутність міцних соціальних зв`язків та судимостей.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваної найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, який слід обчислювати з моменту затримання, тобто з 23 год 38 хв., 22.04.2020.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу – застави підозрюваній враховується, що підозрювана є інвалідом другої групи, не має постійного місця проживання в м. Кропивницький та доходу, тяжкість можливого покарання.

Слідчий суддя вважає, що застава - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 грн., розмір якої є мінімальним виходячи з положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрювану обов`язків та її належну поведінку.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до неї запобіжного заходу тримання під вартою та альтернативного запобіжного заходу – застави 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Відмова суду щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту обгрунтовується вищевикладеним, щодо застосування тримання під вартою, а також тим, що підозрювана проживає без реєстрації в квартирі іншого підозрюваного ОСОБА_2 , одній з підозрюваних вже визначено запобіжний захід домашній арешт в кв. АДРЕСА_3 , що не убеспечить від спілкування підозрюваних один з одним, а в подальшому зміни показів.

Керуючись ст. 9, 176-178, 182-183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

відмовити в задоволенні клопотання захисника про застосування запобіжного заходу – домашній арешт.

Задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваної запобіжного заходу - тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 23 год 38 хв., 22.04.2020 до 23 год. 38 хв., 20.06.2020.

Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12020120000000036 від 11 лютого 2020 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 в строк до 20.06.2020 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, як безпосередньо так і через третіх осіб, окрім участі в слідчих та процесуальних діях.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали до 23 год. 38 хв., 20.06.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Євгеній Миколайович Тьор